Враховуючи цю психологічну неврівноваженість, необхідно перед допитом заспокоїти потерпілого, роз'яснити йому, що небезпека вже минула і що тепер йому уся своя увага варто зосередити на відновленні в пам'яті всіх обставин події й особливо на ті з них, що можуть мати вирішальне значення для розшуку і викриття злочинця.

Коли потерпілий заспокоїться, у нього з'ясовується:

у який час і де (місто, селище, вулиця, дорога ) зроблені грабіж або розбійне напад;

яким образом потерпілий виявився на тім місці, де він піддався нападові;

при яких обставинах він побачив злочинця, чи не помітив він, щоб за ним хто-небудь стежив;

які були дії злочинця, чи вимагав він видати цінності або він них вирвав, якщо злочинців було багато, то яка між ними відбувалася розмова, чи не називали вони один одного по імені або кличкам, чим загрожували, прикмети цих предметів;

які цінності викрадено, їх індивідуальні ознаки або заводський номер.

Дуже важливо також з'ясувати, чи не зберігся в потерпілого матеріал, з якого були виготовлені викрадені речі або чи не залишилися від цих речей які-небудь частини (ремінець від годин , ручка від вирваної сумки, клаптики тканини або хутра, з яких був виготовлений головний убір або пальто). З'ясовується вартість викраденого.

Самим ретельним образом у потерпілого виясняють прикмети злочинців (прикмети зовнішності й одягу, хода, особливості вимови окремих фраз).

Істотне значення для справи має питання, чи чинив потерпілий опір, у чому він виразився, які ушкодження могли залишитися на тілі або одязі злочинців. При груповому нападі підлягає з'ясуванню роль кожного злочинця. Корнев С.А. Кримилистика. Тактика. Конспект лекций. - СПб. 2002 г.

Якщо потерпілий після зробленого на нього нападу потрапив на лікування в лікарню, то його допит доцільно робити з використанням магнітофона, що дозволяє запам'ятати кожне його слово. Це може мати вирішальне значення в розшуку злочинців, якщо лікування затягнеться або потерпілий від отриманих ушкоджень помре.

Відразу ж після допиту потерпілого, а в ряді випадків до його проведення виробляється огляд місця події.

Тактика його проведення багато в чому подібна з тактикою аналогічної слідчої дії по справах про крадіжки. Основна відмінність тут полягає в тому, що при грабежах і розбійних нападах мається очевидець події - потерпілий і, якщо йому не були заподіяні серйозні тілесні пошкодження, огляд доцільно проводити з його участю.

Розповідь потерпілого про те, що трапилося, безпосередньо на місці події полегшує пошук куль, гільз, слідів пальців і взуття злочинця, загублених їм особистих речей (ножа, рукавичок, головного убору), викинутих викрадених у потерпілого предметів (сумочки, гаманця, портфеля або їхнього вмісту).

З особливою старанністю оглядається місце, де відбувалася боротьба. Тут нерідко вдаються обнаружити шарфи, відірвані ґудзики, головний убір, інші предмети, що можуть мати важливе доказове значення.

Огляд місця події за участю потерпілого дозволяє в ряді випадків виявити негативні обставини (наприклад, відсутність слідів пальців або взуття в тих місцях, де вони обов'язково повинні були б залишитися ), що дозволяють висунути версію про можливу інсценівку грабежу або розбійного

нападу.

Огляд одягу й огляд потерпілого. При грабежі і розбійному нападі між потерпілим і злочинцем може відбуватися боротьба, при якій волокна одягу злочинця попадають на одяг потерпілого і навпаки.

Виявлення їх значно полегшує викриття підозрюваного, і тому одяг потерпілого повинен бути якомога швидше підданий оглядові. Він здійснюється при дуже гарному освітленні і з використанням лупи з великим збільшенням або мікроскопа. При негативних результатах одяг, що оглядається, треба скласти лицьовою стороною усередину, упакувати в целофановий мішечок і направити на експертизу, де пошук мікроволокон завдяки використанню спеціальної апаратури може бути більш результативним . Головин Ю.А. Расследование грабежей и разбойных нападений: Лекция. - М., 1988. С. 14.

У задачу огляду одягу потерпілого входить також дослідження ушкоджень, що утворилися від знарядь, якими заподіювалися тілесні ушкодження.

За формою ушкоджень у ряді випадків можна судити, чим саме злочинець був збройний (ножем, загостреним тригранним напилком, шилом). Іноді метою огляду одягу потерпілого являється відшукання часток крові злочинця, що може потрапити на одяг, якщо під час боротьби злочинець одержав тілесні ушкодження або вони в нього малися ще до нападу. Для відшукання маловидимих часток крові використовується ультрафіолетовий освітлювач.

Якщо потерпілий був побитий, то проводиться його огляд. При цьому фіксується характер ушкоджень і вони обов'язково фотографуються з використанням масштабної фотографії. Якщо під час огляду на тілі потерпілого вдається знайти частки крові, що може належати злочинцеві, або які або інші частки речовини, якими були забруднені його руки, то за допомогою ватяного або марлевого тампона вилучаються і надалі направляються на експертизу.

4. Затримка й особистий обшук підозрюваного

При встановленні осіб, що вчинили грабіж або розбійний напад, негайно здійснюється їхня затримка.

Варто пам'ятати, що злочинці, що вчиняють такі злочини, часто бувають озброєні. Тому бажано, щоб затримка робили працівники міліції, що знають прийоми "самбо" і добре володіють зброєю. Досить важливо, щоб у затримці збройних злочинців брав участь кінолог.

У затриманих негайно здійснюється особистий обшук, при якому вилучається зброя, її макети, інші предмети, що могли використовуватися для погрози потерпілому або для його побиття. Головин Ю.А. Расследование грабежей и разбойных нападений: Лекция. - М., 1988. С. 16

У задачу особистого обшуку входить також вилучення предметів або цінностей, викрадених у потерпілого (годинник, гроші, документи, гаманці, рукавички, шарфи і т.п. ), відшукання планів приміщень або доріг, де