Важлива і відповідальна роль у правоохоронній діяльності держави належить прокуратурі. В чому ж полягають її завдання? На це запитання чи не більшість з нас може дати приблизно таку відповідь: прокуратура бореться із злочинністю, прокурори підтримують судах обвинувачення винних у вчиненні злочинів, домагаються їх покарання. Одним із завдань прокуратури є боротьба із злочинністю, і прокурор не лише вправі, а й зобов'язаний вжити всіх передбачених законом заходів, щоб винна у вчиненні злочину особа була притягнута до кримінальної відповідальності. Але боротьба із злочинністю, підтримання обвинувачення в суді — лише одна з функцій прокурора, яка не відображає всієї суті діяльності прокуратури.

Суть діяльності і завдання прокуратури визначає Конституція України і Закон «Про прокуратуру», прийнятий 5 листопада 1991 р. Згідно з ними, на Генерального прокурора України і підпорядкованих йому прокурорів покладається завдання здійснювати вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів органами виконавчої влади; органами місцевого і регіонального самоврядування (Радами народних депутатів); військовими частинами; політичними партіями, масовими рухами та громадськими організаціями; підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності; посадовими особами та громадянами.

Отже, основне завдання прокуратури — не допускати, попереджати порушення закону, ким би воно не було допущене. Але якщо порушення все-таки сталося — вжити передбачених законом заходів для його усунення. При цьому залежно від характеру порушення і його наслідків прокурор може поставити питання про притягнення винних до відповідальності.

Рис. 2.1. Система органів прокуратури України

Система органів прокуратури (Рис. 2.1.) в Україні переважно будується за адміністративно-територіальною ознакою. До неї входять: Генеральна прокуратура України, прокуратура Республіки Крим, прокуратури областей та районів (міст). Проте є окремі прокуратури, які виконують поставлені перед ними завдання на транспорті, у водних басейнах, у виправно-трудових установах. Нагляд за дотриманням законності у Збройних Силах та Військово-Морських Силах України здійснюють військові прокуратури. Кожну прокуратуру очолює відповідний прокурор, який несе повну відповідальність за її діяльність.

На чолі прокуратури України стоїть Генеральний прокурор. Він же є і керівником Генеральної прокуратури України. На відміну від судової системи, в якій кожний суд є незалежним і нікому не підпорядкований під час здійснення правосуддя, органи прокуратури будуються на засаді суворої централізації. Кожний нижчестоящий прокурор підпорядкований вищестоящому, а всі вони — Генеральному прокуророві України. Крім прокурорів, їх заступників та помічників, в органах прокуратури є слідчі (старші слідчі, слідчі з особливо важливих справ), які проводять попереднє слідство у кримінальних справах, підготовляючи їх до розгляду і вирішення судом.

На відміну від суддів прокурорів не обирають, а призначають. Генерального прокурора України призначає на п'ять років Верховна Рада. Лише їй він підпорядковується і є "підзвітним. Усі інші прокурори призначаються Генеральним прокурором також на п'ять років. Прокурорами і слідчими прокуратури можуть бути лише громадяни України, які мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові і моральні якості та досягли встановленого законом віку (для прокурорів району (міста) — не менше 25 років).

Ознайомившись із завданнями органів прокуратури, їх системою, подивимось тепер, які ж основні напрями діяльності (функції) прокуратури та якими способами прокурор усуває виявлені ним порушення закону.

1. Одним з основних напрямів у діяльності прокурора є нагляд за додержанням законів усіма державними і громадськими органами, підприємствами будь-яких форм власності, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами під час їх діяльності та повсякденного життя. Це — так званий загальний нагляд прокуратури. Виявивши в результаті перевірки скарг та заяв громадян чи іншим шляхом порушення закону (незаконний наказ керівника, постанову чи розпорядження органу виконавчої влади), прокурор приносить протест. У ньому прокурор вимагає скасувати незаконні акти, припинити незаконні дії і відновити порушені права. Якщо орган чи посадова особа відмовляється задовольнити протест або ухиляється від його розгляду, прокурор звертається з відповідною заявою до суду. Принесення прокурором протесту або заяви в суд зупиняє дію опротестованого акту до вирішення питання про його законність.

Коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди громадянам, організаціям чи державі, прокурор може внести вищому стосовно порушника органу чи посадовій особі письмовий припис про усунення порушень закону, який підлягає виконанню.

Залежно від характеру порушення закону, причин цих порушень та умов, що їм сприяють, а також наслідків такого порушення, прокурор вправі внести до відповідних органів чи осіб подання з вимогою усунути допущені порушення. Він також має право винести постанову про порушення дисциплінарної, адміністративної чи навіть кримінальної справи.

2. Виявивши злочинне порушення закону, прокурор порушує кримінальну справу і передає її органу дізнання або слідчому для проведення попереднього розслідування. Останні наділені правом також самостійно порушувати такі справи, коли вони виявлять злочин. З моменту порушення кримінальної справи вся діяльність дізнавача та слідчого перебуває під постійним наглядом прокурора. Це так званий нагляд прокурора за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу із злочинністю та іншими правопорушеннями.

Під час розслідування кримінальних справ прокурор здійснює загальне керівництво