Права міліції досить широкі і надаються для успішного виконання поставлених перед нею завдань і покладених на неї обов'язків. До основних прав міліції належить: вимагати від громадян і посадових осіб, які порушують громадський порядок, припинення правопорушень; затримувати і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях:

1) осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів;

2) осіб, які вчинили адміністративні правопорушення на строк до трьох годин, а в необхідних випадках (коли не встановлено особу правопорушника, для з'ясування обставин правопорушення) — до трьох діб з негайним повідомленням про це прокурора;

3) неповнолітніх віком до 16 років, які залишилися без опікування;

4) осіб, які виявили непокору законній вимозі працівника міліції — до розгляду справи районним суддею;

5) осіб, які перебувають у громадських місцях (на вулицях, у парках тощо) у стані сп'яніння і своєю поведінкою та виглядом ображають людську гідність і зневажають громадську мораль.

При затриманні перелічених та інших осіб працівники міліції мають право проводити їх особистий огляд, огляд їхніх речей, транспортних засобів, вилучати документи та предмети, які заборонені. Все це описується в спеціальному протоколі. Міліція проводить огляд речей, багажу у пасажирів літаків, морських і річкових суден з метою їх безпеки.

При дізнанні у кримінальних справах чи за дорученням слідчого працівники міліції проводять або допомагають у проведенні обшуків, вилучень предметів, допитів та інших дій. Вони мають право у будь-який час доби безперешкодно входити на територію і в приміщення підприємств, установ та організацій, в житло громадян з метою припинення злочину, при переслідуванні злочинця, а також при стихійному лихові (пожежа, руйнування тощо).

При виконанні своїх обов'язків по охороні правопорядку працівники міліції мають право застосувати фізичну силу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю, якщо виникає безпосередня загроза життю або здоров'ю громадян чи їхньому особисто, для відбиття групового чи збройного нападу, для затримання небезпечного злочинця. Фізична сила, крім того, може бути застосована для припинення правопорушень і подолання протидії законним вимогам міліції, якщо інші способи виявились неефективними.

Обмеження прав і свобод громадян, застосування примусових заходів міліцією допускається лише у межах чинного законодавства і за умови, що виконати покладені на неї обов'язки без цього було неможливо.

Працівник міліції на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місця знаходження і часу зобов'язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують. Він зобов'язаний встановити і затримати особу, яка вчинила правопорушення, вжити заходів до охоронимісця події і повідомити про це у найближчий підрозділ міліції.

Служба безпеки України

Служба безпеки України — це державний правоохоронний орган спеціального призначення. Він забезпечує державну безпеку України. Свою діяльність він проводить на основі Конституції, Закону «Про службу безпеки України», прийнятого 25 березня 1992 р. Верховною Радою, та інших законів України.

Завдання Служби безпеки України — захист незалежності України, її конституційного ладу, територіальної цілісності та обороноздатності від розвідувально-підривної діяльності відповідних служб іноземних держав. Отже, цей державний орган захищає наші державні інтереси, передусім від зазіхань ззовні — з боку інших держав.

Проте зазіхання на державний суверенітет України, її конституційний лад, економіку, науково-технічні досягнення можливі не лише ззовні, а й з середини — з боку певних злочинних організацій, груп людей чи навіть окремих осіб. Виявити їх і знешкодити — друге завдання цього органу.

Україна — миролюбна держава. Як і більшість держав світу, вона хоче жити в мирі і злагоді зі всіма народами. Проте є групи людей, злочинні організації, які, переслідуючи політичні чи корисливі цілі, спрямовують свою діяльність проти миру і безпеки людства: розпалюють національну ворожнечу; пропагують війни, расову чи релігійну неприязнь, чинять терор. Попередити, виявити і розкрити таку діяльність, а вона визнається злочинною всім цивілізованим світом,— це також завдання Служби безпеки.

Великої шкоди економіці країни, її моральним засадам та й конституційному ладу завдає організована злочинність, корупція (підкуп з допомогою хабарів, надання незаконних послуг тощо) у сфері державного управління та економіки. Отож, боротьба з організованою злочинністю, мафією, корупцією, які створюють загрозу життєво важливим інтересам України також завдання Служби безпеки.

Діяльність всіх органів Служби безпеки України, їх посадових осіб ґрунтується на засадах законності, поваги до прав і гідності особи, позапартійності, широкої опори на допомогу громадян.

Для виконання своїх завдань органи Служби безпеки наділені широкими правами, проте ці права використовуються суворо у рамках закону. У разі порушення законних прав та свобод людей співробітниками Служби безпеки, її органи повинні вжити заходів до поновлення цих прав та свобод, відшкодувати заподіяну моральну і матеріальну шкоду та притягти винних до відповідальності. Нагляд за додержанням законів в діяльності Служби безпеки, так само як і в діяльності міліції, здійснює прокуратура України.

Діяльність Служби безпеки, її органів і співробітників будується на принципах законності, поваги до прав та гідності особистості, непартійності і відповідальності перед народом України. В оперативно-службовій діяльності Служба безпеки дотримується поєднання єдиноначальності і колегіальності, гласності і конспірації. Діяльність Служби безпеки здійснюється на основі дотримання прав і свобод людини. Органи і співробітники Служби безпеки зобов'язані поважати гідність людини і виявляти до неї гуманне ставлення, не допускати розголошення відомостей про особисте життя людини. Систему Служби безпеки становлять центральні та підпорядковані їм регіональні органи, служба безпеки Автономної Республіки Крим,