Всі згадані вище науки стосовно теорії держави і права виступають як науки більш загальні, оскільки вони вивчають більш загальні питання і предмети цих наук значно ширше, чим предмет теорії держави і права. Теорія ж держави і права стосовно цих наук є наукою окремою, тому що предмет цієї науки, як правило, не виходить за межі державно-правових явищ. Проте в зв'язку з тим, що державно-правові явища і насамперед держава і право вивчаються теорією держави і права не ізольовано, а в тісному зв'язку з іншими явищами суспільної науки, при вивченні цих зв'язків теорія держави і права змушена звертатися і завжди звертається до досліджень інших гуманітарних наук і насамперед до досліджень тих наук, які стосовно теорії держави і права є науками більш загальними. Вивчаючи різноманітні соціальні явища, а разом з ними державу і право, дані науки виробляють положення і висновки, на які теорія держави і права спирається при дослідженні свого предмета.

У свою чергу теорія держави і права, яка є в порівнянні з вищезгаданими науками наукою окремою, виробляє положення і висновки про державно-правові явища, що можуть використовуватися цими науками. Адже останні спеціально не займаються дослідженням державно-правових питань, а визначена інформація з цих питань їм необхідна. Теорія держави і права, а також інші юридичні науки таку інформацію здатні надати.

Таким чином, у системі суспільних наук теорія держави і права - окрема соціологічна теорія, що розглядає державу і право як суспільні явища (інститути), тобто як елементи, сторони суспільства.

Єдність наукового знання, взаємопроникнення наук не заперечує їх відмінностей. Кожна наука розглядає визначений коло явищ природи або суспільства, що і складає предмет даної науки. У залежності від того, чи належить це коло явищ до розвитку природи, суспільства або світу техніки, і розрізняють науки суспільні, природничі й технічні.

У центрі уваги суспільних наук знаходяться суспільне буття і свідомість. Це величезна по складності та числу своїх складова сфера. Тому окремі галузі суспільної науки вивчають ті або інші сторони суспільних явищ, необхідні й суттєві зв'язки і відносини.

Багато суспільних наук тісно пов'язані між собою, особливо якщо є загальний об'єкт дослідження - держава і право. Яке ж співвідношення між ними і де місце серед цих наук теорії права і держави?

Візьмемо філософію. Вона науково пояснює суспільне буття в цілому, у всій сукупності, взаємозалежності та взаємодії його сторін, відносин, процесів. Філософія вивчає найбільше загальні закономірності суспільного розвитку, включаючи ті, що належать до права і держави. Філософія досліджує такі суспільні явища, як право і держава, не для того, щоб підміняти спеціальні науки про ці явища, а для того, щоб, спираючись на дані та висновки науки, визначити місце державно-правової надбудови в розвитку суспільства в цілому. Таким чином, філософія служить теоретичною базою і методологічним орієнтиром для всіх юридичних і в цілому суспільних наук.

От чому осмислення явищ правового життя з філософської точки зору є необхідною передумовою творчого розвитку юридичної науки, подальшого удосконалювання чинного законодавства, зміцнення законності. На основі досягнень філософської світоглядної науки можуть бути розкриті сутність права і держави, визначені закономірності їхньої трансформації, механізму функціонування, форми регулюючого впливу на суспільні відносини. На базі філософії розробляються основні категорії юридичних наук [16, с. 33-34].

Генезис, сутність, функціональне призначення права і держави є об'єктом пильної уваги сучасної соціології. Соціологія - наука про суспільство як цілісної системи і про окремі соціальні інститути, процесах і групах, аналізованих у їхньому зв'язку з суспільним цілим, - не може обминути такі найважливіші елементи соціуму, як право і держава. У чому ж її відмінність від теорії права і держави? У ступені узагальнення явищ і наукових понять і визначень, у рівні конкретизації пізнання, у розходженні підходів до вивчення права і держави. Право і держава, безсумнівно, суспільствознавчі категорії, але, виділяючи соціальну основу держави, соціальну цінність права, соціологічні їхній сторони, соціологія лишає осторонь юридичні аспекти проблеми, наприклад такі, як правові форми організації державної влади або правові методи регулювання суспільних відносин тощо.

Аналогічно складаються відносини між теорією права і держави і політологією, що бачить свою головну задачу у вивченні політики, політичних процесів, політичних партій, рухів, систем. Політика тісно вплетена в життя права і держави, проте політична влада реалізується й у політичних системах, і в інших формах політичних відносин.

Така галузь суспільного знання, як історія, досліджує різноманітні типи цивілізацій, етапи розвитку цивільного суспільства, зміну однієї соціально-економічної формації іншою, вивчає конкретні форми і досвід державного життя конкретних народів у конкретний час, окремі правові пам'ятники. Але історія не робить узагальнюючих висновків, не шукає закономірностей. Цим вона і відрізняється від теорії права і держави.

Політична економіка, як і економічна наука в цілому, вивчає економічні відносини людей, відносини виробництва, обміну, розподілу. При цьому вона не може не стосуватися ролі держави і права.

Етика (сьогодні її відсутність нерідко виявляє себе під час політичних дебатів) і політика тісно пов'язані. Їхнє співвідношення - вічна проблема.

Держава і право вивчаються аж ніяк не одною наукою, а цілим комплексом суспільних наук. Ця думка може бути проілюстрована на прикладі проблеми сутності держави - складного і суперечливого явища. Різнобічну діяльність його численних органів і заснувань можна бачити в політичного, господарського, культурного життя суспільства, у міжнародних відносинах. Держава займається управлінням - це сфера управлінської науки; вона пов'язана зі світом
господарства