особа зверталася до адвоката; суть його порад та консультацій; інші відомості, одержані адвокатом при здійсненні своїх професійних обов'язків. Охороняючи професійну таємницю адвоката, закон забороняє допитувати його про обставини справи, які стали йому відомі в результаті виконання обов'язків захисника.
Проте, виконуючи з високою відповідальністю свої обов'язки, адвокат захищає не будь-які інтереси свого підзахисного чи клієнта, а тільки законні інтереси. І не будь-якими засобами, а лише законними і моральними. Бути завжди справедливим і принциповим, чесним і уважним до людей, всюди і завжди берегти честь адвоката — це слова присяги адвоката України.
Органи юстиції
Міністерство юстиції України також належить до правоохоронних органів. Це орган виконавчої влади, який бере безпосередню участь у виробленні та реалізації державної політики у сфері захисту прав і законних інтересів громадян та їх колективних формувань (юридичних осіб).
Завданнями Міністерства юстиції є: розробка проектів законів та змін до них і доповнень; забезпечення організаційної діяльності судів; координація діяльності, спрямованої на подання юридичної допомоги населенню та вдосконалення правової роботи у народному господарстві.
Втілення в життя державної правової політики значною мірою залежить від Міністерства юстиції. Переважно воно розробляє проекти законів та інших нормативних актів і подає їх на обговорення парламенту чи в Уряд України, а-після їх прийняття у межах своїх повноважень організовує їх виконання і здійснює контроль за їх реалізацією.
Воно подає також допомогу іншим міністерствам у приведенні їх нормативних актів у відповідність з чинним законодавством.
Забезпечення організаційної діяльності загальних судів .здійснюється ним без втручання у судову діяльність. Цей вид діяльності Міністерства полягає, у впровадженні в судах наукової організації праці, матеріально-технічному забезпеченні судів (приміщення, меблі, оргтехніка тощо), проведенні перепідготовки та підвищення кваліфікації судових працівників; організації роботи по контролю за діяльністю судових виконавців. Судові виконавці — це посадові особи районного (міського) суду, які виконують вироки і рішення всіх судів щодо майнових стягнень, а також інші рішення (передачу майна, виселення з житла).
На Міністерство юстиції та його органи на місцях покладається обов'язок по організації правового всеобучу населення. Тільки Міністерство юстиції здійснює реєстрацію політичних партій, інших об'єднань громадян на території України і контролює додержання ними своїх статутів. Воно ж здійснює і державну реєстрацію нормативних актів інших міністерств і центральних відомств державної виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, які стосуються прав та інтересів громадян.
Отже, як видно, завданням Міністерства юстиції є забезпечення правової основи організації і діяльності держави та охорона прав і законних інтересів громадян, інших суб'єктів права.
Міністерство юстиції України — це центральний орган. В областях створюються управління юстиції, які виконують покладені завдання на місцевому рівні.
3. Місце правоохоронних органів в механізмі держави
Кожна держава для повноцінного здійснення своїх завдань і реалізації функцій повинна мати різноманітні державні організації, які у своїй сукупності утворюють механізм держави.
Механізм держави - це цілісна ієрархічна структура державних органів, закладів, підприємств, за допомогою яких здійснюють державне управління суспільством і захист його основних інтересів. До механізму держави належать органи законодавчої, виконавчої і судової влади, контрольно-наглядові органи, збройні загони людей (армія, флот, поліція, спеціальні війська), установи примусу (тюрми, колонії), спеціальний пропагандистський апарат (засоби масової інформації - преса, радіо, телебачення) [8, с. 64].
Механізм держави як цілісна система державних організацій має такі ознаки:
1) відносини між елементами цієї системи мають ієрархічний характер, що знаходить свій вираз у безумовній обов'язковості виконання рішень вищестоящих елементів нижчестоящими;
2) елементи системи пов'язані між собою єдиними принципами побудови та єдиними цілями функціонування;
3) між елементами цієї системи, кожен з яких має певну сферу діяльності і компетенцію, існують чітко визначені зв'язки;
4) базується на державній формі власності;
5) це діюча система, функціонування якої покликано забезпечувати реальне виконання функцій держави.
Структуру механізму держави становлять [5, с. 47]:*
апарат держави;*
державні підприємства;*
державні установи;*
інші державні організації.
Апарат держави — юридичне оформлена система всіх державних органів, що здійснюють безпосередню практичну роботу з управління суспільством, виконання завдань і функцій держави. А як вже зазначалося, правоохоронні органи — це такі державні органи, які мають певні юрисдикційні та організаційні відмінності.
Правоохоронні органи як суб’єкти правоохоронної діяльності, яка є складовою частиною правоохоронної системи України, у механізмі держави здійснюють функцію правосуддя, контролю, нагляду, попереднього розслідування, охорону і захист усіх форм власності, охорону природи, охорону прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина. У механізмі Української держави правоохоронні органи посідають особливе місце. Вони відрізняються від інших державних органів рядом ознак, а саме [5, с. 49-50]:*
їх правоохоронна діяльність має певну спеціалізацію та у багатьох випадках є не лише головним, а й єдиним напрямом діяльності; вони створюються і діють на основі Конституції і законів України;*
мають державно-владні повноваження для виконання своїх обов'язків;*
мають можливість застосовувати засоби державного примусу до правопорушників;*
застосовують інші види обмежень, передбачені законом;*
мають відносну самостійність, власну структуру, певні особливості порівняно з іншими державними органами;*
безпосередньо запобігають правопорушенням та ін.
Отже, у механізмі Української держави місце і роль правоохоронної системи підкреслюється специфічними ознаками, завданнями та функціями її складових частин — правоохоронних органів.
Висновки
Правоохоронна система являє собою частину національної правової системи, що об'єднує в собі нормативну правову базу (охоронні правові норми), об'єктів і суб'єктів правоохорони та правоохоронну діяльність, які забезпечують і гарантують права і свободи людини та громадянина, охороняють і захищають їх від протиправних посягань з боку будь-кого.
Правоохоронна діяльність — різновид суспільної охоронної діяльності, що її здійснюють компетентні суб'єкти для охорони суспільних відносин, певних можливостей, інтересів і потреб людини