органи військової контррозвідки, військові формування, а також навчальні, науково-дослідні та інші установи Служби безпеки. Організаційна структура Служби безпеки України визначається Президентом України
Адвокатура України
Адвокатура не є державним органом, не входить до системи органів держави, і її причетність до системи правоохоронних органів пояснюється тільки логікою функціональної діяльності, спрямованою на сприяння захисту прав, свобод і представлення законних інтересів громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, надання їм іншої юридичної допомоги. Адвокатура — це добровільне професійне громадське об'єднання, незалежне від органів держави. Адвокати — не чиновники, а люди “вільної професії”. Тільки при такому статусі адвокатури й адвокатів можливі ефективна полеміка з державним обвинуваченням, виявлення помилок слідства і суду.
Діяльність адвокатури регламентується Законом України від 19 грудня 1992 р. "Про адвокатуру". Адвокатура здійснює свою роботу на основі принципів верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму і конфіденційності. Адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юрист або помічник адвоката не менше 2-х років, склав кваліфікаційні екзамени і отримав свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю. Адвокат складає присягу.
Закон передбачає різноманітні організаційні форми і види діяльності адвокатури. Зокрема, адвокат має право займатися адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднатися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання. Названі об'єднання є юридичними особами і діють на підставі статуту відповідного об'єднання.
Загальне завдання адвоката — надання юридичної допомоги — конкретизується в окремих видах цієї допомоги, до яких належать: надання консультацій і роз'яснень з юридичних питань, усних і письмових довідок із законодавства; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; засвідчення копій документів у справах, які вони ведуть; здійснення представництва в суді, в інших державних органах, перед громадянами та юридичними особами; надання юридичної допомоги підприємствам, установам та організаціям; здійснення правового забезпечення підприємницької і зовнішньоекономічної діяльності громадян та юридичних осіб; виконання обов'язків відповідно до кримінально-процесуального законодавства у процесі дізнання і попереднього слідства. Цей перелік не є вичерпним. Адвокат може здійснювати інші види юридичної допомоги, передбачені законодавством.
При здійсненні професійної діяльності адвокат має право: представляти і захищати права та інтереси громадян і юридичних осіб за їхнім дорученням в усіх органах, підприємствах, установах та організаціях; збирати відомості про факти, які може бути використано як докази в процесі; ознайомлюватися з матеріалами кримінальних справ, розслідування яких закінчено, мати побачення без обмеження часу і кількості їх з підозрюваним, обвинуваченим, засудженим; бути присутнім під час розгляду свого клопотання та скарг на засіданнях колегіальних органів і давати роз'яснення за суттю питань, що розглядаються, тощо.
Закон "Про адвокатуру" надає адвокатові можливість мати одного або кількох помічників із числа осіб з вищою юридичною освітою. Умови роботи визначаються контрактом між адвокатом (адвокатським об'єднанням) і помічником адвоката з дотриманням законодавства про працю. Помічник адвоката може виконувати доручення у справах, що перебувають у виробництві адвоката, крім тих, які належать до його процесуальних повноважень.
Подібно тому як в прокурорі часто ми схильні вбачати тільки обвинувача (хоч, як переконались — це далеко не так), так і адвоката найчастіше уявляють собі лише в ролі захисника обвинувачених у вчиненні злочинів. Насправді ж функція адвоката і адвокатури як суспільного інституту (організації) значно ширша.
Завдання адвокатури України згідно з Конституцією та Законом «Про адвокатуру», прийнятим Верховною Радою 19 грудня 1992 р., полягають у сприянні захисту прав, свобод та законних інтересів громадян.
На відміну від інших правоохоронних органів, адвокатура є недержавною організацією. Це — добровільне громадське об'єднання, на яке держава покладає правозахисну функцію і включає її в свою правозахисну систему.
Адвокати сприяють усім, хто до них звертається за допомогою, у захисті прав, представляють законні інтереси людей та організацій (юридичних осіб) у всіх державних та громадських органах, у відносинах громадян між собою і не лише в Україні, а й за її межами. Вони подають кожному, хто до них звертається, іншу необхідну юридичну допомогу (поради, консультації, складають правові документи тощо).
Організаційні форми адвокатури є різні. Адвокат може займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкривши своє адвокатське бюро. Адвокати можуть, як це найчастіше буває, об'єднуватись у адвокатські консультації, контори, колегії, фірми тощо. Подаючи різноманітну юридичну допомогу громадянам і організаціям, адвокати цим сприяють здійсненню їх прав і утвердженню законності.
Зі всіх завдань, які стоять перед адвокатурою, одним з найважливіших є здійснення захисту обвинуваченого у кримінальному судочинстві. Законом передбачено, що. захисник (а це найчастіше є адвокат) допускається до участі у справі з моменту пред'явлення обвинувачення особі у вчиненні нею злочину. А якщо її заарештовано до пред'явлення обвинувачення — то з моменту арешту. Обвинувачений може не запрошувати собі захисника або відмовитись від нього. Це — його право. Проте, коли обвинувачений є неповнолітнім або він має фізичні чи психічні вади, що заважають йому себе захищати, та в ряді інших випадків захисник обов'язково бере участь у справі.
Адвокат у кримінальному судочинстві наділений широкими правами. Він, зокрема, має право на побачення з обвинуваченим, знайомитись з матеріалами справи, подавати докази невинності або меншої вини обвинуваченого, заявляти клопотання, подавати скарги на дії слідчого, прокурора чи суду та ін. В суді адвокат-захисник проголошує після виступу обвинувача захисну промову. В ній він має можливість спростовувати обвинувачення або доводити меншу вину підзахисного.
Важливим обов'язком адвоката є збереження адвокатської таємниці. Таємницею є питання, з якими громадянин або юридична