а також зовнішньоекономічною та іншими видами підприємницької діяльності, передбаченими законодавством України. При цьому вони мають такі ж права і обов'язки, що і громадяни України, якщо інше не випливає з Конституції та законів України.
В статті 8 відзначено, що іноземці та особи без громадянства мають рівні з громадянами України права та обов'язки в трудових відносинах, якщо інше не передбачено законодавством України та міжнародними договорами України.
Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також яким надано статус біженця в Україні, мають право працювати на підприємствах, в установах і організаціях або займатися іншою трудовою діяльністю на підставах і в порядку, встановлених для громадян України.
Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для працевлаштування на визначений термін, можуть займатися трудовою діяльністю відповідно до одержаного у встановленому порядку дозволу на працевлаштування. Працевлаштування в Україні іноземців та осіб без громадянства, найнятих інвестором у межах і за посадами (спеціальністю), визначеними угодою про розподіл продукції, здійснюється без отримання дозволу на працевлаштування.
Іноземці та особи без громадянства не можуть призначатися на окремі посади або займатися певною трудовою діяльністю, якщо відповідно до законодавства України призначення на ці посади або заняття такою діяльністю пов'язане з належністю до громадянства України.
2.2 Правила в'їзду та порядку оформлення іноземцями та особами без громадянства дозволів на працевлаштування в Україні
В Листі Мінпраці України від 18.08.2000 р. №ДУ-14-2123 „Щодо правил в'їзду та порядку оформлення іноземцями та особами без громадянства дозволів на працевлаштування в Україні” зазначається, що іноземці, які постійно проживають в Україні (віза ІМ-2), мають право працювати в Україні без будь-якого дозволу на засадах, встановлених для громадян України. При в'їзді тимчасово (віза ІМ-1) для роботи необхідно отримати дозвіл у місцевій службі зайнятості. У разі використання праці іноземців без дозволу на підприємців накладається штраф у 50-кратному розмірі неоподатковуваного доходу громадян.
Міністерство праці і соціальної політики України в межах своєї компетенції повідомляє.
1. Конституцією України визначено, що іноземці й особи без громадянства (далі - іноземці), які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими ж правами і свободами, а також несуть ті ж обов'язки, що й громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами або міжнародними договорами України.
У Законі України "Про правовий статус іноземців" зазначено, що іноземці можуть у встановленому порядку іммігрувати в Україну на постійне проживання (для в'їзду в Україну оформляється віза IM-2) або для працевлаштування на певний термін (віза IM-1), а також тимчасово перебувати на її території (інші типи віз).
Іноземці, які іммігрували в Україну на постійне проживання або для тимчасового працевлаштування, отримують види відповідно на постійне або тимчасове проживання. Іноземці, які перебувають в Україні на іншій законній підставі, вважаються такими, що тимчасово перебувають в Україні.
Вони зобов'язані в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, зареєструвати свої національні паспорти або документи, що їх замінюють, і виїхати з України після закінчення відповідного терміну перебування.
Правила в'їзду іноземців в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.95 р. №1074, визначають порядок:
в'їзду в Україну, виїзду з України і транзитного проїзду через її територію іноземців;
оформлення документів іноземцям на право перебування в Україні;
пересування іноземців на території України і вибору ними місця проживання;
відповідальності іноземців, юридичних і фізичних осіб, які їх приймають або надають їм послуги, за порушення законодавства України.
Іноземці можуть в'їжджати в Україну за дійсними національними паспортами або документами, що їх замінюють, з оформленими у встановленому порядку в'їзними візами, якщо інше не передбачено законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.99 р. №227 затверджені Правила оформлення візових документів для в'їзду в Україну. Ці Правила регулюють, зокрема, процедуру оформлення іноземцям віз для в'їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, типи і види віз і терміни їх дії. Дозвіл на працевлаштування, оформлений державною службою зайнятості, є підставою для оформлення імміграційної візи IM-1.
2. Іноземці, які постійно проживають в Україні, мають право працювати на підприємствах, в установах і організаціях або займатися іншою трудовою діяльністю на засадах і в порядку, встановлених для громадян України. Закон України "Про угоди про розподіл продукції" встановлює, що працевлаштування в Україні іноземців, найнятих інвестором в рамках і за посадами (спеціальністю), визначених угодою про розподіл продукції, здійснюється без отримання дозволу на працевлаштування. У цей час інших законодавчих актів України або міжнародних (ратифікованих Верховною Радою України) договорів, що надають право іноземцям займатися трудовою діяльністю в Україні без дозволу державної служби зайнятості, немає.
3. Іноземці, що іммігрували в Україну для працевлаштування на певний термін, можуть займатися трудовою діяльністю відповідно до отриманого у встановленому порядку дозволу на працевлаштування. Законом України "Про зайнятість населення" визначено, що іноземці, які прибули в Україну на певний термін, отримують право на трудову діяльність тільки за наявності у них дозволу на працевлаштування, виданого державною службою зайнятості України, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України. Кодексом законів про працю України визначено, що трудові відносини іноземних громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях України, регулюються законодавством України і міжнародними договорами України.
4. У разі використання праці іноземців без дозволу державної служби зайнятості України з підприємців, установ і організацій незалежно від форм власності державна служба зайнятості стягає штраф за кожну особу в п'ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного