РЕФЕРАТ

на тему:

"Правоохоронна система в Україні та її місце в механізмі держави"

Зміст

ВСТУП

Демократичні перетворення, що почалися в Україні з дня проголошення її суверенітету 16 липня 1990 року, а потім і незалежності Української держави, спонукали до активних дій людину і громадянина у різних сферах життєдіяльності суспільства. Зміни, які відбуваються у процесі реформування державного механізму та правової системи, потребують активної життєвої позиції не лише політиків, а й фахівців інших професій. Проведення адміністративної і судової реформ, реформування політичної, правової та соціальної систем спрямовані на утвердження і забезпечення прав людини і громадянина, на створення таких умов, щоб кожен мав можливість робити все те, що не заборонено законом.

Розбудова правової системи України, зміцнення гарантій законності, гарантування правового порядку, прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина можливі при піднесенні на належний рівень правосвідомості та правової культури всіх соціальних груп населення країни. Велике значення у реалізації цього процесу належить правовому вихованню і правовій освіті. Без глибоких знань юридичної науки і в першу чергу теорії держави і права, прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, чинного законодавства стає неможливим приєднання України до Європейської і світової спільноти.

Згідно із Конституцією держава відповідає перед людиною за свою діяльність і зобов'язана забезпечувати права і свободи людини і громадянина. У цьому процесі забезпечення правового статусу індивідів беруть участь усі органи держави та місцевого самоврядування. Серед них важливе місце посідають правоохоронні органи. Саме на них покладаються обов'язки створення сприятливих умов для реалізації суб'єктивних прав людини і громадянина, охорона названих прав і свобод від правопорушень, припинення їх порушень з боку будь-кого, розкриття уже вчинених правопорушень та вжиття необхідних заходів з відтворення порушеного права. Тому важливим є дослідити поняття правоохоронної системи України та визначити її місце в механізмі держави.

Поняття правоохоронного органу та його діяльності

Серед численних напрямів державної діяльності (функцій держави) важливе місце займає правоохоронна діяльність, спрямована на забезпечення законності і правопорядку у суспільстві, боротьбу із злочинністю та іншими правопорушеннями, охорону та захист прав і законних інтересів громадян, державних і громадських організацій. Ця діяльність властива всім державним формуванням, а також численним громадським організаціям. Адже за Конституцією України (ст. 4) «держава, всі її органи діють на основі законності, забезпечують охорону правопорядку і інтересів суспільства, прав і свобод громадян», хоча для переважної більшості державних і громадських органів названа діяльність не є головною. Основне їх завдання— вирішення питань господарського життя, культури, науки, обороноздатності, охорони здоров'я та навколишнього середовища, зовнішньої політики тощо. Тому держава поряд з цими органами створює і такі, основним і безпосереднім завданням яких є охорона правового порядку у суспільстві, захист прав та законних інтересів громадян, державних та громадських формувань, а також держави в цілому. Такі органи прийнято іменувати правоохоронними, а діяльність їх називається правоохоронною. Характерними ознаками такої діяльності є, насамперед, те, що вона є владною, тобто здійснюється за допомогою правового впливу. За необхідності вона забезпечується застосуванням заходів державного примусу, наприклад, накладенням штрафу, позбавленням права (водіння автомобілем, займатись певною діяльністю) чи навіть арештом. Правоохоронна діяльність відбувається лише на основі закону і у встановленому ним порядку.

Отже, правоохоронною є така владна державна діяльність, яка здійснюється уповноваженими державою органами на підставі закону і у встановленому ним порядку з метою охорони і захисту прав та законних інтересів громадян, державних і громадських колективних формувань шляхом застосування правових заходів впливу. [16, с. 129]

Правоохоронною діяльністю в Україні займаються спеціальні органи, до яких насамперед слід віднести: прокуратуру, Міністерство внутрішніх справ з його системою органів, Службу безпеки України, Міністерство юстиції, адвокатуру, деякі інші державні та громадські органи.

До правоохоронної діяльності у широкому розумінні належить також правосуддя. Тому у цьому розумінні і суди є правоохоронними органами. Але суди і судді здійснюють не просто правоохоронні дії, а й судову владу,— одну з трьох влад у правовій державі. Вони наділені правом контролювати дії перелічених правоохоронних органів, щоб вони не виходили за межі закону. З цих міркувань діяльність органів правосуддя, судова влада є важливішою для держави і суспільства, тому є всі підстави виділити правосуддя з правоохоронної діяльності, а суди — з правоохоронних органів.

Діяльність правоохоронних органів характеризується специфічними рисами, реалізація яких покликана забезпечити повноту, всебічність і об'єктивність їхніх висновків та рішень. Ці риси є такими: початок діяльності правоохоронних органів кожного разу повинен мати мотив: повідомлення про здійснення злочину або іншого правопорушення чи необхідність попередити злочин або інше правопорушення; правоохоронні органи здійснюють свою діяльність тільки на основі закону і згідно із законом, а в деяких випадках у певній процесуальній формі; правоохоронну діяльність можуть здійснювати тільки особи, котрі перебувають на службі в правоохоронних органах, мають спеціальну, частіше за все юридичну, підготовку; рішення правоохоронних органів у всіх випадках є заходами юридичного впливу, основаними на законі і відповідних обставинах здійснення дії (або бездіяльності), у зв'язку з якими було втручання цих органів; законні й обґрунтовані рішення, ухвалені правоохоронними органами, підлягають виконанню всіма посадовими особами і громадянами; пов'язані із злочинами та іншими правопорушеннями рішення правоохоронних органів, які істотно впливають на права і свободи громадян або зачіпають інтереси держави, державних, громадських, інших організацій, може бути оскаржено у запровадженому законом порядку.[17, с. 149]

2. Система і загальна характеристика органів, що здійснюють правоохоронну діяльність

Правоохоронні органи