разі, очевидно, на першому місці має бути кримінально-правове значення цього поняття.
2.2. Значення кваліфікації злочинів в теорії кримінального права
Кваліфікувати злочин – це значить виявити основні ознаки зробленого злочину, суспільно небезпечного діяння та встановити їхню відповідність конкретному складу злочину, передбаченого конкретною статтею КК. У практиці кримінально-правової боротьби зі злочинністю нерідко зустрічається недооцінка слідчими й особами, що проводять дізнання, правильної кваліфікації злочинів, а тим часом правильна кваліфікація є однією з найважливіших гарантій законності у попередньому слідстві.
Ступінь суспільної небезпеки діяння залежить від цілого ряду об'єктивних обставин. По кожному складу злочину необхідно відрізняти основні ознаки складу від факультативних ознак. Встановлення в розслідуваному діянні ознак складу злочину, передбаченого відповідної статтею КК, і є кваліфікацією злочину. Правильна кваліфікація злочину, що полягає у встановленні повної відповідності здійсненого суспільно небезпечного діяння ознакам складу злочину, передбаченого в кримінальному законі, має дуже важливе значення для виконання вимог законності при відправленні правосуддя. У відповідності зі ст. 3 КК кримінальній відповідальності і покаранню підлягає тільки особа, винна в здійсненні злочину, тобто яка навмисне чи з необережності скоїла передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння.
Це означає, що для визнання особи винною і притягнення її на цій підставі до кримінальної відповідальності і до осуду необхідно встановити, що в скоєному нею діянні маються всі ознаки складу того чи іншого злочину. Відсутність складу злочину виключає визнання особи винною у здійсненні злочину і її кримінальну відповідальність.
Правильна кваліфікація злочину – необхідна умова проведення в життя основ кримінальної політики держави, заснованої на повному і точному виявленні дійсного характеру і стану злочинності в країні. Відповідна до закону кваліфікація злочинів безпосередньо пов'язана із встановленим Конституцією правом обвинувачуваного на захист, оскільки є гарантією від необґрунтованого притягнення до відповідальності за більш тяжкий злочин і застосування необґрунтовано суворого покарання.
Ціль кваліфікації полягає в тому, щоб визначити, який саме злочин скоєно, вказати конкретну юридичну підставу для притягнення винного до кримінальної відповідальності і для призначення йому, у необхідному випадку, міри покарання, що відповідає скоєному діянню. Правильна кваліфікація злочину дає можливість суду продумано і вірно, з урахуванням ступеня суспільної небезпеки скоєного злочину і самої особистості винного індивідуалізувати у межах санкції відповідної статті КК вид і розмір кримінального покарання, для того, щоб воно, будучи карою для винного за скоєний ним злочин, разом з тим сприяло б його перевихованню і виправленню.
Навпаки, неправильна кваліфікація злочину може викликати необґрунтовано м'яке чи необґрунтовано тяжке покарання винного. А це – серйозна перешкода в боротьбі зі злочинністю, тому що неправильне застосування судом покарання не тільки ставить під погрозу можливість виправлення і перевиховання винного, але і негативно позначається на інших особах, перешкоджаючи попередженню злочинів. Невідповідна закону кваліфікація злочинів завжди приводить до неправильного представлення про злочинність у даному населеному пункті й у цілому в країні. Перекручування дійсного стану злочинності в країні може негативно позначитися на організації боротьби зі злочинністю і навіть на розвитку кримінального законодавства.
Унаслідок неправильної кваліфікації злочину може виникнути ряд негативних правових наслідків:
Кваліфікацією злочину визначається підслідність і підсудність справи, тому неправильна кваліфікація в ряді випадків веде до передачі від органів дізнання до слідчого органу чи навпаки, а також від одного слідчого органу до іншого і т.д., що затягує терміни розслідування і відбивається на якості слідства.
Від кваліфікації злочину в процесі дізнання і попереднього слідства в чималому ступені залежить характер запобіжних заходів і інших засобів процесуального примусу, застосовуваних до обвинувачуваного (підозрюваного). Неправильна кваліфікація злочину може викликати необґрунтоване взяття обвинувачуваного під варту, накладення арешту на його майно, відсторонення від займаної посади. Це має також і наслідки зворотного порядку: якщо тяжкий злочин кваліфікується як злочин, що не представляє підвищеної небезпеки, то до злочинця застосовуються м'які запобіжні заходи, нажите злочинним шляхом майно залишається в його розпорядженні, нерідко він до суду працює на тій же посаді й у результаті може продовжувати свою злочинну діяльність.
Від кваліфікації злочину, що міститься у вироку суду, безпосередньо залежить не тільки вид і розмір кримінального покарання, але й умови відбування засудженим покарання в місці позбавлення волі. Виходячи з кваліфікації злочину, суд визначає режим місць відбування покарання для засудженого.
Таке важливе питання, як умовно-дострокове звільнення засудженого, зважується адміністрацією місць позбавлення волі і судом у залежності від кваліфікації злочину. Необґрунтовано сувора кваліфікація злочину приводить до того, що ув'язнений, незважаючи на гарне поводження і всі ознаки виправлення, не може бути представлений до умовно-дострокового звільнення. Навпаки, через неправильну кваліфікацію злочину у випадку її необґрунтованої м'якості вже по відбуванні половини терміну позбавлення волі може бути звільнений пред'явлений до умовно-дострокового звільнення ув'язнений, що фактично зробив тяжкий злочин і не підлягає умовно-достроковому звільненню.
У прямого зв'язку з кваліфікацією злочину знаходиться рішення вищими органами державної влади питання про застосування до ув'язнених амністій, що оголошуються з нагоди ювілейних свят чи у зв'язку з іншими важливими подіями. Результатом неправильної кваліфікації злочину може бути застосування амністії до осіб, що цього зовсім не заслуговують і, навпаки, незастосування її до ув‘язнених, що не представляють підвищеної суспільної небезпеки.
Висновки
В результаті вивчення теми “Склад злочину і кваліфікація злочинів” можна зробити певні висновки.
Поняття про злочин є одним із основоположних понять в науці кримінального права Не знаючи значення таких понять, як "злочин", "склад злочину", "кваліфікація злочинів", не можна говорити про подальше вивчення науки кримінального права
В повсякденному житті людина неодноразово