При другій ситуації, коли хто-небудь зі членів злочинного співтовариства затриманий на місці злочину (виготовлення або подання підроблених документів, незаконне одержання наявних коштів, заняття незаконною діяльністю), алгоритм розслідування буде складатися з наступних дій: затримання й особистий обшук затриманого як запідозреного в здійсненні злочину. У ході особистого обшуку, а у відношенні банківського працівника — і обшуку на робочому місці, підлягають вилученню всі банківські документи, чернетки, бланки документів, дискети, за-писні книжки, квитанції для оплати междугородних переговорів, транспортні документи й ін.; допит затриманого, з'ясування обставин здійснення злочину, виявлення співучасників; обшук за місцем проживання підозрюваного для виявлення об'єктів, зазначених раніше, а також грошей і цінностей, нажитих злочинним шляхом; допит свідків, що можуть подати відомості, що поповнюють інформацію про злочинну діяльність.

При розслідуванні банківських розкрадань, у тому числі й шляхом перекачування грошей у фіктивну фірму, необхідно в першу чергу вилучити й проаналізувати комп'ютерну інформацію – головне джерело відомостей про розкрадання й способи його приховання.

При проведенні обшуку за місцем роботи й місцю проживання запідозреного здійснюється пошук і вилучення магнітних носіїв (дискет, магнітофонних стрічок і т.п.), що містять відомості, що відносяться до розрахункових операцій підрозділів банку за місцем здійснення розкрадання, носіїв функціонуючого програмного забезпечення у банківських операціях за конкретний період часу, графічні роздруківки комп'ютерного тексту (листинги) і інші документи; журнали обліку збійних ситуацій обчислювальної техніки (журнали ведуться й у банку, і в організації, що обслуговує обчислювальний центр банку); протоколи вечірнього рішення, у яких зафіксовані дії оператора по обробці інформації після операційного дня; журнали робочого часу комп'ютерних систем; журнали передачі змін, додаткові інструкції, відомості про контрольні числа, дані обліку технічних несправностей комп'ютера й ін.

При виїмці комп'ютерної інформації бажано використовувати допомогу фахівця в області комп'ютерних технологій. У ході допитів необхідно з'ясувати:

у працівників банків: порядок організації й особливості бухгалтерського обліку з використанням комп'ютера й комп'ютерних систем, про взаємодію з обчислювальним центром даного банку в процесі банківських операцій;

в осіб, що провадили відомчу ревізію: яким чином було виявлене розкрадання, як воно було замасковано, хто із числа банківських працівників мав відношення до операцій, що сприяють розкраданню;

у посадових осіб обчислювального центра банку: хто розробляв програмне забезпечення, які зміни й з чиєї ініціативи в нього вносилися, наскільки надійний функціонуючий програмний комплекс, наскільки він захищений від несанкціонованого проникнення;

у спеціалістів-електронщиків відділу технічного забезпечення обчислювального центру банку: коли і який проводився ремонт обчислювальної техніки, чим він був викликаний; яка організація й особливості роботи структурних підрозділів банку в комп'ютерній мережі по забезпеченню операцій банку, особливо тих, які пов'язані з розкраданням коштів.

Якщо викрадені кошти були перераховані фіктивному підприємству, то поряд із зазначеними слідчими діями здійснюється: виїмка в установах банку документів на неіснуючі комерційні структури; допит осіб, зазначених у протоколі загальних зборів й в установчому договорі, по питанню створення цієї структури, чи брали участь вони в даних заходах, чи підписували протоколи й інші документи; допит осіб, що зареєстрували дану комерційну організацію: хто готував документи, хто їх представляв, які обставини супроводжували реєстрацію ?

На наступних етапах важливу роль грають судові експертизи. Це може бути техніко-криміналістична й судово-почеркознавча експертиза (підробок у документах, досліджень дійсності підписів і т.п.); судово-бухгалтерська й фінансово-економічна – для аналізу діяльності господарюючих суб'єктів (у тому числі й фіктивних організацій). Однак найбільші труднощі викликає виробництво комп’ютерно-технічної експертизи. Як експерти повинні бути запрошені фахівці в галузі обчислювальної техніки, програмування, засобів захисту інформаційних комп'ютерних систем.

На дозвіл компьютерно-технічної експертизи можуть бути поставлені наступні питання: чи можливий несанкціонований доступ до програмного забезпечення з метою внесення до його зміни, що впливають на кінцеві результати при складанні балансу у всіх структурних підрозділах банку; який механізм внесення змін, які зміни й куди були внесені, які наслідки цього; хто із працівників обчислювального центру банку, що обслуговують й експлуатують кошти обчислювальної техніки, має можливість внести такі технічні зміни.

Отримані відповіді можуть бути використані на наступних стадіях при допиті підозрюваних (обвинувачуваних), при повторних обшуках у них, при здійсненні інших слідчих дій.

ВИСНОВКИ

1. В українському законодавстві термін “фіктивний” (від лат. fictio — вигадка, нереальне, неправильне, хибне, вигадане з певною метою, а також від франц. fiktif — вигаданий, недійсний, який наспра-вді не існує) вперше з'явився у Кримінальному кодексі УРСР в 1927 p., яким установлювалася відповідальність за утворення приватного підприємства у вигляді (фіктивного кооперативу), а також за сприяння організацій таких підприємств з боку фундаторів і фіктивних членів.

Особи, які створювали фіктивні кооперативи переслідували такі цілі, як: отримання кредитів на пільгових умовах, приховування пору-шень законодавства про охорону праці, ухилення від сплати податків та інших обов'язкових платежів шляхом використання наданих коопе-ративам пільг.

2. З моменту доповнення у 1994 році КК України статею 148-4 у кримінальному законодавстві вперше визнавалося поняття фіктивного підприємництва. Прийнятий 5 квітня 2001 р. новий Кримінальний кодекс України розширив практику застосування норми, що передбачає відповідаль-ність за фіктивне підприємництво. Ст. 205 КК України встановлює відповідальність за дії, які з зов-нішнього боку є цілком легальними, - за створення або придбання суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи будь-якої ор-ганізаційно-правової форми. При цьому ключовою характеристикою даного господарського злочину виступає змістовний момент, а саме фіктивність - відсутність у осіб, які стоять за створеним або придба-ним підприємством, справжнього наміру здійснювати діяльність, за-фіксовану в установчих документах і пов'язану з виробництвом това-рів, виконанням робіт, наданням послуг