Антологія злочину

План

Вступ

В уголовному законі встановлюються, визначаються чіткі, певні ознаки суспільно небезпечних дій, які вчинила особа, і сукупність яких утворює підстави уголовної відповідальності.

Вся сукупність встановлених уголовним законом ознак, які характеризують суспільно небезпечне діяння як злочин називається складом злочину.

Визначення поняття складу злочину вказує на те, що:

Ознаки складу злочину встановлюються лише уголовним законом, ні в якому іншому законодавчому акті ознаки злочину міститься не можуть (крім випадків прямо і безпосередньо визначених уголовним законом в так званих нормах із бланкетними диспозиціями, наприклад, в ст. 203 КК – заборонені види підприємницької діяльності визначаються в постановах Уряду, в ст.286 КК – правила безпеки руху затверджуються Кабінетом Міністрів України і т.ін.).

Склад злочину утворює лише певна кількість встановлених уголовним законом ознак, тобто склад злочину може бути лише там в тоді, де і коли є повна сукупність ознак злочину, які встановлені законом.

Треба зробити певну увагу на те, що склад злочину – це завжди повна сукупність його ознак. Не може бути неповного складу злочину. Неповність чи відсутність хоча б однієї із ознак, встановлених чи передбачених законом для цього певного злочину, стверджує відсутність цього злочину, тобто такого злочину немає і не існує.

Якщо встановлено і доведено, доказано, що скоєне містить 99.99% встановлених законом ознак якогось злочину, то це безперечно свідчить про те, що такого складу злочину в діях особи, яка вчинила такі дії. Немає.

Склад злочину – це тільки 100% встановлених законом ознак, тільки при такій їх кількості можна стверджувати, що дії особи містять встановлений уголовним законом склад злочину.

3. Тільки вся сукупність встановлених уголовним законом ознак може характеризувати певні суспільно небезпечні дії як злочин.

Ніякі інші державні органи чи посадові особи не можуть видавати уголовні закони, а тому і не можуть (не правомочні) встановлювати ознаки складу злочину. А це позначає, що визнавати ті чи інші суспільно небезпечні дії злочином, можна лише тоді, коли ці дії містять всі ознаки складу злочину. Тобто, вчинення особою будь-яких суспільно небезпечних дій, які не містять всіх ознак, встановлених уголовним законом, значить, що в її діях складу злочину немає. А відсутність в діях особи складу злочину, значить, що вона злочину не вчинила.

Отже, все наведене дає обгрунтування для висновку, що склад злочину є єдиною, необхідною, законною і достатньою підставою уголовної відповідальності.

Єдність складу злочину як підстави уголовної відповідальності полягає в тому, що інших підстав уголовної відповідальності немає.

Необхідність складу злочину як підстави уголовної відповідальності в тому, що без наявності складу злочину уголовна відповідальність згідно з законом не може настати, неможлива. Законність складу злочину як підстави уголовної відповідальності в тому, що вона встановлена законом (ст.3 КК) і виключає сваволю при вирішенні питання про притягнення особи до уголовної відповідальності, дає можливість доказувати обгрунтованість притягнення до уголовної відповідальності або спростувати її.

Достатність складу злочину, як підстави уголовної відповідальності в тому, що інших підстав для уголовної відповідальності законом не передбачено, а тому шукати їх та доказувати не потрібно. Наявність в діях особи певного складу злочину достатньо для притягнення її до уголовної відповідальності за вчинення цього злочину.

1. Загальне поняття “складу злочину”

Таким чином, склад злочину – це юридичне поняття і юридичне визначення окремого злочину, єдність та сукупність всіх його ознак.

Треба підкреслити, всі ознаки складу злочину за їх особливостями поділяються на чотири групи, які характеризують злочин з чотирьох його боків:

Ознаки, які характеризують об’єкт злочину, його суспільну спрямованість на заподіяння певної суспільно небезпечної шкоди;

Ознаки, які характеризують зовнішній прояв злочину – дію чи бездіяльність, а також обставини їх вчинення (місце, час, знаряддя, і т.ін.);

Ознаки, які характеризують діяча – його вік, осудність, громадянство, посадовий стан тощо;

Ознаки, які характеризують злочин з внутрішнього боку – психічне ставлення злочинця до своїх дій та їх наслідків, спонукання до вчинення цих дій, а також його емоційний стан тощо.

Ознаки, які характеризують злочин з якогось одного боку, називаються елементом складу злочину.

Такими є:

Об’єкт злочину – ті ознаки, які характеризують злочин з боку його суспільної спрямованості на заподіяння шкоди в сфері відповідних суспільних відносин, що охороняються уголовним законом (Схема 1.).

Ознаками об’єкту злочину є:

а) важливість та цінність суспільних відносин, поставлених під охорону уголовного закону;

б) тяжкість заподіюваної злочином шкоди в сфері цих суспільних відносин – пошкодженість, вразливість об’єкта;

в) предмет – матеріальна річ, злочинним впливом на яку заподіюється суспільно небезпечна шкода в сфері тих суспільних відносин, що існують з приводу цієї речі.

Треба підкреслити, що ознаки, зазначені у пп. а) і б), є обов’язковими ознаками об’єкту злочину.

Схема 1.

Об’єкт | Об’єктивна сторона

Ознаки | Суспільна цінність

Тяжкість шкоди

Предмет | Обов’язкові ознаки | Дія

Бездіяльність

Види | Загальний

Родовий

Видовий

Безпосередній:

головний

додатковий

факультативний | Факультативні ознаки | Злочинні наслідки

Причинний зв’язок

Спосіб

Місце

Час

Знаряддя

Обстановка

Об’єктивна сторона злочину – це ознаки, які характеризують зовнішній прояв злочину, ті зміни в оточуючому суспільному середовищі, які призводять вчинення злочину, а та5кож саме діяння, подію вчинення злочину.

Такими ознаками є:

а) дія – тобто суспільно значима поведінка особи, яка складається з рухів, а також використання машин, механізмів, властивостей речовин (отрути, зброї та ін.), температури, фізіологічних процесів і т.ін.;

б) бездіяльність – тобто невиконання особою своїх юридичних обов’язків;

в) злочинні наслідки – ті наслідки, які мають характер суспільно небезпечної шкоди і мають вид