Контрольна з криміналістики
План.
Вступ……………………………………………………………………………….3
1. Методи криміналістики…...……………………………………………………4
2. Завдання криміналістики……………………………………………………….5
Висновки………………………………………….………………………………14
Література………………………………………………………………………...15
Вступ.
Метод можна визначити, як певну сукупність операцій, спрямовану на рішення якого-небудь наукового або практичного завдання В.А. Обрезов. Криминалистика: Курс лекций. – М.: 1996 г. с. 147-175
.
По суті своїй поняття «метод», «спосіб», «прийом» є синонімами, їх розрізняють по ступені спільності. Методами воліють називати більше складні й загальні системи, а прийомами й способами - більше прості операції, що входять як елементи в згадані системи.
Зростаюча роль науки в сучасному світі, перетворення її в безпосередню продуктивну чинність, “без якої не можна вирішити ні одного завдання в області соціального, економічного або культурного життя людей” Копнин П. В. Гносеологические и логические основы науки. М., 1974, с. 287. , з особливою гостротою порушує питання про призначення науки, цілі і завдання її розвитку, роль в конкретній практичній діяльності людей. Для чого існує конкретна область наукового знання? Без чіткої відповіді на це питання важко уявити собі цілеспрямовану наукову діяльність і ще складніше визначити відношення суспільства до даної науки. А від останнього, у свою чергу, залежить створення умов, що сприяють розвитку тієї або іншої галузі науки як суспільно значимої, а отже, суспільно необхідної.
1. Методи криміналістики.
У завершеному виді метод будь-якого дослідження, включаючи розслідування по кримінальній справі, повинен, як думає А.В.Дулов, забезпечувати:
визначення комплексу цілей, які можуть бути досягнуті із застосуванням даного методу;
формулювання характеристики ситуацій, подій, явищ для з'ясування яких або при наявності яких може бути застосований даний метод;
можливі варіанти реалізації методу залежно від конкретизації цілей, а також особливостей досліджуваних об'єктів;
послідовне здійснення дій при застосуванні методу;
сукупність коштів і спеціальних прийомів реалізації даного методу.
У практичному слідстві в кримінальному процесі реалізуються методи трьох рівнів:
загальні, використовувані в різних областях людської діяльності;
видові, використовуються тільки в рамках практичного слідства в кримінальному процесі;
внутрішньовидові, використовувані в окремо взятих різновидах практичного следоведения в карному процесі (наприклад, в оперативно-розшуковій діяльності).
У кожній з названих груп можуть бути виділені відповідні підгрупи по різних підставах. Можливо, наприклад, розподіл на органолептичні (сприйняття ознак і властивостей об'єктів візуально, на слух, за допомогою дотику, нюху) і інструментальні методи (сприйняття за допомогою технічних пристроїв, приладів, пристосувань, апаратури), а також на традиційні (спостереження, вимір, опис, експеримент, ідентифікація, моделювання, метод «словесного портрета», бригадний метод розслідування, тощо) і нові методи (генна ідентифікація, аналіз оперативної обстановки, тестування за допомогою поліграфа, аналіз управлінського рішення тощо).
Існують й інші класифікації, наприклад:
по цілям застосування (використовувані для виявлення й ідентифікації злочинців, що зникли з місця події, для встановлення особистості по трупу тощо);
по джерелу походження (криміналістичні, психологічні, логічні тощо);
по універсальності (застосовувані при дослідженні різних об'єктів, застосовувані при дослідженні окремих видів і різновидів об'єктів),
за рівнем (загальні методи пізнання, наприклад аналіз, синтез, індукція, аналогія й спеціальні, наприклад методи дослідження біологічних об'єктів, зокрема продуктів харчування, методи експрес-аналізу наркотиків, методи біохімічних аналізів тканини, органів, узятих від трупів людей і полеглої худоби й т.д.).
Основними методами криміналістики є:
криміналістичне спостереження;
криміналістичне порівняння;
криміналістичний експеримент;
криміналістичне моделювання;
криміналістична ідентифікація;
криміналістичне розпізнання.
2. Завдання криміналістики.
Відомо, що саме виникнення криміналістики було обумовлено потребами практики боротьби зі злочинністю в наукових методах розкриття, розслідування й запобігання злочинів. Задоволення цієї потреби стало службовою функцією криміналістики з перших днів її існування, визначило внутрішньо властиві цій науці закономірності її розвитку.
Завдання боротьби зі злочинністю в нашій країні постійно перебувають у центрі уваги. У сприянні вирішенню цього завдання, у науковому забезпеченні досягнення цієї мети органами, що ведуть боротьбу зі злочинністю, і є сам сенс існування тих наук, які вивчають злочинність, як соціальне явище, і на основі цього вивчення розробляють засоби й методи боротьби з нею. У цьому вбачається загальне, або головне, завдання всіх цих наук, серед яких важливе місце займає криміналістика.
Треба при цьому відзначити одне принципове положення. Із зовсім правильного загального положення про те, що в умовах науково-технічного прогресу наука стає однією із продуктивних чинностей суспільства, не можна робити висновок про те, що криміналістика грає тепер іншу роль у боротьбі зі злочинністю, ніж раніше, що змінилася її службова функція. Помилково вважати, як це роблять деякі криміналісти, що “криміналістика бере участь у кримінально-процесуальній діяльності”, що “щиру (?) криміналістику становлять особливості її участі в розслідуванні злочинів”, “її участь у попередженні злочинів” Васильев А. Н. Проблемы советской криминалистики. — Соц. законность, 1973, № 3. Васильев А. Н. “Следственная тактика” М., 1976, с. 28. . Ні криміналістика, ні науки кримінального процесу або кримінального права й інші не “беруть участь” у боротьбі зі злочинністю. Завдання зазначених наук укладається в сприянні цій боротьбі своїми положеннями й рекомендаціями; дані їх використаються в боротьбі зі злочинністю. Криміналістика не “партнер” слідчого або судді, а один з “інструментів” діяльності останніх по встановленню істини по кримінальних справах.
Отже, загальне завдання криміналістики - сприяння боротьбі зі злочинністю своїми специфічними чинностями й цінностями. У цьому - мета існування й розвитку криміналістики.
А. Я. Гінзбург спеціально досліджував поняття цілей і завдань криміналістики, зробив висновок, що цілі криміналістики можуть бути розділені на загальні й конкретні. На його думку, “загальні цілі криміналістики є відбиттям закономірностей розвитку всієї науки, формуються й ставляться для криміналістики в цілому, а
