Держава може бути своєрідним гарантом окремих суб'єктів підприємництва, не допускаючи їхнє банкрутство, якщо це може призвести до несприятливих наслідків для всієї економіки; ви-ступати в якості покупця, закуповуючи товари і послуги підпри-ємців для державних потреб.

Держава здійснює функції власника щодо державної власнос-ті, а також беручи участь у підприємствах, заснованих на поєд-нанні приватної і державної власності. Виступаючи в ролі мене-джера економіки, держава широко використовує фінансову, моне-тарну політику і політику планування. Вона також впливає за допомогою моніторингу суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема, вимог подання певних видів інформації, наприклад, фі-нансовими інститутами та іноземними інвесторами.

Відносини щодо державної підтримки малого підприємниц-тва регулюються Господарським кодексом України, Законом України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19.10.2000 р. Урядовий кур’єр, 2000, 11, 22.11.2000 № 217 та іншими нормативно-правовими актами.

Детально ці відносини регулюються Законом України «Про державну підтримку малого підприємництва», що визначає пра-вові основи державної підтримки суб'єктів малого підприємниц-тва незалежно від форми власності з метою якнайшвидшого ви-ходу з економічної кризи і створення умов для поширення впро-вадження ринкових реформ в Україні.

Чинність Закону поширюється на суб'єктів малого підприєм-ництва незалежно від форми власності, у тому числі тих, хто здій-снює діяльність в галузі сільського господарства. Чинність Зако-ну не поширюється на довірчі товариства, страхові компанії, бан-ки, ломбарди, інші фінансово-кредитні і небанківські фінансові установи, суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють діяльність у сфері ігорного бізнесу, здійснюють обмін іноземної валюти, є виробниками та імпортерами підакцизних товарів, а та-кож суб'єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частка внесків, що належить юридичним особам — заснов-никам і учасникам цих суб'єктів, які не є суб'єктами малого під-приємництва, перевищує 25 відсотків.

Згідно зі ст. 1 цього Закону суб'єктами малого підприємниц-тва є:

фізичні особи, зареєстровані у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності;

юридичні осо-би — суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організа-ційно-правової форми і форми власності, у яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 чоловік і обсяг річного валового доходу не пере-вищує 500 000 євро.

Метою державної підтримки малого підприємництва є:

ство-рення умов для позитивних структурних змін в економіці Укра-їни;

сприяння формуванню і розвиткові малого підприємницт-ва, становлення малого підприємництва як ведучої сили в подо-ланні негативних процесів в економіці і забезпечення стійкого позитивного розвитку суспільства;

підтримка вітчизняних ви-робників;

формування умов для забезпечення зайнятості насе-лення України, запобігання безробіття;

створення нових робочих місць.

Основні напрями державної підтримки малого підприємництва визначені в ст. 5 Закону:

формування інфраструктури підтрим-ки і розвитку малого підприємництва, організація державної під-готовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів для су-б'єктів малого підприємництва;

установлення системи пільг для суб'єктів малого підприємництва;

введення спрощеної системи оподатковування, бухгалтерського обліку і звітності;

фінансово-кредитна підтримка малого підприємництва;

залучення суб'єк-тів малого підприємництва до виконання науково-технічних і соціально-економічних програм, здійснення поставки продукції (ро-біт, послуг) для державних і регіональних потреб.

З метою забезпечення гарантованого ринку збуту для суб'єк-тів малого підприємництва, розширення виробничих потужнос-тей передбачаються наступні форми підтримки малого підприєм-ництва:

забезпечення участі суб'єктів малого підприємництва в дер-жавній і регіональній соціально-економічній, інвестиційній, еко-логічній та інших програмах;

залучення суб'єктів малого підприємництва до формування, розміщення і виконання на договірній основі державних і регіо-нальних замовлень на виконання робіт, надання послуг для задо-волення державних і регіональних потреб.

Участь суб'єктів малого підприємництва в державних і регіо-нальних програмах, залучення їх до виконання державних і регі-ональних замовлень здійснюються на конкурсній основі.

Для суб'єктів малого підприємництва в порядку, установлено-му законодавством України, може застосовуватися спрощена си-стема оподатковування, бухгалтерського обліку і звітності, що передбачає:

заміну сплати встановлених законодавством подат-ків і зборів (обов'язкових платежів) сплатою єдиного податку;

застосування спрощеної форми бухгалтерського обліку і звітнос-ті.

Порядок ведення спрощеної системи бухгалтерського обліку і звітності визначається Кабінетом Міністрів України.

Спрощена система оподатковування, бухгалтерського обліку і звітності може застосовуватися поряд з діючою загальною систе-мою оподатковування, бухгалтерського обліку і звітності, передба-ченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва. Застосування спрощеної системи оподатковування, обліку і звітності знайшла свою конкретизацію і розвиток в Указі Прези-дента України «Про спрощену систему оподатковування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.98 р. № 727/ 98, Урядовий кур’єр, 1998, 07, 07.07.1998 № 128 а також в Указі Президента України «Про внесення змін в Указ Президента України від 3 липня 1998 р. № 727 «Про спро-щену систему оподатковування, обліку і звітності суб'єктів мало-го підприємництва» від 28.06.99 р. Урядовий кур’єр, 1999, 07, 13.07.1999 № 128, відповідно до якого Указ Пре-зидента України від 03.07.98 р. викладений у новій редакції.

Основні правила спрощеної системи оподатковування малого підприємництва:

максимальний обсяг виручки від реалізації продукції, що дає змогу перейти на цю систему оподатковування, диференційований: для фізичних осіб — 500 тис. гривень, для юридичних осіб — 1 млн. гривень;

єдиний податок — від 20 до 200 гривень — введений для фізи-чних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю без ство-рення юридичної особи, кількість найманих робітників яких за рік не перевищує 10 осіб;

дві ставки єдиного податку — 6 % від суми виручки від реалі-зації продукції у разі сплати податку на додану вартість та 10% від суми виручки у разі включення ПДВ до складу єдиного по-датку — запроваджені для юридичних осіб будь-якої організа-ційно-правової форми і форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб.

Законом України від 21.12.2000 р. „Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні” Урядовий кур’єр, 2001, 01, 25.01.2001 № 14 прийнята Національна програма сприяння розвитку малого підприємництва в Україні.

Програму розроблено на підставі положень Закону України "Про державну