В усіх випадках, коли наслідок справи залежить від психічного стану особи в момент вчинення нею певної дії, наприклад, при розгляді справ про визнання недійсними угод з мотивів укладення їх громадянином, нездатним розуміти значення своїх дій або керувати ними (ст. 55 Цивільного кодексу України), про відповідальність за шкоду, заподіяну таким самим громадянином (ст. 449 Цивільного кодексу України), повинна бути призначена судово-психіатрична експертиза.

Судово-психіатрична експертиза повинна бути обов'язково призначена, коли це передбачено законом, зокрема, в справах про визнання громадянина недієздатним внаслідок душевної хвороби або недоумства (ст. 258 ЦПК України) і про визнання його дієздатним у разі його видужання або значного поліпшення здоров'я (ст. 260 ЦПК України).

При підготовці справи огляд на місці письмових, речових доказів і предмета спору провадиться лише у невідкладних випадках після відповідного повідомлення осіб, які беруть участь у справі. Неявка їх не перешкоджає проведенню огляду. Про наслідки огляду складається протокол.

Суддя може визнати закінченою підготовку справи до судового розгляду, коли будуть проведені всі дії, необхідні для її розгляду: уточнено всі вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, вирішено питання про необхідні докази і осіб, які беруть участь у справі. В цьому разі суддя постановляє ухвалу, де перераховуються всі підготовчі дії, що мали місце в даній стадії процесу, визначається час і місце розгляду справи.

Ухвали, постановлені у зв'язку з підготовкою справи до судового розгляду, оскарженню не підлягають, оскільки не перешкоджають дальшому рухові справи, за винятком ухвал з питань забезпечення позову і ухвал про відмову в забезпеченні доказів, на які може бути подана скарга або принесений протест (статті 39, 157 ЦПК України).

3. Процесуальна діяльність осіб, які беруть участь у справі в стадії підготовки справи до судового розгляду.

Згідно ст. 144 ЦПК позивач вправі об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, зв'язаних між собою.

Суддя вправі постановити ухвалу про об'єднання в одне провадження кількох однорідних позовних вимог за позовами одного й того ж позивача до того ж самого відповідача чи до різних відповідачів або за позовами різних позивачів до одного й того ж відповідача.

Відповідно до ст. 145 ЦПК залежно від обставин справи суддя вправі постановити ухвалу про роз'єднання одного або кількох поєднаних в одне провадження позовів у самостійні провадження, якщо їх сумісний розгляд утруднює вирішення справи.

Згідно ст. 146 ЦПК підготовка справи до судового розгляду повинна бути проведена не більше як у семиденний строк, а у виключних випадках по складних справах цей строк може бути продовжений до двадцяти днів з дня прийняття заяви.

Оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, об'єднання і роз'єднання позовів залежить швидкий та правильний розгляд заявлених вимог, необхідно проводити ці процесуальні дії у точній відповідності з правилами, встановленими статтями 140-142, 144, 145 ЦПК. У прийнятті зустрічного позову не може бути відмовлено з підстав пред'явлення його пізніше як за три дні до судового засідання, якщо розгляд окремо первісного позову зробить неможливим розгляд зустрічних вимог відповідача (наприклад, позовів про виселення та визнання права на спірне жиле приміщення, про стягнення аліментів та оспорювання батьківства, про розірвання шлюбу та визнання шлюбу недійсним та ін.).

Позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні. Таке об'єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову (наприклад, позови кількох осіб про поновлення на роботі).

У відповідності зі ст.145 ЦПК роз'єднання однорідних вимог може мати місце лише за умови, що їх сумісний розгляд утруднює вирішення справи (наприклад, у зв'язку з необхідністю призначення складної експертизи по окремих вимогах, тривалого відрядження або тяжкого захворювання одного чи декількох з позивачів або відповідачів).

В разі роз'єднання позовів підставою для провадження по виділених вимогах є ухвала суду про роз'єднання позовів і копія позовної заяви.

4. Призначення цивільної справи до розгляду.

Згідно ст. 147 ЦПК після закінчення підготовки справи до судового розгляду суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає, які підготовчі дії ним проведені, і встановлює час розгляду справи.

Відповідно до ст. 148 ЦПК після закінчення підготовки справи до судового розгляду призначені до слухання справи повинні бути розглянуті в такі строки:

трудові справи - в семиденний строк;

справи про стягнення аліментів і про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника, - у десятиденний строк;

всі інші справи - у п'ятнадцятиденний строк.

5. Виклики до суду інші повідомлення суду. Зміст повістки про виклик до

суду і порядок її вручення.

Згідно ст. 90 ЦПК судові виклики і повідомлення провадяться повістками, що надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, представникам громадських організацій і трудових колективів за адресою, вказаною стороною, самими цими особами або іншими учасниками справи.

Повістки разом із зворотною розпискою надсилаються рекомендованим листом або через розсильних.

Як виняток, повістку можна видати на руки стороні або її представникові з їх згоди для вручення відповідним особам.

Відповідно до ст. 91 ЦПК повістка про виклик до суду повинна бути завчасно вручена особі, яка викликається, але у всякому разі не пізніше ніж