Отже, додатковим безпосереднім об'єктом є ті суспільні відносини, зазіхання на які не складає сутності даного злочину, але які цим злочином порушується чи створює передумови порушення поряд з основним об'єктом. При фіктивному підприємництві, наприклад, - створення підприємницької структури з метою одержання кредитів, присвоєння отриманих засобів і т.п. Характерна риса додаткового об'єкта полягає в тому, що він у багатьох випадках є самостійним і завжди вимагає кримінально-правової охорони.

Класифікація безпосереднього об'єкта злочину має немаловажне значення не тільки як пізнавальне, але і як практичне значення для кваліфікації діяння. Значення це полягає в тім, що кваліфікація діяння виробляється тільки по основному безпосередньому об'єкту. Тому, на думку М.Й. Коржанского, важливо з всіх об'єктів, що цим злочином порушуються, виділити основний. Виділення основних і додаткового безпосередніх об'єктів при фіктивному підприємництві — це одна з важливих практичних задач кваліфікації злочину.

Виділення факультативного об'єкта необхідно тому, що він є ознакою конкретного складу злочину і не завжди зазначений у його кваліфікуючих обставинах. Однак очевидно, що заподіяння шкоди поряд з основним об'єктом ще і факультативному об'єктові значно підвищує суспільну небезпеку діяння.

Так факультативною ознакою складу злочину при фіктивному підприємництві може бути створення комерційної організації з метою прикриття забороненої діяльності, коли винний прагне шляхом створення офіційно зареєстрованої комерційної організації не вказувати в ліцензії види діяльності, у тому числі і злочинні (виробництво зброї, наркотичних засобів і т.інш.).

Таким чином, робимо висновок, що у фіктивному підприємництві родовим об'єктом виступають суспільні відносини, що виникають із приводу здійснення нормальної господарської діяльності щодо виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ і послуг. Безпосереднім об'єктом фіктивного підприємництва виступають суспільні відносини з приводу здійснення заснованої на законі підприємницької діяльності, іншими словами - установлений порядок ведення підприємницької діяльності.

2.2. Предмет посягання

Поряд з об'єктом злочину при кваліфікації суспільно небезпечних діянь варто розрізняти предмет зазіхання. Предмет зазіхання — це матеріальне вираження об'єкта, на який спрямований намір винного.

Слід зазначити, що вивчення предмета сприяє більш глибокому і правильному виконанню сутності об'єкта злочину, його конкретизації. Предмет злочину має сукупність ознак, особливостей, які мають самостійне правове значення і певним чином впливають на підставу кримінальної відповідальності, на кваліфікацію діяння.

На відміну від об'єкта злочину предмет не є обов'язковою ознакою кожного злочину. Не зазначений він і в ст.205 КК, тому що вважається, що предмет зазіхання є лише матеріальною формою, умовою існування суспільних відносин. Напевно, у зв'язку з цим у диспозиції ст.205 КК і не утримується пряме визначення предмета зазіхання. Однак дана кримінально-правова норма повинна трактуватися трохи ширше в зв'язку з реаліями сьогоднішнього дня, адже фіктивне підприємництво - це не просто “обдурювання”, а спосіб легалізації доходів “тіньової економіки”. Отже, предметом при створенні фіктивних підприємницьких структур можуть бути:

1.Різного роду документи (паспорта, посвідчення особи й ін.) бланки (договору, реєстраційні, статутні, бухгалтерські), цінні папери (акції, облігації, казначейські зобов'язання республік, ощадні сертифікати, векселі), штампи, печатки і т.п., що були раніше викрадені або ж отримані облудним шляхом, з метою їхнього подальшого використання у фіктивному підприємництві.

2.Грошові суми, коли фіктивні підприємницькі структури створювалися з метою незаконного одержання субсидії, субвенції, дотацій або кредитів.

Встановлення в кожнім конкретному випадку фіктивного підприємництва предмета злочину, там, де він є, дозволить більш повно усвідомити характер об'єкта фіктивного підприємництва і його суспільну небезпеку.

При здійсненні кримінально-правової кваліфікації фіктивного підприємництва щодо об'єкту ми зіштовхуємося з труднощами. Зокрема, об'єкт злочину у фіктивному підприємництві, як правило, недоступний для прямого сприйняття. На відміну від інших елементів злочину його часом важко установити навіть при допиті винних осіб, свідків, потерпілих. Звичайно свідки й інші допитувані особи дають показання про інші елементи злочину: яким способом, у який час, у якій обстановці було зроблено злочинне зазіхання, який матеріальний збиток був при цьому заподіяний. Визначення об'єкта злочину в цих випадках відбувається “побічно” — шляхом встановлення інших елементів складу злочину.

Таким чином, процес кваліфікації фіктивного підприємництва за об'єктом припускає з'ясування наступних питань:—

які суспільні відносини постраждали або могли постраждати в результаті здійснення фіктивного підприємництва;—

які кримінально-правові норми Кримінального кодексу охороняють ці об'єкти.

Цей процес припускає також вибір з цих норм єдиної кримінально-правової норми або сукупності норм, по яких і буде кваліфікована злочинна підприємницька діяльність.

Встановлення і визначення об'єкта злочинного зазіхання — це тільки один з етапів кримінально-правової кваліфікації фіктивного підприємництва. Як ми уже відзначали, кваліфікація означає перебування, зіставлення і встановлення тотожності всіх елементів злочину й ознак складу злочину визначеного виду. І як відзначає Б.А.Куринов у своїй книзі “Кваліфікація за об'єктом злочину”: “Одним лише рішенням питання про об'єкт злочину не може завершитися процес кримінально-правової кваліфікації. Об'єкт злочину взагалі не може бути єдиним критерієм кваліфікації і розмежування злочинів. Це випливає вже з того, що любий злочин — це нерозривна єдність усіх його елементів і відповідно склад злочину припускає також нерозривну єдність-сукупність усіх його ознак. Тільки облік усіх цих ознак у сукупності може дати вичерпну правову характеристику злочину”.35 , С.32

Предметом у фіктивному підприємництві можуть бути різного роду документи, бланки, цінні папери, штампи, печатки і т.п., що були раніше викрадені або ж отримані облудними шляхом і використані, у фіктивному підприємництві. Однак тут необхідно буде кваліфікувати такі дії відповідно до норм карного законодавства України, що передбачають кримінальну відповідальність по кожному конкретному епізоді, у залежності від вчинених суспільно-небезпечних дій. Окремо про предмет у