вимагати через судові органи компенсації шкоди, заподіяної природним ресурсам, що знаходяться у їх користуванні.

Одними із основних обов'язків природокористувача є:

У галузі ефективного використання природних ресурсів: *

забезпечувати використання природних ресурсів відповідно до їх цільового призначення;*

раціонально й економно використовувати природні ресурси;*

впроваджувати новітні технології у процесі використання природних ресурсів;*

додержуватися строків природокористування;*

не допускати безгосподарського використання природних ресурсів;*

своєчасно вносити плату за використання природних ресурсів.

У галузі відтворення і комплексної охорони природних ресурсів:

здійснювати комплекс заходів щодо відновлення якості природних ресурсів; *

здійснювати заходи щодо попередження, псування, забруднення і виснаження природних ресурсів;*

суворо дотримуватись вимог екологічної безпеки у процесі використання природних ресурсів;*

забезпечувати виконання системи заходів щодо охорони природних ресурсів.

У галузі реалізації майнових і немайнових прав:*

не порушувати права інших власників і користувачів природних ресурсів;*

підтримувати в належному стані засоби, за допомогою яких здійснюється використання природних ресурсів;*

своєчасно компенсувати шкоду, заподіяну іншим особам у процесі використання природних ресурсів;*

приводити порушені природні ресурси у стан, придатний для подальшого цільового використання.

2. Підстави виникнення та припинення права природокористування

Головними підставами виникнення права природо користування є юридичні дії, які повинні бути правомірними, що залежать від об'єкта природи, суб'єкта екологічного відношення, виду природокористування тощо. Правомірні дії як підстава виникнення і продовження права природокористування можна поділити на дві основні групи: юридичні вчинки й індивідуальні акти.

Юридичний вчинок як правомірна дія є підставою здійснення загальнодоступного природокористування.

Індивідуальні акти як підстава виникнення права природокористування являють собою складну юридичну сполуку, що означає:*

клопотання/заява особи про надання їй у користування або у власність природного об'єкта (його частини) для вилучення з нього корисних властивостей або якостей;*

видання рішення (постанови) компетентних державних органів;*

відведення на місцевості природного об'єкта;*

видача відповідного документа, який засвідчує право користування даним природним об'єктом.

Припинення права спеціального природокористування здійснюється в порядку, який передбачено законодавством. Загальною для всіх видів спеціального природокористування умовою припинення прав на використання природним об'єктом є:*

відпала необхідність в експлуатації природного ресурсу;*

закінчення строку користування;*

ліквідація організації природокористувача;*

вилучення природного ресурсу із використання за рішенням компетентного державного органа з метою передачі його у використання іншому природокористувачу;*

порушення правил цільового використання природного ресурсу.

Висновок

Отже, право природокористування - система юридичних норм і засобів, спрямованих на врегулювання відносин щодо ефективного використання, відновлення й охорони природних ресурсів, забезпечення багатогранних матеріальних, економічних і соціальних інтересів та законних прав суб'єктів природокористування.

Право загального природокористування означає гарантовану законом можливість усіх громадян користуватися здоровим навколишнім природним середовищем та їх обов'язковим виконанням встановлених правил його охорони.

Право спеціального природокористування встановлюється та регулюється державою в інтересах цільового використання природних ресурсів у процесі їх господарської експлуатації та рекреаційного використання. Воно включає право землекористування, лісокористування та ін.

Література: