Особи, які з наміром набути статус біженця намагалися незаконно перетнути або незаконно перетнули державний кордон України, повинні протягом трьох робочих днів звернутися до відповідного органу міграційної служби через уповноваженого цього органу чи посадову особу Прикордонних військ України або органу внутрішніх справ із заявами про надання їм статусу біженця, а також надати посадовим особам Прикордонних військ України пояснення про причини спроби незаконно перетнути або незаконного перетинання державного кордону України. Якщо у таких осіб відсутні документи, які посвідчують особу, або такі документи є підробленими чи фальшивими, вони мають повідомити про цю обставину у заяві про надання статусу біженця, а також викласти причини зазначених ситуацій. Зазначені особи повинні бути направлені посадовими особами прикордонних військ до органу міграційної служби.

Особи, які з наміром набути статусу біженця намагалися незаконно перетнути або незаконно перетнули державний кордон України і перебувають на території України, звільняються від відповідальності за зазначені дії.

Орган міграційної служби може прийняти рішення про відмову у

прийнятті заяви про надання статусу біженця у разі відсутності

поважних причин для порушення встановленого порядку подання такої

заяви. Про прийняття такого рішення орган міграційної служби

повідомляє особу письмово із зазначенням причин відмови.

Статус біженця не надається особі: яка вчинила злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людства і людяності, як їх визначено у міжнародному праві; яка вчинила тяжкий злочин неполітичного характеру за межами України до прибуття в Україну з метою набуття статусу біженця, якщо таке діяння віднесено Кримінальним кодексом України до тяжких злочинів; яка винна у вчиненні дій, що суперечать меті та принципам Організації Об'єднаних Націй; яка до прибуття в Україну була визнана біженцем або отримала притулок в іншій країні; яка до прибуття в Україну з наміром набути статусу біженця перебувала в третій безпечній країні. Дія цього абзацу не поширюється на дітей, розлучених з сім'ями, а також на осіб, які народилися чи постійно проживали на території України, а також їхніх нащадків (дітей, онуків).

Література

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року, №254/96-ВР

Закон України “Про правовий статус іноземців”//Відомості Верховної Ради (ВВР), 1994, N 23, ст.161, Із змінами, внесеними згідно із Законами N 1807-III ( 1807-14) від 08.06.2000, ВВР, 2000, N 38, ст.318 N 2247-III ( 2247-14) від 18.01.2001, ВВР, 2001, N 13, ст.66 )

Закон України „Про приєднання України до Конвенції про статус біженців” вiд 10_01_2002 № 2942-III

Закон України "Про біженців" від 21 червня 2001 року N 2557-III

Бритченко С., Андрієнко В. Правовий статус іноземців та осіб без громадянства в Україні // Пробл. міграції. - 1999. - № 1 (8). - С. 2-13.

Марочкін І.Є., Червякова О.Б. Проблеми застосування законів України "Про біженців" та "Про правовий статус іноземців" // Пробл. законності: Респ. міжвід. наук. зб. - Х., 1998. -
Вип. 33. - С. 107-112.