Скорочений робочий час встановлений в законодавстві: КЗпП та інших нормативних актах. Так, згідно із ст. 51 КЗпП для працівників, праця яких відбу-вається на роботах зі шкідливими умовами праці, встанов-люється скорочена тривалість робочого часу - від 24 до 30 годин на тиждень. Перелік таких робіт і тривалість робочого часу при їх виконанні передбачені Списком виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на додаткову відпустку і скорочений робочий день Затверджений постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС під 25 жовтня 1974 р. порядок застосування Спис-ку регулює інструкція, затверджена постановою Держком праці СРСР і ВЦРПС 21.11.75 р. Потрібно звернути увагу на те, що відносно додаткових відпусток діє Список, затвердже-ний постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р., але відносно скороченого робочого часу акти Держкомпраці СРСР і ВЦРПС від 25 жовтня 1974 р. і 21 листопада 1975 р. продовжують діяти. Право на скорочений робочий день виникає, якщо працівник виконує роботи у шкідливих умовах праці не менше за половину робочого дня.

Вказаний список обов'язковий для всіх підприємств, установ, де є види робіт, професії і посади, вказані в ньому.

Законодавством встановлений скорочений (З6-годинний) робочий тиждень для деяких категорій працівників, трудова діяльність яких пов'язана з особливим характером праці (наприклад, педагогічні працівники, медичні працівники та ін.) або станом здоров'я (деякі категорії інвалідів).Для осіб, які працюють у зоні відчуження, встановлений З6-годинний робочий тиждень Постанова Кабінету Міністрів Украї-ни від 7 лютого 2000 р. №223 "Про доплати і компенсації особам, які працюють у зоні відчуження і зоні безумовного обов'язкового відселення після повного відселення жителів".

Скорочена тривалість робочого часу передбачена для не-повнолітніх працівників з метою охорони їх здоров'я. Так, для працівників віком від 16 до 18 років встановлений З6-годинний робочий тиждень, віком від 15 до 16 років — 24-годинний робочий тиждень (ст. 51 КЗпІІ). Для учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул, — не більше 24 годин на тиждень, а якщо учні працюють протягом навчального року у вільний від занять час, то тривалість їх робочого часу на повинна перевищувати половини тієї нор-ми, яка встановлена для осіб відповідного віку, тобто для учнів віком від 14 до 16 років — не більше 12 годин на тиждень, а віком від 16 до 18 років — 18 годин на тиждень (ст. 51 КЗпІІ).

Скорочується тривалість робочого часу напередодні свят-кових днів на 1 годину як при 6-денному, так і при 5-денному робочому тижні (ст. 53 КЗпІІ). Це положення не поши-рюється на працівників, яким встановлений скорочений ро-бочий час на інших підставах (ст. 51 КЗпІІ).

Ст. 54 КЗпІІ передбачає скорочення робочого часу на 1 годину при роботі в нічний час. Нічним вважається час з 10-ї години вечора до 6-ї години ранку, Не допускається залу-чення до роботи в нічний час працівник у віці до 18 років, вагітних жінок, жінок, що мають дітей у віці до 3 років. Залучати до роботи в нічний час інвалідів можливо тільки з їхньої згоди і при умові, що така робота не суперечить ме-дичним показанням (ст. 55 КЗпП).

Встановлення скороченого робочого часу не впливає на розмір заробітної плати. Робота, яка виконується в нічний час, оплачується в підвищеному розмірі, який встановлюється Генеральною, галузевою, регіональною угодами і колек-тивним договором, але не повинен бути менше за 20% та-рифної станки (окладу) за кожну годину роботи и нічний час (ст. 108 КЗпІІ).

Неповний робочий час - відповідно до ст. 56 КЗпІІ встановлюється угодою сторін як при вступі на роботу, так і в період роботи. Неповний робочий час може бути у вигляді:

неповного робочого дня (тобто зменшення тривалості щоденної роботи на зумовлену кількість годин);

непов-ного робочого тижня (при якому зберігається нормальна тривалість робочого дня, але зменшується кількість робочих днів у тиждень);

поєднання неповного робочого дня і неповного робочого тижня (наприклад, тривалість робочого дня 5 годин при - 4 робочих днях на тиждень).

При неповному робочому часі (на відміну від скороче-ного) оплата праці проводиться пропорційно відпрацьова-ному часу, а при відрядній оплаті праці — в залежності від виробітку.

Неповний робочий час може бути встановлений угодою роботодавця і працівника на певний термін і без зазначення терміну. В обов'язковому порядку на прохання працівника неповний робочий час встановлюється для вагітних жінок, жінок, що мають дітей у віці до 14 років, дитину-інваліда, для догляду за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку (ст. 56 КЗпІІ).

Особи, які працюють неповний робочий час, користують-ся тими ж правами, що і працюючі на умовах нормального робочого часу, їм надається відпустка тієї ж тривалості, на-даються вихідні й святкові дні, час роботи зараховується в трудовий й стаж.

Неповний робочий час (неповний робочий день чи не-повний робочий тиждень) може встановлюватися за угодою між власником або уповноваженим