В країнах з розвинутою ринковою економікою (США, Ве-ликобританії, Італії, Франції та інших) діяння по “відмиван-ню” грошей визнаються суспільне небезпечними і утворюють самостійний склад злочину. Суспільна небезпечність цих дій проявляється в двох аспектах. По-перше, таким чином прихо-вуються широкомасштабні корисливі злочини. По-друге, зло-чинні гроші, проникаючи до легальної фінансової системи країни, діють на неї як ракова пухлина на організм людини. Використовуючи відмитий капітал, організовані злочинні угруповання одержують змогу контролювати діяльність бага-тьох підприємницьких структур, банків та інших фінансово-кредитних установ.

Названі обставини обумовлюють необхідність проведення великої кількості слідчих дій та оперативно-розшукових захо-дів, іноді одночасно в кількох регіонах, що істотно впливає на організацію розслідування по кримінальних справах цієї категорії.

Наявність нових тенденцій в механізмі вчинення економіч-них злочинів потребує адекватного реагування в галузі підго-товки кадрів для правоохоронних органів та підвищення їх кваліфікації.

3.3.Способи вчинення і приховування даного виду злочину

Розглянемо більш детально способи злочинної діяльності, де центральним ланцюгом виступає фіктивна фірма (підприємство).

Фіктивні фірми дозволяють реалізувати товари (продукцію), які не відбиті в офіційному обліку підприємства. У таких випадках їх реалізують від імені фіктивного суб'єкта підприємництва. Кошти від покупця надходять на розрахунковий рахунок фіктивної фірми, після чого переводяться в наявну форму з використанням різних механізмів - конвертаційні центри; ощадні сертифікати й ін. Така фінансова схема дозволяє сховати фактичного виробника товару, зменшити обсяги реалізації й, відповідно, об'єкти оподатковування. Для надійності механізму реалізації товару й виключення можливості встановлення його сутності в схемі може бути використано кілька фіктивних фірм – “чорна”, “сіра” або ж через “буферна” в ланцюжку виконання операцій між фіктивною фірмою й покупцем продукції. Такі механізми приховання злочинної діяльності використовуються й у випадках постійного здійснення реалізації неврахованих товарів.

Інший прояв способу легалізації продукції, що не знаходить відбиття у фінансовій звітності підприємства, може бути охарактеризований в такий спосіб. Контрабандним шляхом на територію України завозиться сировина (тютюн, шоколад й ін.). Потім у підпільному виробництві виготовляються низькосортні підробки товарів відомих виробників. Такі товари надходять у торговельну мережу під видом якісної продукції. Для легалізації доходу використають фіктивні фірми. Правоохоронними органами встановлювалися факти, коли підприємство, що проводило незаконні операції з контрафактною продукцією, передавало фіктивним фірмам частину наявних коштів, отриманих від реалізації продукції.

Фіктивне підприємство на розрахунковий рахунок реального підприємства перераховує в безготівковій формі кошти. Це викликано необхідністю наявності у підприємства оборотних коштів, прикриття суб'єкта підприємництва, що фактично здійснило реалізацію товару, створення видимості діяльності підприємства. Приводом одержання від підставних фірм коштів є складання фіктивних контрактів про виконання робіт, наданні послуг. Аналогічні фінансові схеми використовуються правопорушниками в підприємницькій діяльності Росії.

Останнім часом одержали широке поширення випадки здійснення ухилення від сплати податків з використанням страхових компаній. Правопорушники використовують окремі положення законодавства в сфері оподатковування, які дозволяють штучно збільшити валові витрати суб'єктів підприємництва. Використання фінансових схем за допомогою страхових компаній дозволяє замість 30 % податку на прибуток платити всього 3 % на страхову діяльність.29, С.121

При таких фінансових схемах виконуються наступні дії:

Фіктивні фірми можуть бути також використані в “ланцюжку” злочинних дій зловживання й корупції посадових осіб. Свідоцтвом цього можуть бути матеріали реалізації спільної оперативної розробки СБУ й податкової міліції м. Києва. У ході проведеної операції було встановлене місцезнаходження конвертаційного центру, що розташовується в готелі “Москва”. Початком документування злочинної діяльності послужили оперативні дані про зловживання й одержання хабарів керівником одного з управлінь Міністерства економіки. Сутність злочинної схеми нагадувала “бандитський рекет”. Працівники держцінінспекції обкладали державні організації більшими штрафами. У ході оскарження цих дій керівникам керування Мінекономіки пропонувалося вирішити питання за 20 % від суми передбачуваного штрафу. Ці гроші повинні були перераховуватися в безготівковій формі на рахунки певних комерційних структур (фіктивних підприємств) і на рахунки страхових компаній. Завуальовані хабарі конвертувалися (переводилися у валюту) і надходили на існуючі в той час кодовані банківські рахунки. Допомога в безпосередньому “обналичивании” коштів робили керівники банківських структур. Проведена операція дозволила встановити факти перекладу коштів в офшорні зони, де в ланцюжку фінансової операції використовувалося 52 фіктивних підприємства. Конвертаційні схеми здійснювалися через три ведучих банку й мали оборот 6-7 млн грн. у день. 29, С.121-122

Фіктивні фірми використовуються й для інших цілей. Наприклад, можна привести матеріали діяльності оперативних підрозділів УМВД у Харківській області, які в м. Купянск встановили факт використання суб'єктом підприємництва фіктивної фірми для приховання розкрадання коштів. Керівник підприємства в касі одержав наявні кошти для закупівлі дизельного палива. Для списання коштів і наступного їх розкрадання були оформлені документи про поставку дизельного палива від імені фіктивної фірми. Витрати нібито поставленого палива були оформлені на потреби підприємства.

Останнім часом фіктивні фірми широко поширені в сфері фіктивного банкрутства й ліквідації підприємств. Ліквідація суб'єктів підприємництва - одна із самих затребуваних послуг. По оцінках російських фахівців, лише в Москві за рік оборот цього