що накладаються на право заставодавця з розпорядження предметом застави, цим не вичерпуються. Вже в ч. 2 цієї статті пра-во розпорядження заставленим майном серйозно обмежується — заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя за умо-ви переходу до нового заставодавця основного боргу, який забезпечений заста-вою. Крім того, заставодавець при продажу заставленого майна повинен попере-дити покупця про те, що майно заставлене, оскільки за правом слідування застава слідує за річчю. Цей обов'язок продавця базується не лише на вищезга-даному законі, а й на ст. 659 ЦК України, відповідно до якої при укладенні договору купівлі-продажу продавець зобов'язаний попередити по-купця про всі права третіх осіб на річ, що продається (у тому числі право заста-ви). Невиконання цього правила надає покупцеві право вимагати зменшення ці-ни або розірвання договору і відшкодування збитків.
Правове становище заставодержателя при цьому також не погіршується, ад-же у разі невиконання зобов'язання він має право отримати задоволення з вар-тості заставленого майна незалежно від того, у кого воно перебуває, оскільки за-става відповідно до ст. 27 Закону України "Про заставу" зберігає силу і при переході предмета застави у власність іншої особи. Однак заставодавець втрачає право розпорядження предметом застави в момент виникнення у заставодержа-теля права звернути стягнення на заставлене майно.
За ст. 586 нового ЦК заставодавець має право користуватися предметом за-стави відповідно до його призначення, у тому числі здобувати з нього плоди та доходи, якщо інше не встановлено договором і якщо це не впливає із суті заста-ви. Заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його у ко-ристування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором. Заставодавець може за-повідати заставлене майно. Правочин, яким обмежується право заставодавця за-повідати заставлене майно, є нікчемним. Заставодержатель має право користу-ватися переданим йому предметом застави лише у випадках, встановлених договором. За договором на заставодержателя може бути покладений обов'язок здобувати з предмета застави плоди та доходи.
Варто згадати також про те, що за ст. 587 нового ЦК України особа, яка володіє предметом застави (за п. 6 ст. 576 цього ж кодексу предмет застави залишається у заставодавця, якщо інше не встановлено договором або законом), зобов'язана, як-що інше не встановлено договором:
1) вживати заходів, необхідних для збереження предмета застави;
2) утримувати предмет застави належним чином;
3) негайно по-відомляти другу сторону договору застави про виникнення загрози знищення або пошкодження предмета застави. При цьому заставодавець, який володіє предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або знищення заставленого майна з його вини зобов'язаний замінити або відновити це майно, якщо інше не встанов-лено договором. А заставодержатель, який володіє предметом застави, у разі втра-ти, псування, пошкодження або знищення заставленого майна з його вини зобо-в'язаний відшкодувати заставодавцю завдані збитки.
Своєрідним видом розпорядження предметом застави є його наступна пере-застава Звоницкий А. С. О залоге по русскому праву. — К., 1912. — С. 324.. Причому тут також на заставодавця можуть накладатися певні обме-ження, які, правда, мають дещо слабший характер, ніж при прямому відчуженні заставленого майна, і сформульовані так (ч. 1 ст. 18 Закону України "Про заста-ву"): "Наступна застава вже заставленого майна допускається в разі, якщо інше не передбачено законом і попередніми договорами застави".
Головними особливостями перезастави є, по-перше, те, що заставодавець зо-бов'язаний повідомити кожного із заставодержателів про всі попередні застави та про характер і розмір забезпечених цими заставами вимог. Якщо заставода-вець не зробив цього, то на нього покладається зобов'язання відшкодувати всі збитки, які виникли внаслідок цього у кого-небудь із заставодержателів; по-дру-ге, те, що при перезаставі діє так зване право старшинства, тобто правило, за яким вимоги заставодержателя, у якого право застави виникло пізніше, задо-вольняються з вартості предмета застави після повного забезпечення вимог по-передніх заставодержателів. З цього загального правила Законом України "Про внесення змін в Закон України "Про заставу" від 21 жовтня 1997 р. встановлено такий виняток: "Якщо предметом застави є рухоме майно, заставодержатель за-реєстрованої застави має переважне право на задоволення вимог із заставленого майна перед заставодержателями незареєстрованих застав і заставодержателями застав, які зареєстровані пізніше".
У новому ЦК України питання наступної застави майна регулюються у ст. 588, за якою наступна застава майна, яке вже заставлено, допускається, якщо інше не встановлено попереднім договором застави або законом. Наступна застава майна не припиняє право застави попереднього заставодержателя. Перший за-ставодержатель має переважне право перед наступними заставодержателями на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна. Вимоги наступних за-ставодержателів задовольняються в порядку черговості виникнення права заста-ви, крім випадку незареєстрованої застави рухомого майнаДив.: Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / О.В.Дзера, Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін. – К:Юрінком Інтер, 2004. Кн. 1. – С.700.
Якщо предметом застави є рухоме майно, заставодержатель зареєстрованої застави має переважне право на задоволення вимог із заставленого майна перед заставодержателями незареєстрованих застав та застав, які зареєстровані пізні-ше. Заставодержателі, які зареєстрували заставу одного і того ж майна в один день, мають рівні права на задоволення вимог із заставленого майна. Заставода-вець незареєстрованої застави зобов'язаний надати кожному із заставодержателів інформацію про всі попередні застави майна. Заставодавець зобов'язаний від-шкодувати збитки, що виникли у будь-кого із заставодержателів внаслідок невиконання ним цього обов'язку.
Принципове значення для характеристики застави мають підстави її припи-нення і способи реалізації заставного права. Стаття 28 Закону України "Про за-ставу" встановлює, що право застави припиняється