Тема: Відповідальність за трудовим правом

Вступ.

1. Юридична відповідальність за трудовим правом.

1.1. Основні види відповідальності за трудовим правом.

1.2. Загальна дисциплінарна відповідальність

2. Матеріальна відповідальність, як інститут трудового права.

2.1. Поняття і зміст матеріальної відповідальності працівника

2.2. Підстави матеріальної відповідальності за трудовим правом

2.3.Види матеріальної відповідальності

2.3.1. Обмежена матеріальна відповідальність. 2.3.2. Повна матеріальна відповідальність.

2.3.3. Матеріальна відповідальність у межах середнього місячного заробітку.

2.3.4. Підвищена матеріальна відповідальність.

Висновки.

Список використаних джерел.

Вступ.

Проголошення України демократичною, соціальною та правовою державою, найвищою соціальною цінністю якої є людина, обумовлює необхідність реформування трудового законодавства, приведення його у відповідність з міжнародними нормами і стандартами.

У чинному Кодексі законів про працю України детально врегульована лише відповідальність працівників, окремі ж випадки відповідальності роботодавця розпорошені по всьому КЗпП і не врегульовані в ньому в окремій главі; у діючому законодавстві не знайшли також свого закріплення питання відповідальності сторін колективних трудових правовідносин. У КЗпП України ті чи інші питання відповідальності регулюються із зміщенням гарантій на користь однієї із сторін без врахування інтересів іншої сторони трудового правовідношення.

Підготовка проекту нового Трудового кодексу України вимагає розробки концепції побудови Кодексу в цілому і кожного з його розділів, одним з яких є розділ, що регулює відповідальність сторін трудових відносин. Це в свою чергу вимагає розробки концепції розвитку як трудових правовідносин взагалі, так і кожного із видів трудового правовідношення, особливе місце серед яких займають правовідносини з відповідальності.

Незважаючи на ґрунтовні дослідження, проблеми відповідальності в трудовому праві не тільки не втратили своєї актуальності, а ще більше загострилися. Донині залишається спірним питання щодо поняття юридичної відповідальності взагалі та матеріальної відповідальності зокрема. У зв'язку з цим виникає необхідність дослідження відповідальності в трудовому праві з метою виявлення в ній наявності не лише негативного, а й позитивного аспекту.

1. Юридична відповідальність за трудовим правом.

1.1. Основні види відповідальності за трудовим правом.

Трудове право у своїй структурі передбачає два види відповідальності: дисциплінарну і матеріальну. Відпові-дальність за трудовим правом — окремий вид юридичної відповідальності, яка полягає у передбаченому нормами тру-дового права обов'язку працівника відповідати за вчинене трудове правопорушення і понести відповідні санкції. Підста вою такої відповідальності є трудове правопорушення — винне протиправне діяння, яке полягає у невиконанні або порушенні трудових обов'язків працівником. Трудове правопорушення складається з двох різновидів: дисциплінарно-го проступку і трудового майнового правопорушення. За-гальним для цих правопорушень є недотримання саме тру-дових обов'язків працівником. Однак особливості кожного з вказаних видів правопорушення зумовлюють застосування двох видів відповідальності в рамках трудового права — дисциплінарної і матеріальної.

На думку Л.А. Сироватської, відмінність таких правопо-рушень спричинена тим, що: 1) сфера дії норм про матеріальну відповідальність працівників значно ширша від сфери дії санкцій дисциплінарного характеру, оскільки дисциплінарні санкції застосовуються лише за дисциплінарний проступок, а матеріальна відповідальність настає і при адміністративному правопорушенні, і при кримінальному злочині, якщо останні пов'язані з заподіянням шкоди підприємству, з яким праців-ник перебуває у трудових відносинах; 2) дисциплінарні санк-ції можуть бути замінені іншими заходами впливу, оскіль-ки вони за своєю суттю є карними, а санкції матеріальної відповідальності, які є право відновлюючими, не можуть бути замінені; 3) дисциплінарні санкції вимагають наявності акта їхнього застосування з боку уповноважених органів, в той час як обов'язок працівника відшкодувати шкоду може бути реалізований і без такого акта (Сыроватская Л.А. Ответствен-ность за нарушение трудового законодательства. — М.: Юрид. лит., 1990. - С. 44-45).

Дисциплінарна відповідальність — це один з видів юри-дичної відповідальності. Вона полягає в обов'язку працівника відповідати перед власником або уповноваженим ним органом за скоєний ним дисциплінарний проступок і понести дисцип-лінарні стягнення, передбачені нормами трудового права. Тобто у трудових правовідносинах власник має дисциплінарну вла-ду щодо працівника, і працівник несе дисциплінарну відпові-дальність саме перед власником (роботодавцем), а не перед державою (державним органом), як це має місце при адміні-стративній та кримінальній відповідальності.

Правовий механізм дисциплінарної відповідальності складається з правових норм, котрі передбачають підставу дисциплінарної відповідальності, дисциплінарні стягнення, порядок їх накладення, зняття та оскарження. У законодавстві виділяється два види дисциплінарної відповідальності: за-гальна і спеціальна.

1.2. Загальна дисциплінарна відповідальність

Загальна дисциплінарна відповідальність наступає за КЗпП України (ст. 147—152). Підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, склад якого традиційно включає суб'єкт, суб'єктивну сторону, об'єкт і об'єктивну сторону.

Суб'єктом дисциплінарного проступку завжди є особа, яка перебуває у трудових правовідносинах з власником або уповноваженим ним органом. Деліктоздатність — тобто здатність особисто нести відповідальність за порушення тру-дових обов'язків є складовою частиною праводієздатності особи. Трудова праводієздатність за загальним правилом на-ступає з 16 років, в певних випадках — з 15 років, а учнів — з 14 років (ст. 188 КЗпП). Всі неповнолітні мають рівні права і обов'язки в трудових правовідносинах з повнолітніми. Це говорить про те, що до дисциплінарної відповідальності пра-цівник може притягатися з моменту, коли він за віком досяг трудової праводієздатності й уклав трудовий договір з ро-ботодавцем. У трудовому праві відповідальність має тільки особистий характер, на відміну від цивільного права, де май-нову відповідальність за неповнолітніх до 15 років несуть батьки, опікуни, аз 15 до 18 років неповнолітні самі несуть майнову відповідальність за шкоду, яку вони заподіяли, проте якщо вони не мають заробітку чи майна, до відповідаль-ності залучаються їхні представники.

За законодавством розрізняється загальний і спеціаль-ний суб'єкт дисциплінарної відповідальності. Загальним суб'єктом є будь-який працівник, на якого поширюються за-гальні норми про дисципліну: правила внутрішнього трудо-вого розпорядку, КЗпП.

Суб'єктивну