що для їх надання банку не потрібні додаткові ресурси. Свою діяльність щодо надання послуг банк здійснює як правило у процесі проведення пасивних і активних операцій. Доходи від послуг банки отримають не у вигляді відсотків, а у формі комісійних виплат. Банківські послуги приносять банку стабільний дохід і є практично безризиковим видом діяльності.
Таким чином, Стойко О.Я. власне послугами називає ті види діяльності банків, які не потребують додаткових ресурсів і за які банки отримують комісійний дохід. Однак з такою точкою зору не можна цілком погодитися. Для того, щоб, наприклад, надавати консультативні послуги банку необхідно сформувати певну інформаційну базу, а отже затратити все-таки певну кількість ресурсів, крім того, для надання таких послуг треба утримувати відповідних фахівців, виплачувати їм заробітну плату тощо. А у випадку гарантійних послуг банк так чи інакше має зважати на те, що він має створити певний резерв під надану гарантію на випадок необхідності виплати за гарантійною угодою. І всі решта послуг не є абсолютно беззатратними для банку. Тому відсутність необхідності в додаткових ресурсах не є ознакою послуги.
Не можна погодитися, з вищезгаданим автором і в тому, що послуги надаються в процесі активно-пасивних операцій. Існує цілий ряд послуг, які не супроводжують ні активні ні пасивні операції (зокрема в наступному підрозділі буде розглянутий сегмент банківських послуг на інвестиційному ринку).
Тому на нашу думку ті традиційні операції (послуги) банків, до яких відносяться депозитні та кредитні операції можна вважати “власне операціями”, а нові операції банків, в тому числі і по формуванню своєї бази (наприклад, платіжні картки) і по кредитуванню (наприклад, факторинг) можна вважати послугами. Хоча ще раз треба відмітити, що відмінності між послугами і операціями є дуже розмитими і таке розділення діяльності банків є більше даниною традиції, ніж має під собою чітку економічну сутність.
Тиркало Р.І. вказує, що банківські послуги об'єднують широкий ряд операцій, в тому числі і тих, які нехарактерні банківській сфері. З розвитком ринкових відносин та перебудовою власності в нашій країні стає актуальною потреба у різного роду довірчих послуг, нетрадиційного фінансування тощо. Так як існує попит, то слід погодитися з ним в тому, що до найбільш перспективних послуг можна віднести наступні [4, c. 14]:
1. Трастові (довірчі) послуги:
а) для фізичних осіб:*
розпорядження спадщиною;*
управління власністю;*
опікунство і забезпечення збереження майна та ін.;
б) для юридичних осіб:*
розпорядження активами;*
агентські послуги;*
операції, пов'язані з ліквідацією майна клієнтів та ін.
2. Послуги зі збереження цінностей з наданням клієнтам у
розпорядження сейфа та з прийняттям цінностей клієнта на збереження без їх доступу.
3. Консультаційні та інформаційні послуги зі створенням певної міжбанківської бази даних.
4. Гарантійні та посередницькі послуги.
5. Факторингові та лізингові операції, форфейтинг та ін.
Стойко О. класифікує банківські послуги класифікуються залежно від кількох ознак [11, c.86]:
1. Руху матеріального продукту:
послуги, пов'язані з рухом матеріального продукту (наприклад, розрахунково-касове обслуговування);
чисті послуги (наприклад, консультаційні);
2. Контингенту споживачів:
послуги юридичним особам;
послуги фізичним особам;
3. Відображення послуг у балансі:
балансові;
позабалансові (операції, що певний час не відображаються в балансі, поки не будуть відображені в прибутках або збитках банку);
4. Плати за надання послуг:
платні;
безкоштовні;
5. Можливості обліку платних послуг і можливості визначення розміру плати:
послуги, розміри яких підлягають обліку (розрахунково-касові, кредитні, валютні);
послуги, аналоги яких є у відповідних тарифах (консультаційні);
послуги, вартість яких не може бути встановлена об'єктивно (як правило, надаються банками в пакеті з платними товарними послугами).
Банківськими послугами можна вважати діяльність банку, яка направлена на виконання основних функцій та спрямована на зростання дохідної діяльності банку.
Комерційні банки можуть надавати послуги фінансового брокера, депозитарія, незалежного реєстратора, гаранта, а також довірчі, розрахун-ково-клірингові, консалтингові послуги. Часто всі ці послуги надаються в комплексі, за що банк отримує винагороду у вигляді комісії. Комісійні встановлюються в процентному відношенні до суми угоди. Окрім комісійної винагороди, банк може стягувати плату за обслуговування.
Довірчі послуги банків у сфері інвестицій можуть полягати в управлінні портфелем в інтересах довірителя. Плата за ці послуги буває фіксованою чи може встановлюватися у процентному відношенні до отриманого доходу. При довірчій послузі клієнт залишається власником майна, передаючи його в розпорядження банку чи трастовій компанії на строк, визначений дорученням.
Послуги незалежних реєстраторів включають цілий комплекс: наприклад, поіменний облік акціонерів, ведення реєстру держателів цінних паперів, заміна сертифікатів при зміні власника цінного папера, інформування акціонерів про діяльність акціонерного товариства тощо.
Розрахунково-клірингові послуги полягають у тому, що банки ведуть рахунки учасників фондового ринку і забезпечують розрахунки за угодами.
Депозитарні послуги передбачають зберігання цінних паперів клієнтів.
Консалтингові послуги мають на меті аналіз фондового ринку, розробку документації для емісії цінних паперів, оцінку стану інвестиційного портфеля клієнта, розробку, інвестиційних стратегій для клієнтів.
1.3. Світовий досвід розвитку ринку банківських послуг
Як уже згадувалося вище, ще на початку свого утворення банки надавали послуги по зберіганню та обміну грошей. Трохи згодом банки почали надавати гроші в позику, що зумовило появу такого напряму банківських послуг, як кредитування. Таким чином уже на початку 20-століття сформувалися основні напрямки банківських послуг: депозитні, кредитні та розрахунково-платіжні послуги, які традиційно називають банківськими операціями. Ці види послуг у тій чи іншій мірі надає кожна банківська установа. Нижче розглянуто види послуг, які з’явилися в банківській практиці порівняно недавно і мають ще назву “нетрадиційних”.
Факторинг - одна з нетрадиційних банківських послуг,