Зміст і характер дій замаху визначаються ознаками об'єктивної сторони того злочину, який хотів вчинити винний.

Це можуть бути:

1) дія чи бездія (вистрелив, але не влучив, мати не годувала свою дитину і т. ін.);

2) дія, що не спричинила ніяких наслідків (відімкнув сейф, але він виявився порожнім та ін.);

3) дія, що спричинила наслідки, але не ті, які бажав винний (хотів убити, але тільки поранив);

4) частина необхідних для винного дій, які, він мав намір вчинити, наприклад, невдала спроба запустити двигун автомобіля з метою його угону (ст. 289 КК) Постанова Президії Київського міського суду від 09.08.1988 р. в справі А.і К. – Практика судів України в кримінальних справах. К., 1993 р. С. 16;

5) всі дії, які винний мав намір вчинити і які, на його думку, могли бути достатніми для досягнення мети, але мета не була досягнута з незалежних від нього причин. Наприклад, пропозиція хабара була відхилена посадовою особою Ухвала судової колегії Верховного Суду України від 06.08.1991 р. в справі К. – Там само. СА. 14

.

Замах на злочин:

а) можливий:

1) якщо злочин містить так званий «матеріальний» склад злочину, тобто наслідком є обов'язковий елемент його (вбивство, викрадення, знищення майна, заподіяння тілесних ушкоджень, зловживання владою і т. ін.);

2) якщо злочин містить так званий «формальний» склад злочину, що вчиняється дією (контрабанда, дача хабара і т. ін.);

б) неможливий:

1) якщо злочин містить «формальний» склад, що вчиняється бездією, або перша дія якого створює склад закінченого злочину (залишення в небезпеці - ст. 135 КК; бандитизм - ст. 257 КК);

2) якщо злочин закінчується першою дією, яка ставить в небезпеку об'єкт охорони (порушення правил безпеки руху, що створювали загрозу настання тяжких наслідків - ч. 1 ст. 276 КК);

3) якщо злочин вчиняється необережно.

Від закінченого злочину замах відрізняється тільки ознаками об'єктивної сторони. При замахові вона:

1) або неповно виконана, тобто не всі дії вчинені, а лише їх якась частина (наприклад, виготовлення недоброякісної продукції з метою її реалізації (ст. 227 КК));

2) або вчинені дії не дали бажаних наслідків - майно не було викрадено, смерть потерпілого не настала, вилучення плоду при аборті не настало.

Залежно від того повністю чи не повністю виконані були дії, що складають об'єктивну сторону злочину, відрізняють:

1) замах незакінчений;

2) замах закінчений.

Незакінченим називають такий замах, при якому винний не виконав усіх дій, що були необхідні на його думку для досягнення бажаних наслідків (ч. 3 ст. 15 КК).

Наприклад, застосував насильство до потерпілої, але через фізіологічну невідповідність не зміг здійснити статевий акт, намагаючись її зґвалтувати.

При незакінченому замахові злочинні наслідки не тільки відсутні, але вони тут і взагалі неможливі, бо не виконані всі необхідні для цього дії.

Отже, незакінчений замах має дві важливі ознаки:

1) немає, не настали злочинні наслідки;

2) не виконані всі дії, необхідні для того, щоб такі наслідки настали.

Незакінчений замах на крадіжку чужого майна вчинив, наприклад Г., засуджений за ст. 17 і ч. 3 ст. 140 КК України 1960р. Г. вночі, будучи у стані алкогольного сп'яніння, проник у будинок М. і таємно викрав 271 крб., пляшку горілки, а також намагався викрасти інше майно на суму 1373 крб., але свій злочинний намір не довів до кінця у зв'язку з затриманням Постанова Президії Херсонського обласного суду від 22.04.1988 р. в справі Г. Практика судів України в кримінальних справах. К., 1993 р. С. 17

.

Закінченим називають замах, в якому винний виконав всі дії, що були необхідні для наслідків, але наслідки не настали за обставин, від нього не залежних (ч. 2 ст. 15 КК).

Наприклад, винний вчинив постріл із рушниці, намагаючись вбити потерпілого, але не влучив.

У складі злочину закінченого замаху відсутня тільки одна ознака - злочинні наслідки, які могли настати, якби цьому не перешкодили незалежні від волі винного обставини.

Наприклад, відсутність грошей у відчиненій шафі чи кишені, або майна в коморі і т. ін.

У деяких випадках злочин не доводиться до кінця в зв'язку з відсутністю предмета злочину, чи тому, що були вжиті негодящі знаряддя чи засоби.

Такий замах називається негодящим.

Розрізняють:

1) замах на негодящий предмет чи відсутній предмет — вистріл в мерця (труп); проникнення в порожню хату чи квартиру з метою заволодіти чужим майном;

2) замах з негодящими засобами - тобто застосування таких засобів, які не придатні, не спроможні спричинити бажані наслідки - спроба отруїти зубним порошком, заподіяти смерть ворожбою, намовленням і т. ін. Негодящий замах тягне за собою кримінальну відповідальність на загальних підставах (ст. 16 КК).

Відповідальність виключається:

1) якщо замах вчинюється з особливо негодящими засобами, які ні в якому разі не можуть заподіяти бажану винним шкоду;

2) якщо діяння погрожує дуже малозначними наслідками, і тому за ч. 2 ст. 11 КК не є злочином за відсутністю суспільної небезпеки. Наприклад, судова колегія Верховного Суду України визнала, що дії В., який викрав у свого брата М. кілька рецептурних бланків із печаткою лікаря, власноручно заповнив два з них і намагався одержати в аптечному кіоску ліки реланіум і седуксен, але був затриманий працівниками міліції, за своїм характером не мають суспільної небезпеки і злочином не є Ухвала Судової колегії Верховного Суду України від 10.01.1985 р. в справі В. Практика судів України в кримінальних справах. К., 1993 р. С. 225

.

Відмінність готування