Метою Програми є створення належних умов для реалізації конституційного права на підприємницьку діяльність, а також підвищення добробуту громадян України шляхом залучення широких верств населення до такої діяльності.

Основними завданнями Програми є:

створення державної системи забезпечення розвитку та підтримки малого підприємництва;

створення належних умов розвитку малого підприємництва в регіонах;

сприяння створенню нових робочих місць суб'єктами малого підприємництва;

підтримка ділової та інвестиційної активності, розвиток конкуренції на ринку товарів та послуг;

залучення до підприємницької діяльності жінок, молоді, пенсіонерів та інших верств населення;

активізація фінансово-кредитних та інвестиційних механізмів, пошук нових форм фінансово-кредитної підтримки малого підприємництва;

формування регіональної інфраструктури розвитку та підтримки малого підприємництва;

створення умов для розвитку малого підприємництва у виробничій сфері, у тому числі на базі реструктуризованих підприємств.

Програма спрямована на реалізацію державної політики щодо вирішення проблем розвитку малого підприємництва. Основними напрямами Програми є:

вдосконалення нормативно-правової бази у сфері підприємницької діяльності;

формування єдиної державної регуляторної політики у сфері підприємницької діяльності;

активізація фінансово-кредитної та інвестиційної підтримки малого підприємництва;

сприяння створенню інфраструктури розвитку малого підприємництва;

впровадження регіональної політики сприяння розвитку малого підприємництва.

Висновок.

Правоздатність держави характеризується рядом особливостей, пов'язаних із тим, що вона також виступає основним суб'єктом публічно-го права, носієм влади. Вона сама регулює різні, у тому числі й майнові відносини, встановлюю-чи як загальнообов'язкові правила поведінки суб'єктів і порядок розгляду спорів за їх учас-тю. При цьому сама визначає і власну цивільну правосуб'єктність, її зміст та межі. Разом із тим, беручи участь у майнових правовідносинах, дер-жава повинна дотримуватися нею встановлених правил, вона не може використовувати свої вла-сні владні повноваження для самовільної зміни цивільно-правових норм у власних інтересах або нав'язувати свою волю контрагентам в конкрет-них правовідносинах.

Специфіка прояву участі у цивільних право-відносинах держави полягає у тому, що, з одно-го боку, держава є владним суб'єктом публічних відносин. Вона самостійно встановлює правила поведінки учасників суспільних відносин зокрема учасників цивільно-правових відносин З іншого боку — держава відмовляється від встановлення власного імунітету щодо вступу у цивільні правовідносини.

Наявність суверенітету держави означає, що вона в межах своєї території здійснює найвищу владу в порівнянні з іншими владними суб'єктами (внутрішній суверенітет), а у зовнішніх відносинах є єдиним суб'єктом, діяльність якого незалежна від волі інших суб'єктів міжнародного права (інші держави, міжнародні організації), що проявляється у забороні останнім утручатися у внутрішні справи держави (зовнішні суверенітет).

Держава може брати участь у особистих немайнових правовідносинах, причому Україна може бути наділена лише тими особистими немайновими правами, які не суперечать їх правовій природі.

Перелік використаних джерел.

Конституція України.

Цивільний кодекс України.

Господарський кодекс України.

Бюджетний кодекс України.

Закон України „Про власність”.

Закон Украї-ни «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Закон України „Про цінні папери та фондову біржу”.

Закон України «Про місцеві державні адміністрації».

Закон України «Про засади державної ре-гуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва».

Закон України від 21.12.2000 р. „Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні”.

Указ Прези-дента України «Про спрощену систему оподатковування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.98 р. № 727/ 98.

Указ Президента України «Про внесення змін в Указ Президента України від 3 липня 1998 р. № 727 «Про спро-щену систему оподатковування, обліку і звітності суб'єктів мало-го підприємництва» від 28.06.99 р.

Тимчасове положення про Фонд державного майна України, затверджене поста-новою Верховної Ради України від 21 травня 1997 р.// Голос України, 1992, 08, 04.08.1992 № 146

Положення про Державне ка-значейство, затверджене постановою Кабіне-ту Міністрів України від 31 липня 1995 р. № 590 // Зібрання постанов Уряду України, 1995, № 11, ст. 262

Указ Президента України від 21 лютого 2000 р. «Про Національне агентство України з управ-ління корпоративними правами».

Постанова Кабінету Міністрів України від 15 травня 2000 р. «Про управління корпоративними пра-вами».

Поста-нова Кабінету Міністрів від 25 серпня 1998 року „Про затвердження Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, яке переходить у власність держави та розпоря-дження ним”.

Цивільний кодекс України: Коментар. Видання друге із змінами за станом на 15 січня 2004 р. – Х. ТОВ „Одіссей”, 2004

Економічна енциклопедія. К.: „Наукова думка” – 1997.

www.korrespondent.net.