Законопроектом пропонується визначити правовий статус слідчих з метою створення та забезпечення належних умов та гарантій їх діяльності під час провадження досудового слідства по кримінальним справам.

3. Процесуальна самостійність слідчого та її значення для забезпечення законності в кримінальному процесі

Процесуальна самостійність слідчого – це положення кримінально-процесуального законодавства, відповідно до якого слідчий самостійно приймає всі рішення про ведення слідства і здійснення слідчих дій (за винятком випадків, коли законом передбачене одержання санкції або згоди прокурора) і несе повну відповідальність за їхнє законне і своєчасне проведення.

Правом втручання в процесуальну діяльність слідчого володіють тільки прокурор і начальник слідчого відділу шляхом дачі йому письмових указівок про здійснення слідства. У той же час слідчому надане право обстоювати свою думку про основні рішення, прийняті по справі, і при цьому висловлювати свої заперечення.

Важливе значення для гарантій процесуальної самостійності слідчих та посилення забезпечення законності в кримінальному процесі матиме прийняття закону „Про статус та процесуальні і соціальні гарантії слідчих України”.

За словами автора законопроекту, народного депутата Юрія Кармазіна, необхідність у прийнятті Закону "Про статус та процесуальні і соціальні гарантії слідчих України" викликана вимогами статті 9 Перехідних положень Конституції України, згідно з якою необхідно сформувати систему досудового слідства в державі та ввести в дію закони, що регулюватимуть функціонування цієї системи. У зв'язку з цим назріла необхідність у законодавчому визначенні застосованого в Конституції України терміну "система органів досудового слідства". Для створення цієї системи недостатньо прийняття лише нового Кримінально-процесуального кодексу України. Необхідно додатково прийняти низку інших законів, зокрема, "Про статус та процесуальні і соціальні гарантії слідчих України" та нормативних актів, якими б визначалась чисельність слідчих апаратів, їх матеріальне забезпечення, регулювались би інші функції органів досудового слідства тощо.

Проект Закону “Про статус та процесуальні і соціальні гарантії слідчих України” розроблений у відповідності до вимог Конституції України, Постанови Верховної Ради України від 28 квітня 1992 року “Про Концепцію судово-правової реформи в Україні”, в якій передбачено законодавчо закріпити реальну процесуальну самостійність слідчого, визначити його права і обов'язки, чітко розмежувати функції органів розслідування і органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність як у процесуальному, так і організаційному плані, тощо.[15]

Аналіз процесів, які відбуваються в слідчих підрозділах різних відомств (а на сьогодні досудове слідство здійснюється слідчими прокуратури, МВС, ДПА та СБУ), дає змогу дійти до висновку, що зміцнення професійного ядра слідчого апарату на сьогоднішній час набуло першочергового значення.

Крім того, останнім часом висловлюються пропозиції щодо об’єднання органів досудового слідства всіх відомств (прокуратури, МВС, ДПА і СБУ) під началом Комітету досудового слідства, який би входив до системи органів судової влади і таким чином виводився б із підпорядкування виконавчої влади. Також пропонується утворити спеціальний позавідомчий орган (Національне бюро розслідувань, Слідчий комітет тощо) на правах Державного департаменту.

Зважаючи, що у будь-якому випадку реалізація цих ідей на практиці буде мати значні складнощі, оскільки держава і суспільство на даний час ще не готові запровадити іншу, ніж існуючу на сьогодні, модель розслідування злочинів і притягнення до відповідальності осіб, які вчинили кримінально карані діяння, реформування органів досудового слідства повинно відбуватись поступово, у чітко визначені етапи, з відповідним законодавчим і фінансовим забезпеченням, без руйнування структури існуючих слідчих підрозділів та розмивання професійного ядра їх кадрового апарату. Основною метою такої реформи повинно стати саме збереження наявного потенціалу слідчих підрозділів і їх подальший розвиток.

Одним із заходів, спрямованих на вирішення ряду із зазначених вище питань, і є прийняття Закону України “Про статус та процесуальні і соціальні гарантії слідчих України”, яким будуть приведені в єдине законодавче поле слідчі всіх відомств, незалежно від їх відомчої належності та подальшої реформи слідчого апарату держави.

Основною метою Закону України “Про статус та процесуальні і соціальні гарантії слідчих України” є зміцнення професійного ядра слідчих підрозділів, покращання їх якісного складу, зниження відтоку високопрофесійних фахівців із слідства. Закріплення досвідчених спеціалістів на службі в слідчих підрозділах дало б змогу щорічно заощаджувати на підготовці кадрів значні кошти. Ці кошти могли б бути використані для укріплення матеріально-технічної бази слідчих апаратів, підготовки висококваліфікованих спеціалістів для інших служб та підрозділів правоохоронних органів.

В свою чергу це дасть можливість суттєво підвищити кінцеві результати роботи слідчих підрозділів – значно підвищити якість досудового слідства і скоротити строки розслідування. В кінцевому результаті це сприятиме підвищенню рівня законності та правопорядку в державі.

Реальність зазначеного прогнозу при прийнятті Закону України “Про статус та процесуальні і соціальні гарантії слідчих України” підтверджується практичною перевіркою дії його окремих норм.

Так, проектом передбачається змінити існуючий порядок підпорядкування слідчих працівників. При цьому керівники центральних слідчих апаратів відповідних відомств матимуть повноваження щодо зарахування слідчих на роботу (службу), їх звільнення, застосування дисциплінарної практики. Перші заступники та заступники начальників центральних слідчих апаратів та керівники відповідних слідчих апаратів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя та прирівняних до них підрозділів призначатимуться на посади та звільнятимуться з посад керівниками відповідних відомств за поданнями керівників центральних слідчих апаратів. Всі інші керівники слідчих підрозділів та слідчі призначатимуться на посади і звільнятимуться з посад керівниками центральних слідчих апаратів за поданнями відповідних керівників слідчих підрозділів.

Тобто, працівники слідчих підрозділів будуть виведені з підпорядкування начальників міських, районних та лінійних органів, оперативних начальників та командирів, за якими залишиться лише функція організації взаємодії між слідчими та працівниками оперативних та інших служб. Керівництво слідчими буде здійснюватись лише