З робіт присвячених провині у цивільному праві можна відзначити наступні: у 1938 р. у журналі «Радянська юстиція» виходить стаття, під назвою «Значення провини в зобов'язаннях із завдання шкоди», у якій автор коментує захист дисертації аспірантом кафедри цивільного права Х.І. Шварцем. У дисертації критикується принцип заподіяння, а принцип провини визнається основним початком цивільної відповідальності.

У 1955 р. публікується робота О.С. Іоффе «Відповідальність по радянському цивільному праві» Іоффе О.С. Відповідальність по радянському цивільному праву Л.,1955.- 310 с., в якій автор дає своє визначення цивільно-правової відповідальності і характеризує умови її настання, приділяючи найбільшу увагу суб'єктивному фактору - провині.

У цьому ж році публікується робота Г.К. Матвєєва «Вина в радянському цивільному праві» Матвєєв Г.К. Провина за радянським цивільним правом. Київ.,1975.-306 с., основна увага в ній приділяється складу цивільного правопорушення, що визнається автором єдиною підставою настання відповідальності. Г.К. Матвєєв розглядає об'єктивні і суб'єктивні елементи відповідальності, затверджуючи, що при відсутності хоча б одного з них відповідальності бути не може.

У 1965 р. у журналі «Радянська держава і право» Тархов В.А. рецензія //Радянська держава і право.-1986.-№3 публікується рецензія В.А. Тархова на вищевказану роботу Г.К. Матвєєва. Визнаючи багато позитивних моментів книги, В.А. Тархов, вказує на ряд недоліків, властивій даній роботі. Зокрема критикує положення про необхідність наявності всіх елементів складу правопорушення для настання цивільно-правової відповідальності. Автор також звинувачує Г.К. Матвєєва в ототожненні складу злочину в карному праві і правопорушення в галузі цивільного права.

У 1958 р. публікується стаття С.С. Алексєєва за назвою «Про склад цивільного правопорушення» Алексєєв С.С. Про склад цивільного правопорушення //Правознавство.-1978.-№1 с.47, що містить характеристику складу правопорушення в цілому й окремих його елементах, при цьому автор критикує попередні роботи присвячені даній темі. Зокрема, звертає увагу на неправильність багатьох висновків, зроблених Г.К. Матвєєв, щодо елементів, що входять до складу цивільного правопорушення.

У 1961 р. у роботі О.С. Іоффе і М.Д. Шаргородського «Питання теорії права» Іоффе О.С. Шаргородський М.Д. Питання теорії права. М., 1961. досліджуються основні питання теорії права, у тому числі що стосуються і правової відповідальності, розгляду якої присвячена шоста глава книги. Автори звертають увагу на те, що перш ніж вивчати відповідальність в окремих галузях права, необхідно усвідомити її сутність у рамках загальної теорії. У книзі вказуються ознаки відповідальності, дається її визначення.

У 1962 р. публікується стаття Е.А. Флейшица «Загальні початки відповідальності по Основах цивільного законодавства в СРСР» Флейщиц Е.А. Загальні початки відповідальності по Основах цивільного законодавства в СРСР.// Радянська держава і право. 1982.-№3, що побудована в основному на аналізі прийнятих у 1961 р. Основ цивільного законодавства Союзу РСР і союзних республік.

У 1964 р. у журналі «Держава і право» публікується стаття С.В. Курилева «Санкція як елемент правової норми» Курилев С.В. Санкція як елемент правової норми. //Радянська держава і право. 1974.-№8, у якій автор розмежовує санкції і примусовий заходи, вважаючи їхнє ототожнення неправильною точкою зору, що, на його думку, вважається пануючою в радянській юридичній науці. У 1964 році публікується робота стаття В.А. Рахміловича «Про протиправність як підстава цивільної відповідальності» Рахмилович В.А. Про протиправність як підставу цивільної відповідальності. //Радянська держава і право. 1964.-№3, де автор дає відповідь на питання: “Чи може бути визнано неправомірним і обгрунтовуючим цивільно-правову відповідальність дія, яка не закріплена в нормі права”.

У 1966 р. публікується робота О.А. Красавчикова «Відшкодування шкоди, заподіяного джерелом підвищеної небезпеки» Красавчиків О.А. Відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки. М.,1976.-200с.

, у ній автор розглядає крім інших аспектів, обґрунтування відповідальності безвинно, приводячи різні погляди на дану проблему, і робить висновок, щодо природи даного явища. Доречи 18 січня 2001року був виданий закон “Про об’єкти підвищеної небезпеки”. Цей закон визначає правові , економічні та організаційні основи діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки, і спрямований на захист життя і здоров’я людей та довкілля від шкідливого впливу аварій на цих об’єктах шляхом запобігання їх виникненню, обмеження розвитку і ліквідації наслідків.

У 1968 р. у журналі «Правознавство» публікується стаття А.А. Собчака «Про деякі спірні питання загальної теорії правової відповідальності» Собчак А.А. Про деякі спірні питання загальної теорії правової відповідальності. 1978.-№1-з.50. Дана стаття містить у собі розгляд різних підходів до поняття відповідальності й обґрунтуванню можливості покладання відповідальності безвинно.

У 1970 р. публікується книга Г.К. Матвєєва «Підстава цивільно-правової відповідальності» Матвєєв Г.К. Підстави цивільно-правової відповідальності. М., 1970.-311с.. Робота викликала суперечки в цивілістиці. У даній роботі автор проводить дослідження різних точок зору в науці, щодо підстави цивільно-правової відповідальності і , критикуючи багато хто з них, робить власний висновок про необхідність сполучення і єдності об'єктивних і

суб'єктивних елементів цивільного правопорушення.

У 1971 р. публікується книга І.С. Самощенко і М.Х. Фарукшина «Відповідальність по радянському законодавству» Самощенко И.С., Фарукшин М.Х. Відповідальність за радянським законодавством. М.,1981.-240с., у якій відстоюється їхня власна точка зору, і приводяться висновки у відношенні поняття й підстав відповідальності.

У 1971 р. у статті П.Е. Недбайло «Система юридичних гарантій застосування радянських правових норм» Недбайло П.Е. Система юридичних гарантій застосування радянських правових норм. //Радянська держава і право. 1971.-№3

розглядається юридична відповідальність як вид коштів, що безпосередньо забезпечують правомірність поведінки суб'єктів суспільних відносин, роблячи акцент на відповідальність у позитивному змісті. У 1972 р. видається книга В.А. Ойгензихта «Проблема ризику в цивільному праві» ,