Якщо працівник уклав з підприємством письмовий договір про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за не-забезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або інших цілей, але він не віс носиться до кате-горії працівників, з якими згідно зі ст. 1351 КЗпП може бути укладений такий договір, матеріальна відповідальність такого працівника у разі нестачі чи зіпсуття настає в обмеженому розмірі за умови, що відсутні інші підстави для повної матері-альної відповідальності.

При заподіянні шкоди приписками та іншими викривлени-ми даними про виконання робіт до матеріальної відповідаль-ності можуть притягуватись як працівники, що вчинили ці дії, так і службові особи, через винне невжиття якими заходів до їх запобігання вони вчинені. Залежно від обставин заподіяння шкоди в цих випадках матеріальна відповідальність може на-стати як в межах середньої місячної плати, так і в повному розмірі (п. п. З, 6 ст. 134 КЗпП).

У відповідності з  законодавством обмежену  матеріальну відповідальність несуть:

працівники - за зіпсуття або знищення через недбалістьматеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого  середнього місячного заробітку. В такому ж розмірі працівники несуть матеріальну відповідальність за зіпсуття або знищення через недбалість інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;

керівники підприємств,  установ,  організацій  та  їх заступники,  а  також  керівники  структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного  заробітку,  якщо  шкоду  підприємству,   установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку і  зберігання  матеріальних  чи  грошових цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям, випускові недоброякісної продукції, розкраданню,  знищенню  і зіпсуттю матеріальних чи грошових цінностей.

2.3.2. Повна матеріальна відповідальність.

Повна матеріальна відповідальність працівника - це покладення на працівника обов’язку повністю відшкодувати заподіяну підприємству, установі, організації чи фізичній особі (яка виступає власником як сторона трудового договору) пряму дійсну шкоду без будь-яких обмежень.

Повна матеріальна відповідальність може бути індивідуальною і колективною.

Відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, якщо:

між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 1351 КЗпП укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих йому на зберігання або для інших цілей;

майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;

шкоди з авдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;

шкоди завдано працівником у нетверезому стані;

шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуванням матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;

відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов’язків;

шкоди завдано не при виконанні трудових обов’язків;

службова особа винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.

У статті 134 КЗпП надається вичерпний перелік випадків, коли працівники несуть повну матеріальну відповідальність. Проте, слід врахувати, що п. 6 цієї статті має відсилочний характер: він передбачає можливість притягнення до повної матеріальної відповідальності у випадках передбачених законодавством (підзаконними актами такі випадки також можуть бути встановлені).

2.3.3. Матеріальна відповідальність у межах середнього місячного заробітку.    

За шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду,  несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.    Матеріальна відповідальність   понад   середній   місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених узаконодавстві(ст.132 КЗпП).

2.3.4. Підвищена матеріальна відповідальність.

Межі матеріальної відповідальності працівників за шкоду, завдану підприємству, установі, організації розкраданням, умисним зіпсуттям, недостачею або втратою окремих видів майна та інших цінностей, а також у тих випадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує її номінальний розмір, встановлюються законодавством(ст.135 КЗпП).

Висновки.

Від-по-ві-да-ль-ність пра-ців-ни-ків за тру-до-вим пра-вом є окре-мим ви-дом юри-ди-ч-ної від-по-ві-да-ль-но-с-ті, що роз-гля-да-єть-ся у не-га-ти-в-но-му ас-пе-к-ті і яку мо-ж-на ви-зна-чи-ти че-рез пра-во-вий стан пра-во-по-ру-ш-ни-ка (пра-ців-ни-ка), су-б’єк-та, яко-му пра-во-по-ру-шен-ням за-по-ді-я-но май-но-вої шко-ди (ро-бо-то-да-в-ця), а та-кож ор-га-нів, на-ді-ле-них по-в-но-ва-жен-ня-ми що-до при-му-со-во-го ви-ко-нан-ня за-хо-дів від-по-ві-да-ль-но-с-ті (упо-в-но-ва-же-но-го ро-бо-то-да-в-цем ор-га-ну (осо-би), су-ду). Сут-ні-с-тю та-кої від-по-ві-да-ль-но-с-ті є обо-в’я-зок пра-ців-ни-ка від-шко-ду-ва-ти за-по-ді-я-ну ним май-но-ву шко-ду у ме-жах та по-ряд-ку, вста-но-в-ле-них но-р-ма-ми тру-до-во-го пра-ва (за-ко-ном чи до-го-во-ром).

Трудова природа відповідальності працівників обумовлена не просто існуванням трудових правовідносин, а процесом їх реалізації. Специфічні риси трудових правовідносин відбиваються на особливостях окремих охоронних правовідносин, у формі яких реалізуються заходи відповідальності, передбачені нормами трудового права.

Фа-к-ти-ч-ною під-ста-вою ма-те-рі-а-ль-ної від-по-ві-да-ль-но-с-ті пра-ців-ни-ків є юри-ди-ч-ний факт – тру-до-ве май-но-ве пра-во-по-ру-шен-ня. Прпоную роз-ши-ри-ти ко-ло умов від-по-ві-да-ль-но-с-ті, се-ред яких обо-в’я-з-ко-ви-ми є умо-ви, пе-ред-ба-че-ні ст. 130 КЗпП. Ін-ши-ми умо-ва-ми ви-зна-ють-ся: де-лі-к-то-з-да-т-ність пра-ців-ни-ка, на-яв-ність у мо-мент пра-во-по-ру-шен-ня тру-до-вих пра-во-від-но-син і юри-ди-ч-но-го обо-в’я-з-ку пра-ців-ни-ка дбай-ли-во ста-ви-ти-ся до май-на ро-бо-то-да-в-ця, сво-бо-да ви-бо-ру пра-ців-ни-ком пра-во-мі-р-ної або про-ти-пра-в-ної по-ве-ді-н-ки в тру-до-вих пра-во-від-но-си-нах, пе-ред-ба-че-на за-ко-ном чи до-го-во-ром мо-ж-ли-вість за-сто-су-ван-ня за-хо-дів від-по-ві-да-ль-но-с-ті до пра-во-по-ру-ш-ни-ка.

Юри-ди-ч-ни-ми під-ста-ва-ми ма-те-рі-а-ль-ної від-по-ві-да-ль-но-с-ті пра-ців-ни-ків є но-р-ми, які мі-с-тять-ся у за-ко-ні, й но-р-ми, вста-но-в-ле-ні до-го-во-ром. От-же, уяв-ля-єть-ся мо-ж-ли-вим ви-ді-ля-ти на-сту-п-ні ви-ди такої від-по-ві-да-ль-но-с-ті за-ле-ж-но від її юри-ди-ч-ної під-ста-ви:

1) по-за-до-го-ві-р-на;

2) до-го-ві-р-на.

До-го-ві-р-на матеріальна від-по-ві-да-ль-ність працівників по-ді-ля-єть-ся на та-кі під-ви-ди:

а) пе-ред-ба-че-на ко-н-т-ра-к-том;

б) пе-ред-ба-че-на до-го-во-ром про ма-те-рі-а-ль-ну від-по-ві-да-ль-ність (ін-ди-ві-ду-а-ль-ним або ко-ле-к-ти-в-ним). 

Джерела.

Конституція України.

Кодекс законів про працю України.

Постанова Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. №116 про порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей.

Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику по справах про відшкодування шкоди, заподіяного підприємствам, установам, організаціям їх працівниками” від 29