наміру займатися статутною підприємницькою діяльністю з метою одержання різних пільг і переваг (податкових і ін.) або наміром займатися забороненою (у тому числі злочинної) діяльністю під прикриттям офіційно зареєстрованих підприємств. Діяльність такого роду фіктивних підприємницьких структур сполучена з нанесенням шкоди фінансовим інтересам інших суб'єктів економічної діяльності, а також окремим громадянам, у тому числі тим, що є засновниками комерційних організацій.
При фіктивному підприємництві цей порядок не порушується. Відповідно до закону створюється юридична особа — суб'єкт підприємницької діяльності, однак без наміру фактичного здійснення підприємницької діяльності, передбаченої установчими документами про створення такої особи. При цьому фіктивне підприємництво одночасно зазіхає на суспільні відносини, що склалися в різних галузях господарської, фінансової, економічної й ін. діяльності держави:—
суспільні відносини, що складаються з приводу кредитування суб'єктів, що здійснюють господарювання;—
суспільні відносини, що складаються в сфері фінансової діяльності держави з приводу формування бюджету;—
нормальну діяльність організацій по реалізації товарів і послуг населенню;—
нормальну управлінську діяльність комерційної або іншої організації, що відповідає законодавству України і статутним завданням цієї організації;—
суспільні відносини по здійсненню заснованої на законі банківської діяльності банків і інших кредитних установ;—
суспільні відносини між людьми щодо матеріальних благ, тобто власності.
Таким чином, ми бачимо, що фіктивне підприємництво зазіхає одночасно на суспільні відносини в різних операціях господарювання і торкається багатьох, охоронюваних законом галузей підприємницької діяльності будь-якої форми власності. Це дозволяє зробити висновок: фіктивне підприємництво не може зазіхати на суспільні відносини тільки в якій-небудь одній галузі підприємництва.
Але це ніяким чином не зв'язано з “привілейованістю” самого фіктивного підприємництва, тому що в кримінальному праві кожна група охоронюваних карним законом суспільних відносин у реальному житті може виявитися об'єктом декількох діянь різного виду. Наприклад, склад фіктивного підприємництва збігається по об'єкту зі складами злочинів у сфері порушення порядку заняття підприємницькою діяльністю, шахрайством з фінансовими ресурсами, фіктивним банкрутством і ін.
При фіктивному підприємництві ступінь зазіхання на суспільні відносини різних галузей підприємницької діяльності розподіляється порівняно рівномірно, тому даний злочин і є як би “загальним” злочином у сфері підприємництва. Це повинно бути використано правоохоронними органами, оскільки воно може мати місце в різних складах злочинів, вчинених як у підприємницькій, так і іншій фінансово-господарській діяльності. Таким чином, при фіктивному підприємництві об'єктом завжди є визначене коло суспільних відносин, що склалися при здійсненні заснованої на законі підприємницької діяльності.
Вирішальне значення для визначення об'єкта зазіхання має характер діяльності, а не те, якою формою вона прикривається. Будь-яке фіктивне підприємництво під прикриттям державних або суспільних форм негативно впливає на багато сторін підприємницької діяльності (виробництво, торгівлю, фінанси і т.п.).
Розглядаючи факти злочинної підприємницької діяльності, необхідно з'ясувати, що саме порушено злочинним зазіханням. Це і дозволить виділити коло тих суспільних відносин, що у даному злочині складають об'єкт злочину. Наприклад, якщо при утворенні юридичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності - переслідується мета заняття не статутною, а злочинною діяльністю в залежності від цілей створення фіктивної фірми, то при цьому порушується цілий ряд положень, що регулюють порядок організації і господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності.
Правильне визначення об'єкта фіктивного підприємництва є необхідним первісним етапом в ідентифікації злочинного зазіхання, що дає можливість установити первісний орієнтир для пошуку необхідної норми серед усієї системи діючого карного законодавства.
У цьому відношенні правильно стверджує В.Н. Кудрявцев, що “встановлення об'єкта злочинного зазіхання служить як би попередньою програмою для вибору тієї групи суміжних складів, серед яких потрібно буде вже більш ретельно шукати необхідну норму”. 35, С.27
Кожен злочин зазіхає на ряд суспільних відносин. Однак, указуючи на ті або інші суспільні відносини як на об'єкт злочинного зазіхання, ми маємо на увазі тільки визначені суспільні відносини, що відбиваються у карному законодавстві. Це випливає з того факту, що в карному законодавстві передбачений вичерпний на даний період часу перелік складів злочинів. Отже, об'єктом злочину можуть бути тільки ті суспільні відносини, що характеризуються в цих складах як об'єкт злочинного зазіхання. Ця обставина є одним із критеріїв розмежування злочинних діянь від інших правопорушень. Суспільні відносини, не зазначені в кримінально-правових нормах, можуть бути об'єктами інших правопорушень: цивільно-правових деліктів, адміністративних і дисциплінарних провин.
Таким чином, об'єкт злочину є необхідним елементом будь-якого злочину, у тому числі і фіктивному підприємництві. З огляду на те, що в карному праві існує трьохвидова класифікація об'єктів злочину, для фіктивного підприємництва, як і для всіх злочинів, властиві:—
сукупність суспільних відносин, охоронюваних карним законом. Ця сукупність визначена законодавцем у ст.1 КК України;—
родовим об'єктом для фіктивного підприємництва
є суспільні відносини, що виникають із приводу здійснення нормальної господарської діяльності по виробництву, розподілові, обмінові і споживанню матеріальних благ і послуг;—
безпосереднім об'єктом фіктивного підприємництва виступають суспільні відносини з приводу здійснення заснованої на законі підприємницької діяльності, іншими словами встановлений порядок ведення підприємницької діяльності.
У науці кримінального права застосовується й інший вид класифікації об'єктів злочину (класифікація по “горизонталі”). Суть цього виду полягає в розходженні основного, додаткового і факультативного об'єктів. Так А.С.Михлин розрізняє безпосередні об'єкти двох видів — головний (основний) і другорядний (додатковий). Необхідність у такого роду класифікації викликається тим, що всякий злочин заподіює шкоду не тільки в сфері одного окремого об'єкта, але одночасно в сфері декількох суміжних суспільних відносин. Ця особливість злочинного діяння викликала необхідність розрізняти основні і другорядні (додаткові) об'єкти зазіхання.
У фіктивному підприємництві основним безпосереднім об'єктом є ті суспільні відносини, ушкодження яких складає сутність даного злочину, а саме: установлений порядок ведення підприємницької діяльності, з метою охорони якого