адаптація молоді до умов ринкової економіки;

створення умов для активізації молодіжного підприємництва;

сприяння створенню нових робочих місць для молоді;

запровадження ефективних механізмів співробітництва органів державної влади і громадських об'єднань молодих підприємців для розв'язання соціально-економічних проблем.

Основними напрямами Програми є:

співробітництво органів державної влади і громадських об'єднань молодих підприємців у вирішенні питань розвитку молодіжного підприємництва;

інституційна та інформаційна підтримка молодіжного підприємництва;

освітня та соціально-психологічна підтримка молоді;

фінансово-кредитна та інвестиційна підтримка молодіжного підприємництва.

Наявність негативних тенденцій у розвитку молодіжного підприємництва пов'язана із значною зарегульованістю підприємницької діяльності, відсутністю прозорих механізмів взаємодії органів державної влади і молодих підприємців.

Пріоритетним завданням цього напряму є встановлення партнерських відносин органів державної влади та підприємницьких структур, розвиток інститутів громадянського суспільства, що дасть змогу молодим підприємцям відстоювати свої інтереси у владних структурах та органах управління.

Конструктивний діалог між органами державної влади і громадськими об'єднаннями молодих підприємців досягається шляхом:

активізації роботи дорадчих та консультативних органів при органах державної влади, введення до їх складу представників громадських об'єднань молодих підприємців;

проведення "круглих столів", семінарів і конференцій за участю представників органів державної влади, громадських об'єднань молодих підприємців;

врахування пропозицій громадських об'єднань молодих підприємців під час прийняття рішень органами державної влади.

Відсутність дієвої системи підтримки легального бізнесу призводить до значної тінізації економіки. Створенню такої системи сприятиме розширення інфраструктури підтримки молодіжного підприємництва. Реалізація цього напряму дасть змогу вирішити питання консультаційної та інформаційної підтримки молодіжного підприємництва через мережу спеціалізованих закладів.

Розширення інфраструктури підтримки молодіжного підприємництва передбачається забезпечити шляхом:

підготовки пропозицій і внесення змін до законодавства щодо молодіжного підприємництва;

утворення Всеукраїнського молодіжного центру розвитку підприємництва.

Задоволення потреб молоді в інформації з основних питань молодіжного підприємництва, а також пропагування ідей підприємництва є нагальною потребою сучасності і зумовлюється вимогами економічного розвитку.

Інформаційна підтримка молодіжного підприємництва здійснюється шляхом:

видання допоміжної, зокрема консультаційної, літератури для молодих підприємців;

проведення тематичних опитувань серед молоді;

видання спеціалізованого журналу для молодих підприємців;

створення потужного інтернет-порталу для молодих підприємців, а також розгалуженої бази даних в мережі Інтернет про вакансії для молоді, яка шукає роботу.

Для надання освітньої та соціально-психологічної підтримки молоді у провадженні підприємницької діяльності передбачається:

розроблення механізму проходження стажування молоді на підприємствах, в установах та організаціях;

сприяння виконанню програм центрів соціальних служб для молоді, молодіжних центрів праці, діяльність яких спрямована на підтримку молодіжного підприємництва;

створення вечірніх шкіл підприємництва для молоді;

проведення "круглих столів", семінарів і конференцій.

Молодіжне підприємництво потребує фінансово-кредитної та інвестиційної підтримки, яка дасть змогу багатьом молодим людям взяти участь у процесі відтворення вітчизняної економіки.

Для надання молодіжному підприємництву фінансово-кредитної та інвестиційної підтримки слід:

розробити механізм передачі невикористаних матеріальних активів державних підприємств у лізинг молодим підприємцям;

утворити молодіжний фонд підтримки підприємництва;

створити систему фінансування молодих підприємців-початківців.

Фінансове забезпечення виконання Програми здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, інших джерел фінансування, не заборонених законодавством.

У 2003-2005 роках видатки на виконання цієї Програми здійснюватимуться в межах асигнувань, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік Державному комітетові у справах сім'ї та молоді на реалізацію цієї Програми.

Координацію діяльності центральних та інших органів виконавчої влади, пов'язаної з виконанням Програми, здійснює Державний комітет у справах сім'ї та молоді, який щокварталу подає Кабінетові Міністрів України інформацію про виконання Програми.

Виконання Програми дасть змогу:

збільшити чисельність молодих осіб, що провадять підприємницьку діяльність;

підвищити рівень зайнятості молоді;

удосконалити інфраструктуру підтримки молодіжного підприємництва, елементи якої надають інформаційно-консультаційну та методичну допомогу у створенні та функціонуванні суб'єктів підприємництва;

розширити можливості молоді для отримання кредитів та інвестицій на провадження підприємницької діяльності;

зменшити соціально-психологічну напруженість серед молоді.

Висновки

В результаті проведеного дослідження автором були зроблені наступні висновки:

Держава гарантує працездатній молоді рівне з іншими громадянами право на працю. Особливості праці неповнолітніх встановлюються законодавством.

Держава забезпечує працездатній молоді надання першого робочого місця на строк не менше двох років після закінчення або припинення навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби. Дворічний строк першого робочого місця обчислюється з урахуванням часу роботи молодого громадянина до призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу.

Молоді громадяни, які звернулися до державної служби зайнятості в пошуках роботи, одержують безплатну інформацію та професійну консультацію з метою вибору виду діяльності, професії, місця роботи, а також, у разі необхідності, проходять професійну підготовку і перепідготовку.

Держава сприяє створенню молодіжних центрів праці, а також молодіжних громадських організацій (агентства, біржі, бюро та інші) для забезпечення працевлаштування молоді, реалізації програм професійного навчання молоді та вдосконалення її професійної майстерності. Типове положення про молодіжні центри праці затверджується Кабінетом Міністрів України.

Квота робочих місць для працевлаштування молоді визначається місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в межах, встановлених Законом України "Про зайнятість населення".

У разі відмови в прийомі на роботу молодих громадян у межах встановленої квоти з підприємств, установ та організацій стягується штраф у п'ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожну таку відмову. Ці кошти спрямовуються до Фонду загальнообов'язкового державного