Ще одним перспективним напрямом є розвиток трастових послуг комер-ційних банків. Під трастовими послугами маються на увазі такі, що засновані на довірчих правовідносинах, коли одна особа — довіритель — передає майно у розпорядження іншої особи — довірительного власника для управління в інте-ресах третьої особи — бенефіціара. Бенефіціаром може бути і сам довіритель майна. Отже, трастові послуги — це вид діяльності комерційних банків із управ-ління майном, що передається банку за домовленістю з клієнтом або за рішен-ням суду (в деяких випадках). У результаті цього між сторонами угоди склада-ються взаємовідносини, коли одна сторона передає, а інша бере на себе відповідальність за управління майном. Управління майном за своєю специфі-кою близьке до банківської діяльності, бо пов'язане з виконанням операцій із обліку, збереження цінностей, розпорядження майном (рухомим і нерухомим), інвестування, консультування, розміщення коштів, здійснення фінансового кон-тролю за виконанням угод тощо.

В Україні, на відміну від розвинутих країн світу, трастові послуги лише починають розвиватися, але деякі з них уже досить популярні й широко викорис-товуються (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Обсяг надання трастових послуг комерційними банками України млн. грн [12, 49]

Показники |

1999 |

2000 |

2001 |

2002 |

2003

Усього коштів за трастовими операціями банків |

58 |

58 |

66 |

93 |

98

У т. ч. суб'єктів господарювання |

28 |

21 |

6 |

5 |

6,2

фізичним особам |

30 |

37 |

60 |

88 |

91,8

Позитивною рисою є поступове зростання обсягу надання трастових пос-луг в Україні, що відбулося за рахунок збільшення кількості трастових послуг, наданих фізичним особам. Трастові взаємовідносини з юридичними особами становили у 2002 році невелику частку (5 млн. грн.), та не набули належного розвитку в сучасних умовах. Здійснення трастових операцій позитивно позна-чилося на угодах. Так, клієнти змушені звертатися до трастових відділів комер-ційних банків, по-перше, внаслідок відсутності або недостатнього рівня знань для розпорядження майном; по-друге, внаслідок можливості втрати власником свого майна в разі самостійного здійснення ним операцій, що потребують від-повідної кваліфікації і можливостей; по-третє, внаслідок неможливості зберіган-ня певних видів цінностей і відсутності необхідних надійних приміщень. Усе це стосується насамперед фізичних осіб, які не мають спеціальних знань і можли-востей у певній сфері й змушені вдаватися до послуг комерційних банків.

Юридичні особи переважно розпоряджаються майном на власний розсуд, маючи фахівців у різних сферах управління майном, необхідні приміщення для зберігання цінностей тощо. Це спричинило скорочення трастових послуг, нада-них суб'єктам господарювання. По-четверте, клієнти потребують надання трас-тових послуг унаслідок обмежень деяких видів діяльності для фізичних і юри-дичних осіб, які можуть здійснювати комерційні банки (наприклад, валютні операції). Комерційні банки, в свою чергу, зацікавлені у наданні трастових пос-луг. З їх допомогою вони мають можливість залучити нових клієнтів, диверси-фікувати операції та джерела прибутку.

Важливим моментом є те, що трастові послуги дають змогу комерційним банкам залучати додаткові кошти, які можуть бути використані ними і давати прибуток. Надання трастових послуг потребує певних знань і кваліфікації пер-соналу банку, але ці послуги характеризуються порівняно невеликими витрата-ми й ризикованістю. А враховуючи певні проблеми ліквідності комерційних банків, посилення конкуренції і зменшення прибутковості традиційних банків-ських операцій, надання трастових послуг має певні переваги в сфері залучен-ня нових клієнтів, підвищення прибутковості й конкурентоспроможності, а крім того, всі можливості для подальшого розвитку в Україні.

Ще одним перспективним напрямом у наданні нетрадиційних банківських послуг є розвиток лізингу, оскільки більшість підприємств зустрічається з пробле-мою оновлення основних фондів. З іншого боку, чимало підприємств — поста-чальників обладнання мають труднощі, пов'язані з реалізацією власної продук-ції. У цьому разі з допомогою лізингу можна розв'язати наявні проблеми. Для України лізинг — нове поняття, тому відсутній необхідний досвід у цій сфері. В таких країнах, як США, Канада, Італія, Іспанія, Швеція з допомогою лізингу здійснюється близько 30% усієї інвестиційної діяльності [28]. Лізингові операції по-чали широко використовувати комерційні банки Росії. В Україні обсяг лізинго-вих інвестицій не перевищує 10—12% загальної потреби в них [21].

Лізинг сприяє прискореній модернізації виробництва, оновленню обладнан-ня і технологій. Лізинг найвигідніший для новостворених підприємств і під-приємств, які не мають високоліквідних активів. Це насамперед підприємства аг-ропромислового комплексу, котрі почали активно використовувати фінансування з допомогою лізингу й зацікавлені в розвитку ринку лізингових операцій. Вироб-ники обладнання за рахунок лізингу мають можливість розширити свій ринок збу-ту й одразу ж отримати вартість обладнання. Банківським установам використан-ня лізингових операцій дає змогу збільшити прибуток, розширити коло клієнтів, диверсифікувати ризики тощо. Крім того, ризик при здійсненні лізингу менший порівняно із простим кредитуванням, оскільки до отримання остаточного плате-жу банк є власником наданого у лізинг обладнання і у разі порушення угоди має право на реалізацію обладнання для погашення своїх збитків.

Існують два специфічних напрями використання лізингу банками. По-пер-ше, це застосування лізингу для реструктуризації проблемних кредитів і прис-корення реалізації заставленого майна. Цей напрям вважається дуже актуаль-ним для українських банків. По-друге, лізинг застосовують для фінансування власних потреб