Правові форм реалізації права громадян на загальне та спеціальне природокористування

ПЛАН

Вступ

Право природокористування - система юридичних норм і засобів, спрямованих на врегулювання відносин щодо ефективного використання, відновлення й охорони природних ресурсів, забезпечення багатогранних матеріальних, економічних і соціальних інтересів та законних прав суб'єктів природокористування. Таким чином, під правом природокористування мається на увазі інститут загальної частини екологічного права, в якому об єднано норми, що визначають спільні положення для права користування всіма видами природних об'єктів, включаючи і норми, які регулюють їх комплексне використання.

Розрізняються:

Об'єктивне право - механізм правового регулювання і забезпечення правовідносин природокористування:*

норми, які визначають підстави виникнення, зміни права природокористування;*

норми, які встановлюють комплекс прав і обов'язків природокористувачів;*

форми і види правовідносин природокористування;*

юридичні засоби захисту прав суб'єктів правовідносин природокористування;*

норми, які встановлюють підстави припинення права природокористування.

Суб'єктивне право - сукупність повноважень особи щодо використання, відтворення і захисту природних ресурсів:*

сукупність прав і обов'язків щодо виникнення суб'єктивного права природокористування та його захисту;*

сукупність прав і обов'язків щодо володіння об'єктами природокористування;*

сукупність прав і обов'язків щодо використання об'єктів природокористування;*

сукупність прав і обов'язків щодо зміни і припинення суб'єктивного права природокористування;*

сукупність прав, обов'язків щодо захисту порушеного суб'єктивного права природокористування.

Зміст права природокористування - сукупність прав і обов'язків суб'єктів права природокористування (природокористувачів), обумовлених нормами чинного законодавства чи відповідною угодою на користування природними ресурсами (договором оренди тимчасового, короткострокового чи довгострокового користування).

1. Право загального та спеціального природокористування

Право природокористування ділиться на загальне та спеціальне.Право загального природокористування означає гарантовану законом можливість усіх громадян користуватися здоровим навколишнім природним середовищем та їх обов'язковим виконанням встановлених правил його охорони.

Право спеціального природокористування встановлюється та регулюється державою в інтересах цільового використання природних ресурсів у процесі їх господарської експлуатації та рекреаційного використання. Воно включає право землекористування, лісокористування та ін.

Основою для його виникнення є акт компетентного органа держави про надання відповідного ресурсу в використання та господарську експлуатацію за його цільовим призначенням.

Суб'єктами права спеціального природокористування є підприємства, заклади, організації та окремі громадяни відповідно до цілей їх діяльності в межах наданих їм прав та обов'язків. Спеціальне природокористування громадян регулюється з метою задоволення їх економічних, житлових, культурно-побутових умов.

Правове регулювання природокористування здійснюється через систему керівних зобов 'язуючих та заборонних норм права.

Керівні норми встановлюють умови та порядок виникнення права користування природними ресурсами, визначають кордони поведінки природокористувачів, надають їм необхідні гарантії реалізації й охорони їх

прав та ефективного виконання покладених на них обов'язків.

Зобов'язуючу норми направлені на регулювання виконання природокористувачами правил використання природного багатства, планів та заходів у галузі використання та відновлення природних ресурсів» збереження та покращання природного середовища.

Суб'єкти права природокористування - юридичні та фізичні особи, які в установленому законом порядку набули права користування природними ресурсами і зобов'язані здійснювати комплекс заходів щодо їх ефективного використання, відтворення й охорони і мають у зв'язку з цим певні права та Обов'язки. Суб'єкти природокористування поділяються на первинних та вторинних природокористувачів.

Суб'єктом первинного або вторинного природокористування е особа, юридична або фізична, правомочність якої по використанню природного об'єкта похідна безпосередньо від права суб'єкта власності на цей об'єкт.

Юридичні особи:*

підприємства різних форм власності, організації та установи;*

громадські об'єднання;*

релігійні організації;*

військові організації;*

іноземні держави;*

міжнародні організації;*

кооперативні об'єднання.

фізичні особи:*

громадяни України;*

іноземні громадяни;*

особи без громадянства.

Об'єкти права природокористування - конкретні, індивідуально визначені і юридичне відособлені природні ресурси (об'єкти або їх частини), які закріплюються на праві користування за фізичними і юридичними особами.

Особливості об'єктів права природокористування:

загального природокористування:*

не передаються і не закріплюються за конкретними суб'єктами, а використовуються без особливого дозволу всіма особами;*

не надаються дозволи на їх користування;

їх використання не фіксується і не підлягає юридичній фіксації;*

безоплатність;

спеціального природокористування:*

підлягають передачі і закріпленню за конкретними суб'єктами;*

обов'язкове надання дозволів;*

платність користування;*

юридичне фіксуються в природоресурсових кадастрах;*

підлягають державно-правовій реєстрації.

Класифікація об'єктів права природокористування поділ природних ресурсів на відповідні групи в залежності від характеру їх походження, місцезнаходження, складу, використання, відтворення, охорони, екологічної, економічної, соціальної значимості й особливостей правового режиму.

Загальні об'єкти - земля.

Спеціальні об'єкти - сільськогосподарські землі, землі населених пунктів, землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони, землі природоохоронного призначення, землі оздоровчого призначення, землі історичного й культурного призначення, землі лісового фонду, землі водного фонду, землі запасу.

Об'єкти права загального природокористування - майдани, шляхи, парки, сінокоси тощо.

Об'єкти спеціального природокористування - землі сільськогосподарських підприємств, землі особистого підсобного господарства, садові земельні ділянки тощо.

Правомочності природокористувачів по використанню і володінню природними об'єктами втілюються у конкретних правах і обов'язках, які надто різноманітим, як правило, взаємопов'язані.

Права і обов'язки природокористувачів можна поділити на загальні та спеціальні. Загальними є такі, що притаманні усім без винятку суб'єктам природокористування. Спеціальні ж визначаються у залежності від природного об'єкта, який використовується, його природних якостей, специфіки, виду природокористування і властиві тільки певним суб'єктам природокористування, тобто не належать іншим суб'єктам.

Одними із основних прав природокористувача є:

У галузі ефективного використання природних ресурсів:*

використовувати природні ресурси відповідно до їх цільового призначення;*

використовувати корисні властивості природних ресурсів;*

передавати природні ресурси у відповідному порядку у вторинне користування;*

здійснювати в установленому порядку загальне і спеціальне природокористування.

У галузі відтворення і комплексної охорони природних ресурсів:* отримувати компенсацію за поліпшення якості природних ресурсів у разі їх вилучення;*

користуватися пільгами при оподаткуванні у разі виконання заходів щодо відтворення й охорони природних ресурсів;*

отримувати пільгове оподаткування на виконання заходів щодо відтворення і охорони природних ресурсів.

У галузі реалізації майнових і немайнових прав:*

отримувати доходи від використання природних ресурсів; *

реалізовувати на свій розсуд