У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


поводженні незначно, але проте мається і виявляється у відповідних ситуаціях. Злочини відбуваються ними не тому, що конкретні ситуації мають вирішальне значення, а в силу особистісних психологічних особливостей, через які вони попадають у тверду залежність від ситуації й у результаті недостатнього морального виховання не знаходять соціально прийнятного способу її рішення. До числа ситуативних відноситься значна частина насильницьких злочинців, а також особи, що зробили корисливі злочини в об'єктивно складних життєвих обставинах, наприклад, при матеріальних утрудненнях і ін. випадкові злочинці – особи, що вперше зробили злочини, у результаті випадкового збігу обставин і в протиріччі з загальною характеристикою всього попереднього поводження.

Зрозуміло, ця типологія, як і інші, носить умовний характер і, очевидно, не кожен злочинець може бути без коливань віднесений до якого-небудь визначеного типу. Можна також зустріти і змішані, проміжні типи, яким притаманні риси інших типів.

Висновок

Діагностика особистості як стосовної до криміногенного типу не служить підставою для застосування санкцій, обмежень прав і законних інтересів людини. Підставою для цього повинно бути тільки завжди реальне поводження. Характер застосовуваних правових заходів повинний строго відповідати характеру вчиненого: за дисциплінарні правопорушення дисциплінарні санкції і т.д. Але такого роду діагностика служить підставою для виділення зазначених осіб як самостійний об'єкт при спеціальному, індивідуальному попередженні злочинності, у тому числі для надання позитивної соціальної підтримки таким обличчям у побутовому і трудовому пристрої; для своєчасного припинення їхнього криміногенного впливу на дітей; для повного виявлення фактів їхніх правопорушень і застосування встановлених законом заходів.

Список літератури

Долгова А.И. Криміналогія. – М.: Видавнича група НОРМА – ІНФРА М,1999. Курганів С.И. Криміналогія: Учбово-методичні матеріали. – М.,2000. Денисов Ю.А. Общая теория правонарушения и ответственности.– Ленинград: Изд-во Ленинградского университета, 1983. Дубинин Н.П., Карпец И.И., Кудрявцев В.Н. Генетика, поведение, ответственность. – М.: Изд-во политической литературы, 1982. Кудрявцев В.Н. Закон, злочинність, відповідальність. – К., 1986. Малеїн Н.С. Правопорушення: поняття, причини, відповідальність. М.1985. Кримінологія. Підручник. К., 1996 р. Антонян Ю.М., Еникеев М.И., Эминов В.Е. Психология преступника и расследования преступлений, М., 1996. Криминология: Учебник / под ред. В.Н.Кудрявцева и В.Э.Эминова, - М., 2000. Криминология (конспект лекций) - М.: «Изд. ПРИОР», 2001. Лунеев В.В. Мотивация преступного поведения. М., 1991. Преступность: стратегия борьбы// Сборник научных трудов. Под ред. А.И.Долговой. М., 1997. Советский энциклопедический словарь / Гл. ред. А.М.Прохоров, -М., 1986.
Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7