в договорі – це покласти на нього обов’язок по відшкодуванню збитків, в цьому випадку кредитор не відчує негативних наслідків майнового характеру, які настають при порушенні контрагентом договору і матиме можливість задовольнити свої вимоги іншим шляхом визначеним законодавством або угодою сторін.
Отже, як бачимо з наведеного вище, виконанню господарських зобов'язань сприяють спеціальні заходи, іменовані засобами забезпечення виконання зобов'язань. Вони полягають в покладанні на боржника додаткових обтяжень на випадок невиконання або неналежного виконання зобов'язан-ня, або в залученні до виконання зобов'язання поряд з боржни-ком третіх осіб, як це відбувається, наприклад, при поруці, або в резервуванні майна, за рахунок якого може бути досягнуто вико-нання зобов'язання (завдаток, застава), або у видачі зобов'язання уповноваженими на це органами з оплати певної грошової суми (банківська гарантія).
Засоби забезпечення виконання зобов'язань — це спеціальні заходи, що у достатній мірі гарантують виконання основного зобо-в'язання і стимулюють боржника до належного поводження Господарський Кодекс України: Коментар. – Х.:ТОВ «Одісей», 2004. –С.415.
Засоби, які стимулюють належне виконання сторонами покла-дених на них зобов'язань, визначаються законодавством або вста-новлюються угодою сторін. Більшість з засобів забезпечення ви-конання зобов'язань мають залежний від основного зобов'язання характер і при недійсності основного зобов'язання або припинен-ні його дії припиняють своє існування. Однак законодавством передбачені і такі засоби забезпечення, що можуть бути самостій-ними (наприклад банківська гарантія). Засоби, що забезпечують виконання зобов'язань, встановлюються в інтересах кредитора. Хоча і не всі засоби забезпечення належать до санкцій, але всі вони прямо або побічно створюють додаткові обтяження для борж-ника. Так, при заставі кредитор за рахунок заставленого майна боржника вправі погасити свої претензії до нього. Але за раху-нок цього ж майна можуть бути погашені і додаткові вимоги кредитора зі сплати неустойки, відшкодування збитків та ін. Саме вилучення майна з володіння і користування також може ство-рити боржникові не тільки незручності, а й викликати додаткові витрати з його боку Там. само..
Обраний сторонами засіб забезпечення виконання зобов'язан-ня повинний бути письмово зафіксований або в самому зобов'я-занні, на забезпечення якого він спрямований, або в додатковій (або спеціальній) угоді. Деякі з засобів потребують не просто пись-мової, а й нотаріально засвідченої форми їхнього здійснення і навіть спеціальної реєстрації. Наприклад, якщо предметом за-стави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню. Застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставоутримувача або заставника з внесенням запису до Державного реєстру застав рухомого майна.
Всі засоби забезпечення носять зобов'язально-правовий харак-тер і мають на меті сприяння виконанню господарського зобов'я-зання. Однак засоби досягнення мети належного виконання ос-новного зобов'язання різні. В деяких ситуаціях бажання уникну-ти відповідальності (сплати штрафних санкцій) стимулює боржника до належного виконання основного зобов'язання, в інших — не-безпека позбавитися майна (застава, утримання), навіть якщо це і не супроводжується якимись додатковими обтяженнями, спо-нукає боржника до того ж. В залежності від того, що складає зміст засобу забезпечення виконання основного зобов'язання — тільки досягнення з його допомогою виконання основного зобов'язання або також покладання на боржника додаткового обтяження — засоби забезпечення або відносяться до мір відповідальності, або такими не визнаються. Так, неустойка (штраф, пеня) відноситься до мір відповідальності і є штрафною санкцією, а застава, порука, банківська гарантія не є мірами відповідальності.
Згідно з чинним законодавством виконання зобов'язань може забезпечуватися неустойкою, порукою, заставою, гарантією, в тому числі і банківською, завдатком і іншими засобами, передбачени-ми законом або договором. ГК України розширив перелік засобів забезпечення виконання зобов'язань, доповнивши його такими засобами, як банківська гарантія та утримання майна. Істотним є і те, що стаття 199 ГК, так само як і ст. 546 ЦК України, містить не вичерпний перелік видів забезпечення виконання зо-бов'язань. Тому поряд з передбаченими законом засобами забез-печення виконання зобов'язань сторонами можуть передбачати-ся інші засоби.
Забезпечувальними властивостями володіють і деякі форми без-готівкових розрахунків: акредитив, інкасо, передплата та ін. Певні забезпечувальні якості властиві деяким видам договорів, зокрема договорам страхування, кредиту, лізингу, факторингу та ін.
Розширено коло випадків, коли як суб'єкти, що беруть участь у забезпеченні основного зобов'язання, виступають не тільки його, сторони, а й треті особи. Саме так складаються відносини за бан-ківською гарантією (див. ст. 200 ГК).
Ст. 199 ГК містить відсилання до положень Цивільного кодексу України, які регулюють відносини щодо за-безпечення виконання зобов'язань учасників господарських від-носин. Положення про забезпечення виконання зобов'язань містяться в главі 49 ЦК України.
Згідно зі ст. 560 ЦК як гарант можуть виступати тільки банки, інші фінансові установи, страхові організації. Однак зобо-в'язання суб'єктів господарювання, які належать до державного сектора економіки, можуть бути забезпечені державною гаранті-єю у випадках і у спосіб, передбачених законом. Так, зобов'язан-ня державних замовників по договорах на підставі державного замовлення (державного контракту) забезпечуються державою в особі Кабінету Міністрів України Господарський Кодекс України: Коментар. – Х.:ТОВ «Одісей», 2004. –С.417.
Докладно окремі види засобів забезпечення виконання зобов’язань за підприємницькими договорами розглядаються в наступному розділі.
Розділ ІІ. Види засобів забезпечення виконання підприємницьких договорів
2.1. Засоби забезпечення виконання підприємницьких договорів, які є мірою цивільного правової відповідальності
Роль інституту забезпечення виконання зобов'язань зумовлюється функці-ями забезпечувальних зобов'язань: стимулювання належного виконання основ-ного зобов'язання; відновлення порушеного невиконанням чи неналежним вико-нанням права кредитора. У ряді випадків способи забезпечення виконують також інші функції. Так, неустойка і завдаток водночас є мірою цивільно-право-вої відповідальності; за допомогою завдатку здійснюється доказування факту ук-ладення договору.
Загалом інститут забезпечення виконання зобов'язань, як сукупність