Встановлення в кожному конкретному випадку фіктивного підприємництва предмета злочину, там, де він є, дозволить більш повно усвідомити характер об'єкта фіктивного підприємництва і його суспільну небезпеку.

Предметом злочину в теорії кримінального права вважається усяка річ матеріального світу, з певними оз-наками якої кримінальний закон пов'язує наявність в діях осо-би конкретного складу злочину. Це має місце далеко не у всіх випадках, а лише там, де на предмет злочину вказується безпо-середньо в диспозиції статті кримінального закону. Що сто-сується такого злочину як розкрадання, то його предмет виз-начається поняттям “майно”, яким охоплюються гроші, ма-теріальні цінності та деякі інші речі.

З криміналістичної точки зору відомості про особливості пред-мета розкрадання, зокрема в сфері підприємництва, мають прин-ципово важливе значення для розслідування цих злочинів. Це по-яснюється тим, що особливості предмета розкрадання закономірно пов'язані з особливостями умов вчинення злочинів та іншими еле-ментами їх механізму. Так, в значній мірі особливості предмета розкрадання детермінують дії злочинців по підготовці, вчиненню і приховуванню цього злочину, які, в свою чергу, пов'язані з утво-ренням певних слідів — джерел доказів. Саме ця обставина ро-бить необхідним більш-менш детального дослідження цих питань у межах методики розслідування названого виду злочинів.

Предметом розкрадання в сфері підприємництва є ті речі, відносно яких здійснюється підприємницька діяльність на різних її етапах. Такими виступають матеріальні цінності, валюта, готів-кові гроші, безготівкові грошові кошти. Вони, як правило, легко трансформуються одна в одну, але мають суттєві криміналістичні особливості. Як зазначалося, властивості названих предметів, а також особливості їх руху, зберігання та використання в підприє-мництві детермінують способи посягання та відповідні наслідки.

Матеріальні цінності виступають безпосереднім предметом розкрадання в сфері підприємницької діяльності найчастіше у вигляді партій певного товару, який висувається на продаж. Наприклад, підприємець-шахрай, намагаючись заволодіти то-варом, укладає договір купівлі-продажу і обманює свого парт-нера по угоді (продавця товару). З цією метою для розрахунку він використовує незабезпечену коштами чекову книжку ( по суті вона є підробленою). Маючи такий платіжний “документ”, шахрай прибуває на підприємство-постачальник, домовляєть-ся про закупку певної кількості товару, тут же розплачується чеком і негайно вивозить товар своїм транспортом. Факт підробки чека виявляться тільки при його проходженні через банківську систему (в банку чекодавця), що дає змогу підприємцю-шахраю разом з “купленим” товаром зникнути.

Можливий і інший варіант заволодіння матеріальними цін-ностями. Наприклад, організована злочинна група у складі трьох мешканців Полтавської області, вивчивши важке стано-вище із збутом на меблевих підприємствах, придбала в м. Хар-кові фіктивне приватне підприємство “Інтеркім”. Маючи на руках статутні документи і печатку, а також підроблені пас-порти, підприємці почали роз'їжджати по Україні з метою обманного заволодіння меблями з наступним їх продажем і присвоєнням виручених грошей. Так, вони запропонували ке-рівникам закритого акціонерного товариства (ЗАО) “Дніпро-петровський меблевий комбінат” купити їхні меблеві вироби на загальну суму 12025 грн. на умовах попередньої 50% оплати. Керівництво ЗАО, терплячи фінансову скруту, погодилося на такі умови. Відповідно до укладеної угоди підприємці-шахраї внесли до каси ЗАО “Дніпропетровський меблевий комбінат” 5400 грн. готівкою з умовою, що останні 6625 грн. будуть пере-раховані на протязі 30 днів після одержання меблів. Відванта-жені зі складу ЗАО меблі були вивезені автомобілем до Харко-ва, де частина з них була реалізована, а решта вивезена до Московської і Тульської областей та продана. Виручка була присвоєна і розподілена між співучасниками афери. Борг ЗАО “Дніпропетровський меблевий комбінат”, природно, ніхто по-вертати і не думав.12, С.19-20

За такою схемою злочинна група укладала договори з ВАО “Карлівська меблева фабрика” (Полтавська обл.), ВАО “Красноградська меблева фабрика” (Харківська обл.), ВАО “Зоря” (м. Світловодськ Кіровоградської обл.). Всього своєю “підприє-мницькою” діяльністю до її зупинення органами внутрішніх справ злочинна група завдала збитків меблевим виробникам на загальну суму близько 60 тис. гривень.

Валюта, тобто вільноконвертовані зарубіжні грошові знаки або платіжні документи чи грошові зобов'язання, що викорис-товуються в міжнародних розрахунках, є спокусливим предме-том розкрадання для підприємців-злочинців. Порядок обігу іно-земної валюти на території України та переміщення її через митний кордон регулюється спеціальними нормативними акта-ми. Розкрадання валюти є найбільш характер-ним при укладанні угод через посередників з іноземними підприємствами. Наприклад, через одну з одеських фірм було продано за рубіж 55,4 тис. тонн металу на суму 12,3 млн. доларів, але в Україну надійшло лише 4 млн. доларів. Інша одеська фірма “М” за контрактом з болгарською фірмою поставила в Болгарію та В'єтнам металопродукції на 4 млн. доларів, отримала ж лише 300 тис. доларів. Такі ж випадки мали місце в Криму, де за валютни-ми контрактами вивезено 50 тис. тонн металу на загальну суму 3 млн. доларів, надійшло ж в Україну лише 150 тисяч. Аналогічні явища супроводжують діяльність підприємств вугільної промис-ловості та інших галузей народного господарства. В подібних випадках, коли іноземна фірма перераховує обумовлену угодою суму за одержаний метал, вугілля тощо, але в Україну на раху-нок підприємства-постачальника надходить тільки частина на-лежної суми, мова може йти про розкрадання валютної виручки з боку керівників посередницьких структур та їх співучасників. Про це, зокрема, свідчать поширені факти ліквідації цих струк-тур при названих обставинах, коли посередники-шахраї мають змогу залишити частину (найчастіше більшу) валютної виручки на особистих рахунках в іноземних банках. Але тут виникає пи-тання і про роль та відповідальність керівників ошуканих дер-жавних підприємств при укладанні подібного роду угод.12, С.21

Готівкові гроші як і валюта є