Предмет : Мікроекономіка

Контрольна робота з мікроекономіки

План

Довести неможливість перетину кривих байдужості

Закон неминучого зростання граничних витрат в діяльності підприємства.

Задача

1.Довести неможливість перетину кривих байдужості.

Бананов за неделю (шт.)

МІ Мв

10

9

8

7

в

5

4

З

4 5 6 7 8 9 10 ^x

Яблок за неделю (шт.)

Мал.1

1. Набори на кривих байдужності, більш удалених від початку координат, предпочитаються наборам на менш удалених кривих. Це твердження з’являэться з аксіомиї , що більша кількість переважає меншму. Наприклад, займання бананів з набору М2 невигідно для споживача, якщо вони не заміщаються некоторьім кількістю яблук. Це перевело б споживача на більш низьку криву, що означає менше задоволення. Набори, що відповідають даній кількості X, переажають в залежності від кількості У в наборі. Аналогічно набори з даннлю кількістю В ранжируются відповідно до вхідного в них кількістю X. Набір М7 вибирається будь-якому набору на кривій, що проходить через М2, тому що в ньому більше й X, й У, чим у наборі М2, Отже, усі набори на кривій, що проходить через крапку М7, вибираються наборам на кривій, що проходить через М2.

Можна укласти, що набори на більш високих кривих забезпечують споживачу велику корисність, чим набори на більш низьких кривих. Що має місце тому, що споживач завжди вибере набір на більш внсокій кривої, за умови, що вибір нічим не обмежується. Карта кривих байдужності - дійсно спосіб опису функції.

9 5 1314 З 2

8 9 10

мал2. Перетинання кривих байдужності означає протиріччя

Корисності двох товарів для людини. Про рівень корисності набору, забезпечуваному будь-якою комбінацією X й У, можна судити по кривій байдужності, на якій вона знаходиться. Наприклад, на мал. 2 усі набори на кривої 111 забезпечують меншу корисність, чим набори на кривої U-2- Чим далі від початку координат, тим більше корисність, зв'язана з визначеної кривої байдужності.

2. Криві байдужності не перетинаються. Чтобн побачити, чому зто так, розглянете, що означає перетинання кривих байдужності, показанних на мал. 2. Набір А знаходиться в крапці перетинання, загальної для обох кривнх байдужності. Оскільки набір А розташований на кривої U1, споживач не буде розрізняти А й В. Аналогічно набір З - на кривої U2 разом з А. Тому споживач не буде робити розходження й між А й С. Звідси виггікає , що споживач також не розрізняє В й С.

Однак очевидно, що якщо X й V – нормальні товари, то споживач зволіє З перед В. Причина цього в тім, що З відповідає більшій кількості й X, й Y, чим В.

Рис. 3.2.Карта кривих безразличия

1.Визначення граничних витрат

Граничні витрати (ГВ) є одним із найважливіших понять в усій аналітичній економіці. Вони позначають додаткові витрати виробництва на одну додаткову оди-ницю продукції. Скажімо, фірма виробляє 1000 точильних дисків, а її ВВ становлять 10 000 дол. Якщо ВВ на виробництво 1001 диска становлять 10 015 дол., тоді ГВ виробництва є 15 дол. для 1001 диска.

Щоб проілюструвати обчислення граничних витрат, у табл. 2 використа-но дані з табл. 1(яка в роботі не приводиться). Цифри стовпця 3 табл. 2 отримуємо шляхом віднімання ВВ на певний обсяг продукції зі стовпця 2 від ВВ на попередній її обсяг. Отже, ГВ першої одиниці становлять ЗО дол. = 85 — 55 дол.; другої одиниці — 25 дол. = 110 дол.—85 дол. і т.д.

Обсяг продукції Ч |

Валові витрати дол. 2 |

Граничні витрати

ДОЛ.

3

0 |

55

__ ЗО

1 |

85

25

2

20

3 |

130

ЗО

4 |

160

50

5 |

210

Таблиця 8 — 2. Розрахунок граничних витрат.

Знаючи валові витрати, легко обчислити граничні витрати. Щоб обчислити ГВ п'ятої одиниці, ми віднімаємо ВВ на п'яту одиницю від ВВ на четверту одиницю, тобто ГВ = 210 — 160 = 50 дол.

Замість того щоб от-римувати граничні вит-рати зі стовпця валових витрат, можна отримати величини граничних витрат шляхом відні-мання кожного значення змінних витрат зі сто-впця 3 табл. 1 від значень змінних витрат рядком нижче. Чому? Оскільки змінні витрати завжди зростають, як і валові витрати, то єдина відмінність полягає в то-му, що змінні витрати повинні за визначенням починатися з нуля, а не зі сталої суми постійних витрат. (Порівняйте, що ЗО — 0 = 85 — 55; 55 — ЗО = 110 — 85 і т.д.).

Граничні витрати виробництва — це додаткові витрати на виробництво однієї додаткової одиниці обсягу продукції, їхній розрахунок наведено у табл. 1 через порівняння валових витрат на виробництво суміжних обсягів продукції.

Граничні і валові витрати показано на мал.3. Як бачимо, ВВ пов'язані з ГВ так само, як і загальна корисність з граничною.

На яку форму кривої ГВ слід сподіватися? Емпіричні дослідження показали, що для більшої частини виробничої діяльності під час короткострокового періоду (тобто якщо розмір основного капіталу сталий), а також для сільського господарства і

вв

2 3 4

Обсяг продукції

б) Граничні витрати

а) Валові витрати

4 5

Графік 2. Зв'язок між валовими і граничними витратами.

Цей графік грунтується на даних з табл. 2. Граничні витрата на графіку б визначаємо шляхом обчислення додаткових витрат, що пішли в а на кожну одиницю збільшення обсягу продукції. Отже, щоб знайти