Забезпечення доказів – це їх процесуальна фіксація під час розгляду справи, а також як до, так і після подачі заяви.

Підставами забезпечення доказів є заяви осіб, які побоюються, що подача в суд необхідних для них доказів стане неможливою або ускладненою. Забезпечує докази до порушення справи і у стадії її підготовки суддя, а в ході розгляду справи – суддя або суд залежно віфд того, одноособово чи колегіально розглядається справа.

Способами забезпечення доказів є :

показання сторін і третіх осіб;

допит свідків;

призначення експертизи;

витребування та огляд письмових та речових доказів.

Пояснення сторін і третіх осіб – це повідомлення суду відомих їм відомостей про факти, що мають значення для справи. Цей засіб доказування особливо цінний для суду, тому що сторони і треті особи краще за інших учасників занють обставини справи, оскільки вони є учасниками допроцесуальних відносин. Однак при оцінці їх пояснень суд повинен враховувати, що вони особисто зацікавлені в справі (позивач, відповідач, рреті особи, що заявляють самостійні вимоги на предмет спору) чи в результаті справи (треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору).

Показання свідка – це один з найважливіших засобів доказування в цивільному процесі, із якого суд одержує відомості про обставини справи. Свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини по справі. Не можуть бути свідками особи, нездатні через свої фізичні або психічні вади правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, або давати про них правильні показазння. Головний обов’язок свідка – з’явитися в суд і дати правдиві показання про відомі йому обставини.

Письмовими доказами є предмети реального світу, на яких знаками, буквами виражені певні дані, що містять відомості про обставини розглядувальної справи. Це можуть бути документи, листування особистого або службового характеру, бирки, жетони та ін. Особливе значення цих доказів для цивільної справи полягає в тому, що вони мають занчне поширення в повсякденному житті, відрізняються високою ступінню істиності і тривалістю. Принцип безпосередності вимагає додавати до справи, як правило, оригінали письмових доказів.

Речовими доказазми в цивільній справі є предмети, що своїм зовнішнім виглядом, властивостями, існуванням або місцем знаходження служать для суду джерелом відомостей про обставини справи. На відміну від письмових доказів речові докази є суворо індивідуальними, незамінними.

При розгляді і вирішенні цивільних справ суду іноді іноді потрібна допомога різних фахівців, тому суддя має право для з’ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань в галузі науки, мистецтва, техніки чи ремеслі призначити експертизу.

Література:

1. Конституція України.

2. Цивільний процесуальний кодекс України.

Науково-практичний коментар до цивільного процесуального кодексу України. К., 2002 р.,

Постанова Пленуму Верховного суду України від 05.03.1977 р. “Про підготовку цивільних справ до судового розгляду”.

М.Й. Штефан, О.Г. Дріжчана. Цивільне процесуальне право України. К., 1994 р.

Болтуев С.Ш. Подготовка гражданских дел к судебному разбирательству и пути повышения ее эффективности. – Проблемы теории и практики правового регулирования. – Томск, 1987 г.

Необходимые доказательства и практика их использования в гражданском процессе. // Сов. Н.Н. Богатырев, И.М. Зайцев и др. Саратов, 1987 г.

Справочник по подготовке гражданских дел к судебному разбирательству. Под ред. Н.М. Гурбатова. М., 1989 г.

В.Д. Чупрун. Підготовка цивільних справ до розгляду. Юридичний довідник. К., 1994 р.

В.Ф. Ковін. Підготовка цивільних справ до судового розгляду. К., 1994 р.

В.В. Комаров. Цивільне процесуальне право України. Підручник. Харків, 1999 р.

Штефан М.Й. Цивільний процес. К., 1997 р.

Фурса С.Я. Цивільне процесуальне право України. К., 1998 р.

Ярошенко І.С. Цивільне процесуальне право. Навч. посіб. К., 2003 р.

Радянський цивільний процес. Під ред. проф. Гурвіч І.А. М., 1985 р.