у новому банківському обладнанні. Маючи дефіцит власних коштів, банки знайшли у застосуванні лізингової схеми ефективний спосіб прискорення свого технічного розвитку. Банк зі своєю дочірньою лізинговою компанією здійснюють послідовне взаємне фінансування за такою схемою: банк кредитує лізингову компанію на купівлю необхідного устаткування, а потім лі-зингова компанія передає банку устаткування на умовах фінансового лізингу.
У 2000 році банківські операції із застосуванням фінансового лізингу ста-новили 48 млн. грн., за перше півріччя 2003-го — 65 млн. грн. [13, c.102]. У розвинутих країнах лізинг стимулюється за рахунок зменшення оподаткування, що зумовлює зменшення розмірів лізингових платежів порівняно зі ставками за банківськими кредитами. В Україні лізингові операції звільнені лише від ПДВ. Але впровадження лізин-гу пов'язане з певними труднощами. Насамперед це нерозробленість і недостат-ня правова врегульованість таких операцій.
Отже, характерною рисою основних тенденцій розвитку ринку банківських послуг в Україні на сьогоднішньому етапі є посилення конкурентної боротьби, що примушує банки розширювати асортимент послуг, які вони надають клієнтам. Основними напрямками розвитку ринку банківських послуг в Україні є випуск та обслуговування платіжних пластикових карток, інтернет та мобільний банкінг. В той же час процес надання трастових, консультаційних та факторингових послуг розвиваються низькими темпами. Те ж саме можна сказати і про лізинг та послуги на інвестиційному ринку. Все це вказує на необхідність дальшого розвитку ринку банківських послуг в Україні.
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ РОЗШИРЕННЯ РИНКУ БАНКІВСЬКИХ
ПОСЛУГ
3.1Розвиток ринку банківських послуг українських банків на сучасному етапі.
3.1.1. Розвиток електронного та інтернет- банкінгу
Принциповим напрямом розширення банківських послуг бачиться різні види дистанційного обслуговування з використанням електронної техніки.
Дистанційне обслуговування логічно розглядати як один із каналів реалізації банківських послуг на роздріб-ному ринку, що дає змогу вирішувати специфічні для кож-ного банку проблеми. Йдеться насамперед про зменшення витрат на мережу відділень, забезпечення додаткових зручностей та якості обслуговування клієнтам, вихід на окремі сегменти споживачів (користувачі різноманітних послуг в Інтернеті тощо).
Основними напрямами дистанційного банківського обслуговування є:—
телебанкінг;—
інтернет-банкінг;—
мобільний банкінг;—
система «клієнт - банк»;
картки міжнародних платіжних систем тощо.
Розглянемо різні види дистанційного банківського обслуговування.
Телефонне банківське обслуговування пе-редбачає інтерактивний діалог клієнта, що має телефон-ний апарат з тональним набором, із банківським програм-но-апаратним комплексом за структурою головного меню. Система телебанкінгу забезпечує:—
надання довідкової інформації в автоматичному ре-жимі (про послуги фізичним та юридичним особам, діяль-ність банку, курси валют тощо);—
диспетчеризацію дзвінків клієнтів до різних служб банку;—
управління рахунками клієнтів (зміни стану рахунків, платежі, перекази грошей тощо); —
автоматичне розсилання факсових повідомлень; —
прийом від клієнтів банку заяв на надання додаткових послуг.
Інтернет-банкінг. Цей вид обслуговування впроваджу-ється за двома основними напрямами:
1) виконання операцій з використанням програмно-технічного комплексу «клієнт — банк» з доступом через мережу Інтернет;
2) власне інтернет-банкінг, тобто здійснення банківських операцій через сайт банку.
Інтернет-банкінг містить чотири функціональні ком-поненти: —
інформаційно-довідкова служба банку;—
довідкова інформація за рахунками клієнтів; —
обмежене управління рахунками клієнтів;—
повне управління рахунками. Інформаційно-довідкова служба дає змогу клієнтові от-римувати інформацію загального характеру: про банк, ос-новні напрями його діяльності, курси валют, послуги та тарифи, деякі економічні показники, адреси філій, обмін-них пунктів, банкоматів тощо.
Довідкова інформація за рахунками клієнтів дає змо-гу контролювати стан рахунка у будь-який час та в будь-якому місці, отримуючи виписку за рахунком за певний період та довідку про поточний стан рахунка.
Обмежене управління рахунком надає можливість здійснювати періодичні платежі за наперед визначеними реквізитами фірми-продавця послуг або товарів з розра-хункового, поточного або карткового рахунка.
Повне управління рахунком функціонально повторює схему «клієнт — банк». Відмінність полягає в тому, що частина клієнта встановлюється не на його комп'ютері, а на банківському Інтернет-сервері. Це дає змогу клієнтові виконувати операції управління рахунком з будь-якого підключеного до Інтернету комп'ютера.
Мобільний банкінг (GSM-банкінг). Цей сервіс дає змогу отримувати довідкову інформацію за рахунками клієн-тів та забезпечує обмежене управління рахунком клієнта. Ця функція незначно відрізняється від інтернет-банкінгу, крім функцій повного управління рахунком.
Система «Клієнт — Банк». Дає змогу автоматизувати процес прийому-передачі як фінансових, так і будь-яких інших повідомлень між банком, відділеннями та клієнта-ми. Надає можливість клієнтові через персональний комп'ютер та модем здійснювати банківські операції в оф-лайновому режимі.
Розвиток мережі банкоматів потребує найбільших витрат у картковій прог-рамі банків. Установлення банкоматів, так само як і еквайринг, має дві мети. Установлення банкоматів у місцях, які відвідують іноземці, де великий оборот під час зняття готівки з чужих карток, забезпечує банку одержання комісійно-го доходу, а також міжбанківських комісій від емітентів. За вдалого установ-лення банкомат може окупити витрати протягом 1—2 років за рахунок прямо-го комісійного доходу. Водночас установлення банкоматів необхідне при впровадженні зарплатних проектів і для стимулювання емісії карток. Банк не одержує прямого доходу від операцій зі своїми картками, але установлення банкоматів є великим стимулом емісії карток.
Отже все більша комп’ютеризація економіки і фізичних осіб в Україні зумовлює необхідність розгляду електронного та інтернет банкінгу як одного з найбільш перспективних напрямів розширення банківських послуг в Україні.
3.1.2. Послуги при іпотечному кредитуванні
У всьому світі ефективним способом вирішення житлової проблеми є іпотека. Однак іпотека – це не тільки засіб для роз’язання проблеми забезпечення житлом, це ще й надійне джерело доходів банку. Саме тому банки приділяють чимало уваги наданню послуг саме на сегменті іпотечного кредитування житла [19].
В Україні програми іпотечного кредитування (у першу чергу, кредити для придбання житла) активно почали