здійснює контроль за діяльністю Союзу шляхом підтвердження призначень Комісії (та завдяки наявності права висловлювати їй вотум недовіри), а також шляхом направлення письмових та усних запитів до Комісії та Ради;

разом з Радою має бюджетні повноваження щодо голосування з питань прийняття річного бюджету (оскільки підпис Президента Парламенту є необхідною умовою для набрання чинності бюджету) та нагляду за його виконанням Служити Європі. Популярно про установи Європейського Союзу. Пер. з анг. – К.: К.І.С., 2000. – 40с. – С. 6.

.

Європейський Парламент приділяє велику увагу підтримці зв’язків з національними парламентарями шляхом регулярних зустрічей на рівні спікерів та голів, а також парламентських комітетів.

На засіданні Європейської Ради в Единбурзі було погоджено місцезнаходження Європейського Парламенту – місто Страсбург. Таким чином було покладено край умовному статусу домовленості стосовно постійного місця знаходження Парламенту, який існував на протязі 30 років. На той час стало звичним проводити пленарні засідання в Страсбурзі та Брюсселі, зустрічі політичних груп та комітетів проводити в Брюсселі на протязі тижнів, під час яких Парламент не проводив засідань, а штаб – квартира Генерального секретаріату Парламенту зазвичай знаходилась в Люксембурзі. Рішення, прийняте на засіданні Європейської Ради в Единбурзі стосовно постійного місця знаходження цих організацій, надало юридичного статусу попередній домовленості країн – членів, умовою якої стало проведення 12 щомісячних пленарних сесій в Страсбурзі. Але в даний час у Парламенті йде тенденція до збільшення кількості проведення засідань у Брюсселі, через це немає абсолютної впевненості, що всі 12 пленарних засідань кожного року будуть проводитися у Страсбурзі Абетка законодавства Європейського співтовариства. Пер. З англ.. – К.: ТОВ „Віксам”, 2001. – 112 с. – С.40..

Передумови створення та порядок його формування

До останнього часу роль Європарламенту у вирішенні спільних проблем держав – членів Європейського Союзу була досить незначною. Разом з тим, не можна говорити й про безперспективність існування цього органу, оскільки з року в рік держави, які входять до складу Європейського Союзу, надають йому все більше повноважень. Так, якщо у 1957 році Римський договір закріпив за ним статус консультативного та контрольного органу, то вже Маастрихтським договором 1992 року за Європейським Парламентом було закріплено провідне місце серед інших інституцій, створених у рамках ЄС Парламентські вибори в Європейському Союзі / Ковриженко Д.С., Котляр Д.М., Євгенієва А.М., Асланян Г.П., Замсніус В.М. – К.: Міленіум, 2002. -116 с. – С. 4..

Історія створення Європейського Парламенту невіддільно пов’язана з євроінтеграційними процесами, які розпочались вперше повоєнне десятиліття. Протягом 1950-1970 років у Європі виникла значна кількість регіональних економічних організацій, основною метою діяльності яких стало об’єднання асоціацій та підприємств різних галузей для захисту інтересів виробників продукції на європейському ринку. Зокрема, було засновано Організацію економічної співпраці та розвитку, Західноєвропейський Союз та Європейське Економічне Співтовариство. Ідея створення останнього належала міністру закордонних справ Франції Роберту Шуману, який 9 травня 1950 року виступив з планом об єднання вугільної та металургійної промисловості країн Європи. В 1951 році „план Шумана” починає втілюватись: Бельгія, Франція, Федеративна Республіка Німеччина, Італія, Нідерланди та Люксембург підписали договір про створення Європейського об’єднання вугілля та сталі, який вступив в силу 23 липня 1952 року. Це об’єднання стало першою європейською організацією наднаціонального характеру, а її Загальна Асамблея – попередницею Європейського Парламенту. Повноваження Асамблеї були досить обмеженими і зводилися в основному до контролю за діяльністю Верховного органу організації та окремими напрямками діяльності об’єднання.

25 березня 1957 року у Римі було підписано ряд договорів, які передбачали створення Європейського Економічного Співтовариства та Європейського співтовариства з атомної енергії (Євроатом). З набранням Римським договором чинності у 1958 році відповідні організації розпочали свою діяльність. Згодом було прийняте рішення про створення єдиного представницького органу для всіх існуючих на території Європи економічних організацій – Європейської парламентської асамблеї. До повноважень цього органу було віднесено здійснення контролю за виконавчими органами відповідних організацій та виконання консультативних функцій Парламентські вибори в Європейському Союзі / Ковриженко Д.С., Котляр Д.М., Євгенієва А.М., Асланян Г.П., Замсніус В.М. – К.: Міленіум, 2002. -116 с. – С. 5..

Парламентська асамблея зібралась у складі 142 членів на перше засідання в Страсбурзі 19 березня 1958 року. А 30 березня 1962 року депутати Європейської парламентської асамблеї прийняли рішення про зміну назви на Європейський Парламент. В тім, поняття „Європейський Парламент” було законодавчо закріплено лише 1 липня 1987 року, з моменту набуття чинності Єдиного Європейського Акту Служити Європі. Популярно про установи Європейського Союзу. Пер. з анг. – К.: К.І.С., 2000. – 40с. – С. 8. (підписаний 17-28 лютого 1986 року в Люксембурзі та Гаазі, набув чинності 1 липня 1987 року. Цим актом були внесені зміни до основоположних Римських угод, які стосувались спільного ринку, співпраці країн-членів ЄС у сфері зовнішньої політики та інституційної реформи ЄС) Словник – довідник Європейського Союзу. Ред Ю. Марченко. – К.: К.І.С., 2001. – 152с. – С. 36.

.

За умовами Римського договору члени Європейської парламентської асамблеї, повинні були обиратися громадянами держав, які ввійшли до складу Співтовариства, на основі прямого і загального