У даному параграфі проаналізований зміст лише окремих способів злочинної діяльності з використанням фіктивних підприємств. Практика податкової міліції показує, що є значно більша кількість способів злочинної діяльності. Лише в сфері ухилянь від сплати податків таких способів установлено більше двохсот. Розкриття їхнього змісту буде сприяти виявленню правопорушень співробітниками правоохоронних органів.

3.4.Слідова картина

На відміну від загальнокримінальних злочинів економічні злочини в більшості випадків не залишають традиційних слідів, їх значно важче виявити, тому що ознаки цих злочинів дуже схожі на звичайні господарчі не-гаразди. Навіть потерпілий не завжди впевнений у тому, став він жертвою шахраїв чи несприятливої кон'юнктури ринку та власної ризикованої поведінки. Ще важче доказати після вияв-лення таких злочинів їх обставини і винність конкретних осіб, особливо коли вчиняються вони організованими злочинними групами з застосуванням засобів маскування і активної про-тидії розслідуванню. Але все ж таки безслідних злочинів не бу-ває, навіть економічних. Все залежить від знання механізму їх вчинення та слідів, які вони залишають.12, С.49-50

Особливістю механізму розкрадань майна взагалі і у сфері підприємницької діяльності зокрема є те, що дії злочинців по підготовці, вчиненню і приховуванню злочину відбиваються, перш за все, в різного роду документах. Це визначено тим, що документування є необхідною умовою всілякої господарчої діяльності. Потреба в ньому диктується необхідністю здійснен-ня контрольних функцій з боку спеціальних державних органів, а також зацікавленістю самого суб'єкта господарчої діяльності, який прагне ефективно нею управляти, піклуючись про постійне підвищення прибутковості. Саме тому важливі господарчі рішен-ня, рух грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей фіксу-ються в різноманітних документах, складання яких є невід'ємним елементом будь-якої господарської діяльності. Треба мати на увазі, що кожний економічний крок підприємця (укладання уго-ди, проведення розрахункових операцій, одержання прибутку або від потерпання збитків) в умовах сучасного підприємницт-ва одержує багаторазове документальне відображення.19, С.162

Таким чином, з криміналістичної точки зору документи розг-лядаються перш за все як ефективний слідосприймаючий матері-ал, який має велике значення як джерело доказів при розслідуванні різноманітних економічних злочинів. Через це значну частину ба-гатотомних матеріалів кримінальних справ про розкрадання май-на і пов'язані з ними злочини в сфері підприємництва складають саме документи. Знаючи це, підприємці-правопорушники в бага-тьох випадках ухиляються від дотримання встановлених правил складання (ведення) господарчої документації, вдаються до фаль-сифікацій і прямого знищення документів, в яких міститься інфор-мація, що викриває їх. Тому знання видів документів-джерел до-казів при розслідуванні економічних злочинів та заходів по їх збереженню і використанню складає важливий компонент про-фесійної підготовки слідчого, оперативного працівника.

Попередньо треба зазначити, що в кримінально-правовому розумінні поняття документа означає, перш за все, офіційні документи. В криміналістичному аспекті вони трак-туються значно ширше.

Документ ( documentum — лат. ) в буквальному перекладі з латинської означає “спосіб доказування”. В сучасному ви-користанні цей термін має декілька значень. Враховуючи цю обставину і виключно важливу роль документів у житті суспі-льства, визначення цього поняття дається в ст. 27 Закону Ук-раїни “Про інформацію” від 02.10.1992 p.: “Документ — це передбачена законом матеріальна форма одержання, збері-гання, використання і поширення інформації шляхом фіксації її на папері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці або на іншо-му носієві”. В Законі документи розподіляються на первинні (містять у собі вихідну інформацію) і вторинні ( є результа-том аналітично-синтетичної та іншої переробки одного або кількох документів).12, С.51

У наведеному визначенні відбито загальну і найбільш сут-тєву властивість документів як засобу спеціального закріплен-ня певної інформації для її збереження і використання. Саме в такому розумінні це поняття використовується в криміналі-стиці, де документами вважаються не тільки офіційні докумен-ти з відповідними реквізитами, які оформляються в певних зак-ладах чи установах, але і будь-які інші джерела інформації — особисті листи, робочі зошити, записники, малюнки, креслен-ня, фотографії та інші. Треба підкреслити, що таке тлумачення погоджується з відповідними положеннями кримінально-про-цесуального закону, де визначається, що документи є джере-лом доказів, якщо в них викладені або засвідчені обставини, що мають значення для справи. Якщо документи слугували засобом вчинення злочину чи зберегли на собі його сліди, або були об'єктом злочинних дій, то в таких випадках документи виступають речовими доказами.

В залежності від способу фіксації інформації та матеріалу, який використовується для цього, документи класифікуються на такі види: письмові (рукописні і друкарські документи); графічні (креслення, графіки, карти, малюнки, схеми, плани тощо); фотодокументи (фотографії); кінодокументи (художні, документальні, аматорські кінос-трічки); аудіо документи (магнітофонні касети, відеокасети); електронні документи (електронні носії інформації: комп'-ютерні диски, дискети тощо).

Наведена класифікація документів має велике загальнокриміналістичне значення, оскільки спосіб закріплення інформації в значній мірі визначає технічні і тактичні особливості проце-суальних дій по їх виявленню, фіксації, дослідженню і викори-станню документів у процесі доказування. Але для методики розслідування розкрадань майна та пов'язаних з ними злочинів у сфері підприємництва не менш важливе значення має класи-фікація