Разом з тим, причинні зв'язки у суспільстві володіють і деякими загальними властивостями. Так, наприклад, причина завжди передує наслідку, а наслідок завжди результат дії причини.

Таким чином, причинний зв'язок - такий зв'язок між явищами, при якій, одне явище (причина), передує іншому (наслідку) і породжує його.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу боржник, який порушив зобов’язання повинен відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. З цього можна зробити два висновки: між протиправною поведінкою боржника і виниклими збитками повинен існувати причинний зв'язок, ця умова є обов'язковою лише при покладанні відповідальності у формі відшкодування збитків.

У більшості випадків порушення зобов'язань не виникає труднощів при виявленні причинного зв'язку. Якщо такі труднощі виникають, то вони викликані тим, що настання збитків було обумовлено відразу декількома обставинами.

У науці цивільного права висувалося безліч теорій, що пояснювали, яким чином у подібних випадках визначити причину збитків. Відповідно до теорії «необхідної умови» причиною протиправного результату може служити будь-яка обставина, при відсутності якої результат би не наступив Церітелі Т.В. Причинний зв'язок у карному праві. М.,1973. с 192-193.

Дана теорія не полегшує пошуки причинно-наслідкового зв'язку, тому що ланцюг причинно-наслідкових зв'язків, може продовжуватися до нескінченності й у результаті приведе до відповідальності за самі віддалені від досліджуваного випадку події.

Відповідно до теорії «можливості і дійсності» одні факти створюють лише можливість настання протиправного результату, а інші – перетворюють цю можливість у дійсність. Ті факти, що створюють лише можливість настання протиправного результату, можуть як знаходитися, так і не знаходитися в юридично значимому причинному зв'язку з зазначеним результатом. Якщо поведінкою особи створюється конкретна можливість, то на особу причинний зв'язок, достатній для покладання відповідальності. Коли ж поведінкою особи створюється лише абстрактна можливість настання протиправного результату, відповідальність виключається через відсутність юридично значимого причинного зв'язку. Під конкретною розуміється така можливість, що перетворюється в дійсність об'єктивно повторюваними в даній обстановці обставинами. Абстрактна можливість перетворюється в дійсність об'єктивно неповторюваними в даній ситуації обставинами. У цій теорії причинний зв'язок залежить від суб'єктивного характеру. Але відомо, що причинний зв'язок – це об'єктивна категорія.

Існує також теорія «необхідного і випадкового причинного зв'язку». Автори цієї теорії думають, що для настання відповідальності потрібно необхідний причинний зв'язок між протиправним поведінкою і результатом, що наступив. Випадковий причинний зв'язок не дає підстав для залучення до відповідальності за результат, що наступив Новицький И.Б., Лунц Л.А. Загальне навчання про зобов'язання. М.,1970. с 307-316.

. Викладена концепція лише ускладнює проблему, тому що відмежувати необхідний причинний зв'язок від випадкової представляється не менш складною задачею, чим виявити причину і наслідок.

Теорія «прямого і непрямого причинного зв'язку» пропонує вважати протиправну поведінку особи причиною збитків, тільки в тому випадку, коли воно прямо (безпосередньо) зв'язано з цими збитками. Наявність непрямого (опосередкованого) причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і збитками означає, що ця поведінка лежить за межами конкретного випадку, а, отже, і за межами юридично значимого причинного зв'язку. При цьому варто враховувати, що існують обставини, що можуть опосередкувати зв'язок між протиправною поведінкою і збитками, але в силу того, що не є юридично значимими, не роблять причинний зв'язок непрямим. У тих випадках, коли між протиправною поведінкою особи і збитками присутні обставини, яким цивільний закон надає значення в рішенні питання про відповідальність, у наявності непрямий причинний зв'язок Кофман В.І. Границі юридично значимого застосування.//Правознавство.1960.№3. с.18-20

. Дана теорія представляється найбільш простішою у розумінні і легко застосовної на практиці.

5. Провина як суб'єктивна умова настання правовій-цивільно-правової відповідальності

Питання про суб'єктивну умову цивільно-правової відповідальності – провини завжди було одним з найбільш складних і дискусійних у науці цивільного права. Він має настільки ж тривалу історію, як історія самого цивільного права. На всьому протязі історії завжди змінювалася думка про те чи потрібно враховувати провину правопорушника. В одних випадках звільнення від відповідальності була невинність порушника, в інші, нездоланна сила, у третіх навіть вона не визнавалася підставою для звільнення від відповідальності.

Таким чином, у цивільному праві існують дві протилежності – відповідальність за провину і відповідальність безвинно, співвідношення яких в історії цивільного права не було завжди постійним.

У найдавнішому праві, що існувало в доклассичний період історії Римської держави, юридичної відповідальності як такої не існувало, її місце займала помста потерпілого. Помста здійснювалася незалежно від провини правопорушника. Ніщо не могло звільнити його від помсти, оскільки найдавніші норми ніяких меж здійснення помсти не передбачали. Основним призначенням такої помсти була кара, що у першу чергу визначалася потерпілим, а потім законами. Закони ХІІ таблиць дозволяли звертати неспроможного боржника в раба кредитора або, якщо він заборгував декільком кредиторам, розрубувати його на частини, відповідно частці кожного з них Дождев Д.В. Римське право. Підручник. М.,1997. с 15. Таким чином, у даний період діяв принцип заподіяння, тобто відповідальність за факт заподіяння.

Поступове усвідомлення небажаності для суспільства відповідальності -помсти призвело до вживання державних заходів, спрямованих на її обмеження. У класичний період римського приватного права вина правопорушника набула значення найважливішої умови покладання відповідальності. Їй стало придаватися виняткове значення аж до твердження «безвинно немає відповідальності». Найдавніше джерело українського законодавства - Руська Правда, також встановлювала відповідальність лише за