З метою перевірки на практиці цієї системи вертикального підпорядкування слідчих підрозділів, Міністерством внутрішніх справ 26 березня 2002 року видано наказ №295 “Про проведення експерименту з апробації нової системи підпорядкування слідчих підрозділів органів внутрішніх справ України”.

На період проведення експерименту слідчі управління апаратів ГУМВС України в Криму, Київській області, УМВС в Донецькій та Одеській областях підпорядковуються безпосередньо Головному слідчому управлінню МВС України, а всі нижчестоящі слідчі підрозділи – слідчим управлінням відповідних ГУМВС, УМВС. Слідчі відділи (відділення) органів внутрішніх справ міських управлінь підпорядковуються безпосередньо слідчим управлінням (відділам) апаратів міських управлінь.

Цим наказом затверджено Положення про слідче управління, Примірне положення про слідчі підрозділи на місцях, Інструкцію з організації взаємодії слідчих підрозділів з органами дізнання. У відповідності до вимог наказу в ГУМВС, УМВС створено спеціальні наглядові ради, на які покладено відповідальність за постійне відстеження ходу проведення експерименту.

Аналіз роботи слідчих підрозділів органів внутрішніх справ вказаних регіонів за час проведення експерименту свідчить, що запровадженими організаційними та практичними заходами вдалося значно поліпшити як кількісні, так і якісні показники їх роботи.[15]

Так, в УМВС України в Донецькій області ефективність праці слідчих (питома вага закінчених справ до всіх, що знаходились у провадженні) з початку експерименту підвищилась на 11,6 відсотка. Значно зменшилась плинність кадрів слідчого апарату. В минулому році з ОВС звільнено лише 45 співробітників слідчих підрозділів проти 87 в 2001 році, а за 6 місяців 2003 року їх кількість склала лише 17, з яких 6 звільнені з органів внутрішніх справ за досягненням віку. Питома вага слідчих працівників з вищою юридичною освітою склала 95,6 відсотка.[15]

В Головному управлінні МВС України в АР Крим на 34,7 відсотків зменшилась питома вага закритих провадженням кримінальних справ. Майже на 46 відсотків зменшено кількість кримінальних справ, закінчених розслідуванням у строки понад встановлені процесуальним законодавством. На додаткове розслідування прокурорами і судами повернуто на 18% справ менше, ніж торік. Зросла відповідальність керівників, співробітників оперативних і інших служб за своєчасне, якісне проведення дослідчих перевірок по заявах і повідомленнях про злочини, організацію роботи на місцях подій.[15]

В Головному управлінні МВС України в Київській області ефективність праці зросла на 2 відсотка. На 18,5 відсотка зменшилась питома вага кримінальних справ, закінчених у строки, понад встановлені законом.

В УМВС України в Одеській області у 2,4 рази зменшилась кількість кримінальних справ з порушеними строками слідства. На 1,5 відсотка зменшено питому вагу закритих кримінальних справ. На 8,3% покращилась якість досудового слідства.[15]

Тобто, вже зараз можна зробити однозначний висновок, що експеримент, який проводить МВС України, підвищив відповідальність як керівників слідчих підрозділів, так і начальників міських та районних органів внутрішніх справ за кінцеві результати роботи.

Крім того, проведене в зазначених регіонах анкетування особового складу слідчих підрозділів показало, що переважна більшість слідчих позитивно ставиться до нової системи підпорядкування слідчих підрозділів. Слід зазначити і те, що проведення експерименту по вертикальному підпорядкуванню слідчих підрозділів підвищило в цілому авторитет слідчих. Працюючи в умовах експерименту, слідчі з оптимізмом дивляться в майбутнє, цінують свою професію і більш відповідально ставляться до виконання своїх службових обов’язків. Прийняття ж Закону України “Про статус та процесуальні і соціальні гарантії слідчих України” надасть змогу ще більше удосконалити слідчу роботу та зміцнити законність в державі.

Висновки

В результаті проведеного дослідження автором були зроблені наступні висновки:

Органами досудового слідства є слідчі прокуратури, слідчі органів внутрішніх справ, слідчі податкової міліції і слідчі органів безпеки. На органи дізнання покладається вжиття необхідних оперативно-розшукових заходів з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили.

Про виявлений злочин і почате дізнання орган дізнання негайно повідомляє прокурора.

До слідчих дій, які провадяться органами розслідування в українському кримінальному процесі належать: допит свідків, потерпілих, підозрюваних, обвинувачених, експертів; очна ставка; пред`явлення для впізнання; обшук; виїмка; огляд; ексгумація трупа; освідування; відтворення обстановки та обставин події; провадження експертизи; накладення арешту на майно, поштово-телеграфну кореспонденцію.

Слідчий – це посадова особа, уповноважена законом на безпосереднє провадження досудового слідства, і наділена спеціальними, лише їй властивими повноваженнями у кримінальному судочинстві.

При виконанні своїх службових обов’язків слідчі зобов’язані: дотримуватись вимог Конституції та законів України при розслідуванні кримінальних справ, перевірці заяв та повідомлень про злочини; забезпечувати повне, всебічне та об’єктивне розслідування кримінальних справ з дотриманням встановлених законом строків; забезпечувати реалізацію у повному обсязі прав і законних інтересів всіх учасників кримінального судочинства; не розголошувати відомості, що становлять державну, військову, службову, комерційну та банківську таємницю, відомості про особисте життя громадян та інші відомості, здобуті при розслідуванні кримінальних справ; брати участь у розкритті злочинів, проводити та організовувати оперативно-розшукові заходи.

Слідчий наділяється владними повноваженнями, необхідними для здійснення досудового слідства і має право: вимагати від представників установ, організацій, підприємств, посадових та фізичних осіб пред’являти необхідні документи, речі та інші предмети, що мають відношення до розгляду заяви чи повідомлення про злочин та матеріалів кримінальної справи, які знаходяться в його провадженні; викликати для участі в проведенні слідчих дій як свідків, потерпілих, підозрюваних, обвинувачених та інших учасників кримінального судочинства громадян, у тому числі посадових осіб, незалежно від їх службового стану та статусу, крім тих випадків, коли Конституцією України або іншими законами України встановлено інший порядок виклику осіб до слідчого;