Розслідування грабежів та розбійних нападів

ПЛАН

Вступ

Безпосереднім об'єктом злочинного зазіхання при здійсненні грабежів і розбійних нападів є державне, суспільне й особисте майно громадян. Єдність предмета (майно) у визначеній мері пояснює подібність у способах здійснення цих злочинів і методиці їхнього розслідування.

Характерним для більшості даних злочинів є ретельна підготовка. Зловмисники заздалегідь намічають місце здійснення злочину (магазин, склад, квартиру) або особа (інкасатор, продавець, сторож), на яку мають намір зробити напад, підготовляють необхідні знаряддя злочину (пристосування для злому, вогнепальна або холодна зброя ), готують транспортні засоби, розподіляють між собою ролі, шукають місця, де може бути приховане або реалізоване викрадене .

Грабежі і розбійні напади, як показує практика, найчастіше відбуваються групою, з двох-трьох, рідше - чотирьох чоловік Звирбуль А.К., Смыслов В.И. Расследование краж, грабежей и разбойных нападений. - М., 1982. С. 16

. Нерідко такі групи бувають досить стійкі і ними відбувається кілька злочинів. На чолі таких груп нерідко стоять раніше суджені, що мають уявлення про можливості трасології, дактилоскопії, балістики, про значення словесного портрета. Цим і викликано, що злочинці в ряді випадків застосовують при здійсненні злочинів маски (особа закривають ганчіркою, хусткою, панчохою з отворами для очей), що перешкоджають доброму сприйняттю потерпілим і свідками-очевидцями зовнішніх ознак особи що нападали, використовують рукавички, що виключає можливість залишення на місці здійснення злочину слідів пальців, обладнають для збереження зброї і викраденого спеціальні схованки, унеможливлюючи виявлення викривних речовинних доказів.

З особливою старанністю готуються напади на працівників ощадних кас, магазинів, банків, інкасаторів, працівників магазинів: злочинці вивчають режим роботи підприємства або організації, маршрут руху інкасаторів, касирів, працівників торговельних точок, що самостійно здають гроші в банк. Одержавши необхідну інформацію, вони визначають місце і час нападу, склад групи, готують транспортні засоби, зброя , продумують шляхи відходу після здійснення злочину, подготовлюють місце для укриття викраденого . Оскільки такі злочини часто відбуваються в денний час або в умовах гарного електричного освітлення (на багатолюдній вулиці, у приміщенні), то особлива увага звертається на створення умов, які затруднюють їхнє упізнання.

Досить поширені також злочини, які здійснюються без детальної попередньої подготовки. Характерним для них є відсутність заздалегідь наміченого об'єкта для злочинного посягання.

При здійсненні грабежів і розбійних нападів злочинці майже завжди прагнуть домогтися неочікуваності. При нападі на мешканців квартири або сторожів вони з метою безперешкодного проникнення в приміщення видають себе за представників домоуправлінь, ЖЕКів, працівників пошти, газової служби, служби енергопостачання, міліції, пожежної охорони, підприємств, на яких працюють члени родини потерпілого. У випадку якщо злочин здійснюється на відкритій місцевості, раптовість досягаєся шляхом нападу позаду або з засідки (через кут будівлі, з кущів або окремо стоячих дерев). Звирбуль А.К., Смыслов В.И. Расследование краж, грабежей и разбойных нападений. - М., 1982. С. 22.

Дуже часто також, щоб зблизитися з потерпілим, не викликаючи в нього підозри, злочинці на відстані просять свою жертву дати закурити, прикурити, показати дорогу або задають інші відволікаючі питання. Під час бесіди, що зав'язалася, вони впритул підходять до потерпілому і роблять напад.

Найбільше часто жертвами грабежу або розбійного нападу виявляються жінки або чоловіки, що знаходяться в нетверезому стані і внаслідок цього не здатні зробити серйозного фізичного опору або втекти.

При грабежах і розбійних нападах звичайно викрадаються хутряні вироби, коштовності, гроші, тобто дорогі речі і цінності, що користуються підвищеним попитом.

Практика знає чимало фактів, коли особи, що вчинили грабежі і розбійні напади, залишившись невикритими після здійснення першого злочину і відчувши безкарність, сколачуються в стійкі групи і протягом тривалого часу вчиняють грабежі і розбійні напади на території сусідніх регіонів. Тому важливо, щоб між сусідніми апаратами карного розшуку завжди підтримувався гарний взаємозв'язок і вони вчасно інформували один одного про здійснення таких злочинів.

При розслідуванні грабежів і розбійних нападів виявляється чимало випадків інсценування цих злочинів.

1. Слідчі версії і планування розслідування

Планування розслідування грабежів і розбійних нападів багато в чому обумовлюються слідчою ситуацією, що складається й у першу чергу тим, чи маються на початковому етапі розслідування підозрювані або вони поки відсутні.

Планування розслідування даного виду злочинів має бути здійснено згідно принципів:

індивідуальності;

динамічності;

реальності;

конкретності. Возгрин И.А. Общие положения методики расследования отдельних видов преступлений. Л., 1976. С. 76

Індивідуальність планування розслідування означає вираження неповторної специфічності кожної кримінальної справи. Розслідування кожної конкретної справи характеризується індивідуальністю методів. Як неповторний за сукупністю своєю злочин, так і неповторно за своєю специфікою його розслідування. Ось чому будь-яке намагання принебрегти принципом індивідуальності, підмінити конкретний план розслідування якимось шаблоном тягне за собою негативні наслідки.

Динамічність планування розслідування являється проявом закономірності розвитку слідчих версій. Як динамічна інформаційна модель слідча версія проходить у своєму розвитку певні стадії. У процесі перевірки випливаючи із неї наслідків з’являються нові дані про факти, виникають нові предположення по перевіряємих обставинах злочину, одні версії відпадають, народжуються інші, і так відбувається до закінчення розслідування, до встановлення істини по справі. Ця закономірна динаміка розслідування викликає динаміку у плануванні, постійне корегування плану із заліком отриманої інформації. Таким чином, навіть самий досконалий, глибокий, розкриваючий усі перспективи справи план розслідування підлягає неминучому коригуванню, в нього постійно вносяться зміни та доповнення. Принцип динамічності змушує слідчого своєчасно вносити в план розслідування необхідні доповнення і поправки із заліком отриманих даних і змін слідчої ситуації. Своєчасність коригування плану розслідування – одна із найважливіших умов ефективності розкриття злочину.

Реальність планування розслідування означає реальність слідчих версій, що