Таким чином, завдання стадії досудового слідства полягають у [15, с. 201-203]:
1) швидкому й повному розкритті злочину та притягненні осіб, винних у його вчиненні, до участі в справі як обвинувачених і охороні від необґрунтованого притягнення осіб, не причетних до вчинення злочину;
2) вжитті заходів до відшкодування шкоди, завданої злочином;
3) виявленні причин вчинення злочину та умов, які цьому сприяли, і вжитті заходів до їх усунення (ст. 2. 23, 23', 29 КПК).
При цьому необхідно забезпечити охорону прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у справі.
Тільки виконання завдань даної стадії є підставою для винесення органом досудового слідства рішення про передачу справи до наступної, вже судової стадії кримінального процесу, або ж про закінчення провадження шляхом закриття справи (ст. 212 КПК). Неналежне виконання їх органом досудового слідства, допущені ним помилки, порушення вимог кримінально-процесуального закону можуть зумовити судову помилку.
Досудове слідство кримінальної справи пов'язане з можливістю обмеження або навіть позбавлення прав громадян при застосуванні запобіжних заходів, проведенні інших процесуальних дій. Тому закон детально регламентує підстави й порядок їх проведення і фіксацію в постановах, протоколах та інших слідчих процесуальних документах.
Розкриття змісту досудового слідства, його слідчих та інших процесуальних дій неможливе без з'ясування ряду основних положень (умов), які забезпечують єдиний і обов'язковий для всіх кримінальних справ процесуальний порядок розслідування. У КПК вони зосереджені в основному в главі 11 «Основні положення досудового слідства».
Загальні принципи досудового слідства — це визначені законом на основі принципів кримінального процесу основні положення, правила, які віддзеркалюють характерні риси та особливості досудового слідства як стадії і своїми вимогами спонукають органи дізнання й досудового слідства до швидкого, раціонального, всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, виконання завдань даної стадії й охорони в ній прав і законних інтересів громадян і юридичних осіб.
До таких, положень, на думку деяких авторів [15, с. 208-210], належать норми КПК, які регулюють: