Контрольна робота з адвокатури

ПЛАН

Варіант 4

1. Організаційні форми діяльності адвокатури

Особа, що одержала свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, має право практикувати індивідуально або відкрити своє адвокатське бюро, або об'єднуватись з іншими адвокатами в колегії, фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до Закону про адвокатуру i своїх статутів.

Діяльність адвокатських о6'єднань грунтується на засадах добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності.

Вони реєструються в Miніcтepcтвi юстиції України, після чого повідомляють місцевим органам влади про свою реєстрацію, а адвокати — про одержання свідоцтва на право займатися адвокатською діяльністю.

Адвокатські бюро, колегії, фірми, контори тощо є юридичними особами, вони, як i адвокати, що приватно практикують, мають рахунки у банках на території України (а у встановленому чинним законодавством порядку — i в іноземних банках), печатку i штамп iз своїм найменуванням.

Закон визначає відносини адвокатури з державними структурами, гарантуючи при цьому їi самостійність та незалежність.

Зокрема, Міністерство юстиції забезпечує фінансування оплати пpaці адвокатів за рахунок держави у разі участі адвоката в кримінальній справі за призначенням та при звільнені громадян від оплати юридичної допомоги, узагальнює статистичну звітність про адвокатську діяльність, сприяє здійсненню заходів щодо підвищення професійного рівня адвокатів.

Адвокати України виконують за Законом такі функції:

дають консультації та роз'яснення з юридичних питань, усні i письмові довідки щодо законодавства;

складають заяви, скарги та інші документи правового характеру;

посвідчують копії документів у справах, які вони ведуть;

здійснюють представництво в суді, інших державних органах;

подають юридичну допомогу підприємствам, установам, організаціям;

здійснюють правове забезпечення підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності громадян i юридичних ociб;

виконують свої обов'язки, передбачені кримінально-процесуальним законодавством у процесі дізнання та на попередньому слідстві.

Разом з тим адвокату надається можливість здійснювати згідно з законом й інші види юридичної допомоги.

2. Адвокат як захисник в процесі судового розгляду кримінальної справи в суді першої інстанції

Згідно з ст. 2 КПК України, завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних iнтepeciв фізичних i юридичних oci6, які беруть участь у ньому, а також швидке i повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності i жоден невинний не був покараний.

Сфера цього судочинства поширюється на різні суб'єкти кримінально-процесуальної діяльності, що мають особистий інтepec у справі, - підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, noтepпiлoгo, цивільного позивача і цивільного відповідача, які мають право на захист своїх законних інтересів. В юридичних питаннях вони, як правило, не мають знань i досвіду, тому відстоювання їx прав та законних iнтepeciв покладається на професійних юристів — адвокатів.

Стаття 156 Конституції України забезпечує кожному обвинуваченому право на захист. У кримінальному npoцeci України обвинувачений має такі права:

знати, в чому його обвинувачують i давати пояснення у пред'явленому обвинуваченні;

подавати докази;

заявляти клопотання; ознайомлюватися після закінчення попереднього слідства або дізнання з усіма матеріалами справи;

брати участь у її розгляді в cyдi першої інстанції та інші.

У своїй сукупності вони утворюють право обвинуваченого на захист, гарантувати яке повинна держава. Існує й ряд спеціальних кримінально-процесуальних гарантій, в основу яких покладено презумпцію невинності, котра на відміну від презумпції істинності вироку є невід'ємною i необхідною умовою здійснення обвинуваченим свого права на захист. Вона знайшла своє відображення в Загальній декларації прав людини (ст. 11), i в Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (ст. 14).

На відміну від загальногромадянських прав (трудових, житлових та ін.) обмеження кримінально-процесуальних прав є неприпустимим. У противному разі дії й рішення органів кримінального судочинства неминуче обмежуватимуть право на захист i, отже, перешкоджатимуть суду всебічно, повно i об'єктивно розглянути справу i винести законний i обгрунтований вирок. Цi порушення кримінально-процесуального закону є істотними i складають підстави для скасування вироку, як i розгляд справи у відсутності захисника, коли за законом його участь є обов'язковою (ст. 370 КПК).

Участь у справі захисника, насамперед адвоката, є однією з найважливіших гарантій права на захист. Згідно з ст. 48 КПК захисник зобов'заний використовувати вci законні засоби i способи для з'ясування обставин, що виправдовують обвинуваченого (підозрюваного) або пом'якшують його відповідальність, i надавати обвинуваченому (підозрюваному) необхідну юридичну допомогу.

Захисник допускається до участі у справі з моменту пред'явлення обвинувачення, а в разі затримання підозрюваної у вчиненні злочину особи або застосування до неї запобіжного заходу у вигляді взяття під варту до пред'явлення обвинувачення — з моменту ознайомлення її з протоколом затримання або постановою про застосування цього запобіжного заходу, але не пізніше двадцяти чотирьох годин після затримання. Коли попереднє слідство не провадилося, захисник допускається до участі в справі після віддання обвинуваченого до суду.

Захисників запрошують самі підозрювані, обвинувачені чи підсудні, a їx законні представники, родичі або інші особи — тільки за їx дорученням або на їx прохання. Замінюється один адвокат іншим лише на клопотання або за згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного. У тих випадках, коли участь захисника, якого обрав обвинувачений (підозрюваний), є неможливою, орган дізнання, слідчий, суддя можуть запропонувати йому запросити іншого захисника або призначити останнього через колегію адвокатів.

Закон передбачає ряд випадків обов'язкової участі захисника у кримінальній справі в суді першої інстанції:

1) у справах осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину у