Управління державним майном від імені народу здійснює відповідно Верховна Рада України і місцеві ради України, а також уповноважені ними державні органи. Державні органи, уповноважені управляти державним майном, вирішують питання створення під-приємств і визначення цілей їх діяльності, реорганізації і ліквідації, здійснюють контроль за ефективністю використання і збереженням довіреного їм державного майна та інші пра-вомочності відповідно до законодавчих актів України ст. 33 Закону України «Про вла-сність».

Держава реалізує правосуб'єктність через си-стему своїх органів, тому що поза їхньою діяль-ністю вона діяти не може. Від імені держави (України) у відносинах, що регулюються ци-вільним законодавством, беруть участь органи управління державним майном, фінансові та інші спеціально створені державні органи. Названі бюджетні установи, хоч і є юридичними особами, діють у майновому обігу у багатьох випадках від імені держави.

Держава також виступає суб'єктом цивільно-го права й у разі, коли її організації беруть участь у правовідносинах, але самі не є юридичними особами.

Бюджетними коштами розпоряджаються фі-нансові органи, тому саме вони найчастіше ви-ступають як органи, уповноважені для участі в цивільних правовідносинах, зокрема, при випуску державних позик, наданні кредитів тощо.

Держава бере участь в цивільних правовідно-синах не як єдине ціле, а як сукупність суб'єк-тів різних рівнів. Всі вони незалежні один від одного і виступають як самостійні учасники цивільно-правових відносин.

Так, Фонд державного майна України у від-повідності до Тимчасового положення про Фонд державного майна України, затвердженого поста-новою Верховної Ради України від 21 травня 1997 р. Голос України, 1992, 08, 04.08.1992 № 146 є державним органом, який здійснює державну політику у сфері приватизації дер-жавного майна, виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю. Фонд наділений рядом повноважень щодо реалізації правосуб'єктності держави у цивіль-них правовідносинах Так, Фонд:

змінює у про-цесі приватизації організаційно-правову форму підприємств, що перебувають у загальнодержав-ній власності, шляхом перетворення їх у відкри-ті акціонерні товариства;

здійснює повноважен-ня власника щодо частки акцій акціонерних товариств, які не були реалізовані у процесі приватизації, зокрема, несе ризик (відповідаль-ність) у межах зазначеної частки;

продає майно, що перебуває у загальнодержавній власності у процесі його приватизації, включаючи майно лі-квідованих підприємств і об'єктів незавершеного будівництва;

укладає угоди з посередниками щодо організації підготовки до приватизації та продажу об'єктів приватизації;

виступає орендодавцем майна цілісних майнових комплексів підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, що є загаль-нодержавною власністю, дає дозвіл підприємствам, організаціям на передачу в оренду майнових ком-плексів їх структурних підрозділів;

бере участь у створенні спільних підприємств, до статутно-го фонду яких передається майно, що є загаль-нодержавною власністю;

представляє інтереси України за кордоном з питань, що стосуються захисту майнових прав держави.

Відповідно до Положення про Державне ка-значейство, затвердженого постановою Кабіне-ту Міністрів України від 31 липня 1995 р. № 590 Зібрання постанов Уряду України, 1995, № 11, ст. 262 Го-ловне управління Державного казначейства:

організовує та здійснює виконання державного бюджету, виходячи з принципу єдиного казна-чейського рахунку;

здійснює управління дохо-дами і видатками державного бюджету, прово-дить операції з наявними бюджетними кошта-ми, в тому числі в іноземній валюті, в межах розпису доходів і видатків державного бюдже-ту;

здійснює за дорученням Кабінету Міністрів України і Мінфіну операції з іншими кошта-ми, що перебувають у розпорядженні уряду України;

здійснює разом з Національним бан-ком і Мінфіном управління державним внут-рішнім і зовнішнім боргом та проводить їх обслуговування відповідно до чинного за-конодавства.

Чинним законодавством визначено також форми та способи управління корпоративними права, які перебувають у власності держави Указ Президента України від 21 лютого 2000 р. «Про Національне агентство України з управ-ління корпоративними правами», постанова Кабінету Міністрів України від 15 травня 2000 р. «Про управління корпоративними пра-вами».

Держава наділена виключними повноважен-нями щодо набуття у власність скарбу, що є пам'яткою історії та культури ч. 4 ст. 343 Цивільного кодексу, викупленої пам'ятки історії та культури ч. 4 ст. 352 Цивільного кодексу, реквізованого майна ч. З ст. 353 Цивільного кодексу, конфіскованого майна ч. 1 ст. 354 Цивільного кодексу. Держава також може бути суб'єктом спільної власності за участю інших учасників цивільних правовідносин.

У разі стихійного лиха, аварії, епідемії, епізоотії та за інших надзвичайних обставин, з метою суспільної необхідності майно може бути примусово відчужене у власника на під-ставі та в порядку, встановлених законом, за умови попереднього і повного відшкодування його вартості (реквізиція) ст. 353 Цивільного кодексу України.

В умовах воєнного або надзвичайного стану майно може бути примусово відчужене у власника з наступним повним відшкодуван-ням його вартості.

Реквізоване майно переходить у влас-ність держави або знищується.

Оцінка, за якою попередньому власникові була відшкодована вартість реквізованого майна, може бути оскаржена до суду.

У разі реквізиції майна його попередній власник може вимагати взамін надання йому іншого майна, якщо це можливо.

Якщо після припинення надзвичайної обставини реквізоване майно збереглося, осо-ба, якій воно належало, має право вимагати його повернення, якщо це можливо.

У разі повернення майна особі у неї понов-люється право власності на це майно, одно-часно вона зобов'язується повернути грошову суму або річ, яка була нею одержана у зв'яз-ку з реквізицією, з вирахуванням розумної плати за використання цього майна.

До похідних способів виникнення права дер-жавної власності можна віднести реквізицію. В той же час вона є способом припинення пра-ва власності фізичної чи юридичної особи за наявності визначених в законі підстав та умов. Реквізиція — це примусове вилучення держа-вою майна