Згідно з нормами ст.547 ЦК правочин щодо забезпечення вико-нання зобов'язання має вчинятися в письмовій формі. Недодер-жання цієї форми має наслідком визнання його нікчемним.

Деякі зі способів мають бути не тільки оформлені письмово, а й потребують нотаріального посвідчення, а в окремих випадках — також державної реєстрації.

Загальні умови забезпечення виконання зобов'язання встанов-лені ст.548 ЦК. Вони виглядають таким чином:

виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечу-ється додатковим (акцесорним) зобов'язанням, якщо це передбаче-но договором або законом;

недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню;

визнання недійсним основного зобов'язання (вимоги) має нас-лідком недійсність додаткового (забезпечувального) зобов'язання, якщо інше не встановлено ЦК;

недійсність правочину щодо забезпечення виконання зобов'я-зання не спричиняє недійсності основного зобов'язання.

Засоби забезпечення виконання зобов'язань можуть бути класи-фіковані за різними підставами.

Так, залежно від часу і способу встановлення (виникнення) во-ни можуть бути поділені на спеціальні і універсальні.

Спеціальні засоби забезпечення встановлюються в момент ви-никнення зобов'язання. У результаті кредитор і боржник заздале-гідь передбачають конкретні наслідки невиконання зобов'язання. До таких засобів належать: неустойка, завдаток, застава, порука, га-рантія і притримання (гл.49 ЦК).

Універсальним засобом забезпечення зобов'язань є відшкоду-вання боржником збитків, яких зазнав кредитор внаслідок невико-нання зобов'язання (ст.623 ЦК). Особливістю його є те, що він зас-тосовується незалежно від спеціальної домовленості сторін про це. Крім того, розмір збитків може бути визначений лише після неви-конання зобов'язань.

Залежно від характеру забезпечення інтересів кредитора можна розрізняти речово-правові і зобов'язально-правові засоби забезпе-чення виконання зобов'язань.

Речово-правові засоби характерні тим, що інтереси кредитора забезпечуються за рахунок заздалегідь виділеного майна. Предметом забезпечення є це майно. До них належать застава, завдаток, при тримання.

Зобов'язально-правові засоби стимулюють боржника до належ-ного виконання зобов'язання шляхом створення можливості пред'явлення до нього або до третіх осіб, що вступили заздалегідь в договір, зобов'язальної вимоги До них належать неустойка, по-рука, гарантія.

Всі способи (види) забезпечення ви-конання зобов'язань пропонувалося також поділяти на три види, взявши за критерій поділу мету, для якої вони встановлюються, у поєднанні з характером самого способу забезпечення Таким чи-ном виокремлюють такі способи забезпечення:

ті, що встановлюють для боржника невигідні наслідки на ви-падок невиконання (неустойка, завдаток);

ті, що супроводжуються виділенням з майна боржника пев-ної його частини, яка повинна служити насамперед задоволенню можливих вимог цього кредитора, з відстороненням від неї інших можливих кредиторів (застава притримання);

ті, що мають на меті залучення до зобов'язання інших осіб, майно яких поряд із майном боржника також могло б слугувати для задоволення вимог кредитора (порука, гарантія).

Недоліком цього критерію є його комплексність (а отже, і пев-на розпливчастість), внаслідок чого запропоноване об'єднання у групи має дещо штучний характер Воно становить певний теоре-тичний і практичний інтерес, але в межах спеціальних дослід-жень.

Отже, доцільно користуватись наведеним вище поділом способів забезпечення виконання зобов'язань на речово-правові та зобов'язаль-но-правові.

Забезпечувальними властивостями володіють і деякі форми без-готівкових розрахунків: акредитив, інкасо, передплата та ін. Певні забезпечувальні якості властиві деяким видам договорів, зокрема договорам страхування, кредиту, лізингу, факторингу та ін.

Використані джерела

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року, №254/96-ВР.

Господарський Кодекс України від 16 січня 2003 року N 436-IV.// Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 18, N 19-20,N 21-22, ст.144

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року N 435-IV.

Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 19 червня 2003 року N 980-IV // Відомості Верховної Ради. -2004. -№2. -С. 6.

Закон України „Про заставу” від Київ, 2 жовтня 1992 року N 2654-XII.

Закон України „Про іпотеку” від 5 червня 2003 року N 898-IV // Відомості Верховної Ради. -2003. -№38. -С.313.

Закон України „Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати” від 19 червня 2003 року N 979-IV // Відомості Верховної Ради. -2004. -№1. -С.1.

Закон України „Про нотаріат” від 2 вересня 1993 року N 3425-XII. В редакції Закону N 1255-IV від 18.11.2003 // ВВР. -2004. -№11. С.140.

Закон України „Про судоустрій України” від 7 лютого 2002 року N 3018-III.// Відомості Верховної Ради (ВВР). -2002. -№ 27-28. -С.180.

Закон України „Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю” від 19 червня 2003 року N 978-IV // Відомості Верховної Ради. -2003. -№52. -С.377.

Азімов Ч.М. Поняття і зміст приватного права //Вісник Ака-демії правових наук України. -1998. -№3(14). - С. 50 - 58.

Алексеев С.С. Теория права. Учебник. - М.: БЕКД994. - 224 с.

Антонюк О. Заходи самозахисту цивільних прав та інтересів. // Підприємництво, господарство і право. -2003. -№6. –С.23-27.

Апопій І. Нові аспекти укладання договору поставки товарів для державних потреб // Підприємництво, господарство і право. -2003. -№2. -С.18-20.

Бауман Д. Використання інформації про кредитні історії позичальників // Українське комерційне право. -2003. - №4. –С.61-73.

Беляневич О.А. Господарський договір та способи його укладання: Навчальний посібник .- К.: Наукова дум-ка, 2002;

Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга первая: Общие положения: Изд. 2-е, испр. М.: «Статут», 1999. 848 с.

Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга вторая: Договоры о передаче имущества. 5-й завод. – М.: «Статут», 2003. – 800 с.

В Киеве начала работу международная конференция, участники которой обсуждают пути совершенствования правовой базы системы ипотечного финансирования в Украине. // Укрінформ, Повідомлення від 22.04.2004.

Волков С.С. Іпотечні цінні папери-перспективи розвитку в Україні. Презентація - К:УНІА, 2003. -28 с.

Венская конвенция о договорах международной купли-про-дажи товаров: комментарий. — М., 1994.

Виговський О. (Інститут міжнародних відносин Київського національного університету ім.Тараса Шевченка) Сторони