Мета і мотив злочину , їх значення для кваліфікації

План.

Вступ……………………………………………………………………………..3

1. Мотив злочину в кримінальному праві……………………………………..4

2. Мета злочину в крмінальному праві………………………………………..11

3. Значення мотиву і мети злочину для кваліфікації злочину………………13

Висновок………………………………………………………………………..18

Джерела…………………………………………………………………………19

Вступ.

Проблема мотиву і мети - проблема багатопланова, багатоаспектна. Вона стоїть на стику багатьох наук, особливо, психології, філософії, соціології, права й інших. Багатоаспектність робить цю проблему надзвичайно складною і перспективною.

В даний час у зв'язку з активною розробкою проблеми особистості дослідженню мотивації стало більше приділятися уваги в філософській, соціологічній і іншій літературі.

Треба, однак, відзначити, що деякі філософські аспекти даної проблеми ще недостатньо досліджені. Особливо потребу в її розробці мають гносеологічні й морально-етичні аспекти мотивації поведінки, зокрема такі як воля і мотивація поведінки, роль мотиву і мети в морально-етичній оцінці вчиненого.

Актуальність даної проблеми підкреслюється і її практичною значимістю. Досліджувана проблема безпосередньо пов'язана зі змістом і напрямком карної політики держави, задачами і цілями покарання й організацією його виконання.

Проблема і мета безпосередньо пов'язана з розробкою і застосуванням цілого ряду інститутів карного права – визначенням основ кримінальної відповідальності і її індивідуалізацією, установленням суб'єктивної сторони злочину, осудності , характеристикою обставин, що виключають суспільну небезпеку діяння, розмежуванням стадій навмисної злочинної діяльності.

Особливо слід зазначити кримінологічний аспект цієї проблеми і зв'язок її з особистістю. Саме дослідження кримінологічного аспекту проблеми мотиву і мети злочину викликається найбільший теоретичний інтерес робить її найбільш перспективною.

Метою даної курсової роботи є комплексний розгляд мотиву і мети злочину, їхнього значення в механізмі вольового поводження, у характеристиці особистості і визначенні її структури, при кваліфікації злочинів і призначенні покарання.

1. Мотив в кримінальному праві

Погляд на мотив злочину і його роль у суспільно небезпечній поведінці багато в чому залежить від того, який зміст ми вкладаємо в це поняття.

Поняттям "мотив" можна розкрити різними сторонами людської активності: окремий вольовий акт (вчинок) і ряд вольових актів - поведінку як окремого індивіда, так і будь-якої соціальної спільності. За допомогою мотиву визначається зміст усіх видів людської діяльності, моральні, правові і світоглядні погляди і соціальна роль конкретної особистості.

Мотив - це насамперед одне з найбільш істотних психологічних понять за допомогою якого розкривається внутрішня природа людських вчинків, їхня сутність. Він виступає найважливішим компонентом психологічної структури будь-якої людської діяльності, її рушійною силою, позначає внутрішню причину вчинків конкретної особистості.

Труднощі визначення мотиву в праві викликається насамперед тим, що в загальній психології - науці, покликаній безпосередньо займатися розробкою проблеми мотивації поводження , - маються великі розбіжності в характеристиці цього поняття.

При з'ясуванні змісту мотиву злочину і визначенні його співвідношення з іншими ознаками в суспільно небезпечному діянні необхідно виходити зі специфіки й особливостей людського поводження, що по своєму соціально-психологічному змісту явище дуже складне, багатопланове. Однак головне, що відрізняє його від інших явищ це те, що воно носить цілеспрямований характер. Людина звичайно прагне обирати таку поведінку, яка б більше відповідало пристрастям і потягам, які займають важливе місце в структурі особистості.

Вибірковість - це основна властивість поведінки, її найбільш характерна риса. Цією властивістю володіє будь-яка людська поведінка, у тому числі і протиправна. Дана обставина і повинна служити відправним моментом у визначенні об'єктивних і суб'єктивних ознак злочину, у тому числі й у визначенні мотивів. У визначенні мотивів повинна бути насамперед підкреслена його основна функція, та роль, що він виконує, коли людині приходиться приймати рішення, робити вибір в умовах складних і суперечливих обставин.

Тому визначення мотиву як спонукання, яким керувалася особа, вчиняючи ту чи іншу дію, досить повно відбиває специфіку цього поняття і його роль у механізмі людської поведінки Филановский И.Г. Мотивы и цели преступления.//Соц. законность.-1968.-№2. – С. 6.

Таким чином, стосовно кримінального права можна сказати, що  мотив злочину - це усвідомлене спонукання, що викликає рішучість особи вчинити злочин.

Звичайно дана ознака далеко не вичерпує зміст мотиву. Але він підкреслює ту основну функцію, що виконує мотив у механізмі людського поводження взагалі і протиправному зокрема.

Мотив завжди є ідеальною підставою вчиненого злочину, тому що обумовлює цілеспрямовану діяльність суб'єкта . Як справедливо відзначав В.І. Мясищев, поняття мотиву має двояке значення

Мотивовані дії, у тому числі і злочин, мають у своїй основі і рушійній силі спонукання, і підставу дії, а так звані невмотивовані дії (наприклад імпульсивні) тільки спонукання , підстава ж дії тут відсутня, не усвідомлюється суб'єктом, тому за них не буде наставати кримінальна відповідальність.

Мотиви, будучи ідеальною підставою злочину, як правило, є виправданням його здійснення в очах самого діючого суб'єкта. Однак, подібне виправдання часто не задовольняє злочинця, коли об'єктивно, із загальноприйнятої точки зору, мотив злочину є аморальним. Тому багато злочинців починають висувати будь-які, доступні їм, мотиви для виправдання скоєного діяння перед іншими людьми, перед суспільством у цілому і для самовиправдання, спрямованого на самозаспокоєння.

Необхідно розрізняти мотив як внутрішнє, споконвічне виправдання зскоєння злочину і висування злочинцем помилкових мотивів для самовиправдання і виправдання свого діяння перед суспільством в цілому. Не говорячи вже про різну психологічну сутність цих явищ, різниця між ними полягає в тому, що прийняття спонукання як виправдання злочину відбувається завжди до його здійснення , а висування помилкових мотивів можливо і до, і під час, і після здійснення злочину. Мотив у людській