Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України - ст.1, 5, 6, 75, 102, Конституція України 1996 року.

Постійні функції – напрямки діяльності держави, що здійснюються на всіх етапах її розвитку.

Тимчасові функції – напрямки діяльності держави, що обумовлені конкретним етапом історичного розвитку суспільства.

3. Історичний розвиток протягом існування людства

Право відіграє дуже важливу роль в суспільному житті для особи, держави і суспільства. Якби не існувало права, то в суспільстві була б анархія, безладдя, або стосунки між людьми вирішувались би з позиції сили. Мораль і інші соціальні норми поки не можуть замінити нормативно-правові акти, які видаються державою.

При допомозі права держава і суспільство юридично закріплюють рівність і рівноправ’я громадян. Право регламентує свободу діяльності і поведінки особи й інших суб’єктів суспільних відносин. Право регламентує всю систему юридичних прав, свобод і обов’язків особи, які можна класифікувати на 5 груп: фізичні (життєві), особистісні, культурні (гуманітарні), економічні і політичні. При допомозі права регламентується організація і діяльність суб’єктів економічних відносин – підприємств, кооперативів, фермерських господарств тощо. Воно регламентує також організацію і функціонування політичних партій, громадських організацій, трудових колективів і т.п.

Право в формі правових звичаїв як природне право з’явилось задовго до виникнення держави. Разом із тим, право як юридичне явище виникає одночасно із державою на відміну від природного права. З моменту виникнення держава почала пристосовувати правові звичаї до нових економічних і політичних відносин і видавати законодавчі акти для регулювання нових суспільних відносин.

В своєму походженні, стабільності, недоторканості, в розвитку, удосконаленні, зміні, авторитетності і престижі право залежить від держави, оскільки державна влада є основним творцем права.

Держава також залежить від права: у своїй організації, побудові, структурі, вдосконаленні і розвитку. Держава виконує свої завдання і функції, опираючись на систему права і законодавства, так як закони регламентують діяльність держави, її органів і посадових осіб. Держава безпосередньо зв’язана з правом і залежить від нього, і навпаки, система права і законодавства залежить від держави. Цей зв’язок проявляється в правотворчій, правоохоронній і право реалізаційній функціях.

Роль держави в організації суспільства і здійсненні політичної влади зумовлена тим, що вона є центром, ядром політичної системи суспільства.

Тому тільки держава: а) володіє суверенною владою, що є верховною, самостійною, повною і неподільною в межах її території, а також незалежною і рівноправною у зовнішніх відносинах; б) виступає офіційним представником усього або більшої частини населення країни; в) уособлює суверенітет народу і нації, а також здатна реалізувати права народу на самовизначення; г) має спеціальний апарат управління і примусу, за допомогою якого здатна забезпечити реалізацію своїх функцій, охорону прав людини і громадянина, задовольнити загально соціальні і загальнолюдські потреби; д) з метою реалізації управління суспільством видає загальнообов’язкові для всіх правила поведінки у вигляді юридичних норм, а також індивідуально-правові приписи, необхідні для регулювання прав і обов’язків конкретних осіб щодо конкретних життєвих ситуацій.

Політика держави охоплює всі сфери життєдіяльності суспільства. В її основі лежать потреби народу, нації, соціальних верств і груп, особи і держави, інших соціальних суб’єктів. Організація суспільства і здійснення політичної влади державою залежать і від того, який зміст вкладається в визначення суспільства. Тут є дві точки зору: широка і вузька.

В широкому розумінні суспільство — це частина матеріального світу, що відокремилась від природи і є формою життєдіяльності людей, що історично розвивається. У вузькому розумінні суспільство — це певний етап історії людства, внутріформаційні чи міжінформаційні ступені історичного розвитку чи індивідуальне, окреме суспільство.

Прикладами такого розуміння суспільства можуть бути: суспільно-економічна формація; ранньофеодальне суспільство, докапіталістичне суспільство і т. ін.; французьке, радянське, американське чи інше суспільства.

У філософи XVII—XIX ст. розглядали договірне суспільство. Критикуючи його, Гегель висунув концепцію громадянського суспільства. В сучасному розумінні це — об’єднання вільних, незалежних, рівноправних людей, кожному з яких держава забезпечує юридичні можливості бути власником, користуватися економічною свободою і надійним соціальним захистом, іншими правами і свободами, брати активну участь у політичному житті та в інших сферах життєдіяльності людини і громадянина.

Таким чином, держава, здійснюючи політичну владу в громадянському суспільстві: 1. підпорядковує свою діяльність служінню цьому суспільству; 2. забезпечує рівні можливості для всіх людей в усіх сферах їх життєдіяльності на засадах соціальної справедливості і милосердя; 3. не втручається в особисте життя людини; 4. регулює суспільні відносини в межах діючої конституції і законів та інших нормативно-правових актів.

Важлива роль в організації суспільства і здійсненні політичної влади належить і праву. Право, як і держава,— це надбудова над економічним базисом суспільства і є складовим елементом правової системи даного суспільства. Правова система — це сукупність внутрішньо узгоджених, взаємозв’язаних соціальне однорідних юридичних засобів, за допомогою яких держава здійснює необхідний нормативний вплив на суспільні відносини, закріплюючи, регулюючи, охороняючи і захищаючи їх.

Право надзвичайно тісно пов’язане з політикою. Право залежить від політики класів, соціальних груп і їх політичних партій. В праві виражається політика класів, партій і всього народу залежно від того, кому належить державна влада. Право, закон – це концентрований вираз не тільки економіки, але і політики держави і суспільства. Законодавство офіційно закріплює цю політику. Політика оформляється в