ним органом та жінкою, яка має дітей, при прийнятті її на роботу, а також між адмі-ністрацією та жінкою, яка працює, якщо у зв'язку з необхід-ністю догляду за дітьми вона не може працювати повний робочий час п. 2 Положения о порядке и условиях приме-нения труда женщин, имеющих детей и работающих непол-ное рабочее время: Утв. пост. Госкомтруда СССР и Секрета-риата ВЦСПС от 29 апреля 1980 г. № 111/ 8-51 // Бюлле-тень Государственного Комитета СССР по труду и соци-альным вопросам. — 1980. — № 8. Неповний робочий час може бути встановлений за угодою сторін як без обмеження строком, так і на будь-який строк: до досягнення дитиною певного віку, па період навчального року тощо. Режими праці та відпочинку жінок, які мають дітей та працюють неповний робочий час, встановлюються власником за погодженням з профспілковим органом та з урахуванням побажань жінки.
Режими праці, що встановлюються при неповному ро-бочому часі, можуть передбачати:
скорочення тривалості щоденної роботи (зміни) на певну кількість робочих годин в усі дні робочого тижня;
скорочення кількості робочих днів на тиждень при зберіганні нормальної тривалості щоденної роботи (зміни);
скорочення тривалості щоденної роботи (зміни) на певну кількість робочих годин при одночасному скороченні робочих днів на тиждень.
При встановленні режимів праці з неповним робочим часом тривалість робочого дня (зміни), як правило, не повинна бути менше 4 годин і робочого тижня - менше 20 - 24 годин відпо-відно при 5- та 6-денному тижні п. 8 Положения о порядке и условиях приме-нения труда женщин, имеющих детей и работающих непол-ное рабочее время: Утв. пост. Госкомтруда СССР и Секрета-риата ВЦСПС от 29 апреля 1980 г. № 111/ 8-51 // Бюлле-тень Государственного Комитета СССР по труду и соци-альным вопросам. — 1980. — № 8.
Як правило, на умовах неповного робочого часу працю-ють сумісники, тобто особи, що уклали два або більше трудо-вих договорів (з двома або декількома роботодавцями). Су-місництво можливе і на одному підприємстві при виконанні різних робіт поза основним робочим часом.
Слід звернути увагу, що для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем, ненормований робочий день не застосовується. Лише для працівників, які працюють на умовах неповного робочого тижня, може застосовуватися ненормований робочий день з наданням за це щорічної до-даткової відпустки згідно з законодавством.
У сучасних умовах, коли погіршилося фінансове стано-вище підприємств, має місце спад виробництва, встановлення неповного робочого часу можливе не тільки з ініціативи працівника, а й з ініціативи власника підприємства, установи, організації. Але в такій ситуації перехід на неповний робо-чим час може здійснюватися роботодавцем при дотриманні правил ст. 32 КЗпП. Встановлення неповного робочого часу в цьому випадку є для працівників зміною істотних умов праці, оскільки, як правило, знижується розмір оплат праці. Тому про встановлення неповного робочого часу роботода-вець повинен попередити працівників не пізніше ніж за 2 місяці. Протягом цих 2 місяців зберігаються попередні умо-ви праці. Якщо працівник не згодний працювати в режимі неповного робочого часу, трудовий договір з ним припиняєть-ся за п. 6 ст. 36 КЗпП.
У Російській Федерації з Державного фонду зайнятості виплачуються компенсаційні виплати у зв'язку з перехо-дом па неповний робочий час, які з урахуванням заробітної плати не повинні перевищувати встановленого законодав-ством мінімального розміру оплати прані.
2. Режим робочого часу
2.1. Загальні положення
Розподіл норми робочого часу протягом конкретного календарного періоду називається режимом робочого часу.
Елементами режиму виступають:
час початку і закінчення роботи;
час і тривалість перерв;
тривалість і правила чергування змін.
На законодавчому рівні встановлюються лише окремі елементи режиму робочого часу. Так, Указом Президента України від 26 квітня 1995 р. "Про введення па території України регіональних графіків початку робочого дня" передбачено введення рішеннями виконкомів обласних рад регіональних (місцевих) графіків початку робочого дня для однозмінних підприємств всіх форм власності.
Режим робочого часу передбачає 5- або 6-денний робочий тиждень, початок і кінець робочого дня, час і тривалість обідньої перерви, число змін протягом облікового періоду.
Відповідно до ст. 57 КЗпІІ час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності.
2.2. Режим змінної роботи
При режимі змінної роботи працівники чергуються в змінах рівномірно.
Найбільш поширена роботи в дві зміни, на деяких підпри-ємствах робота провадиться в три і більше змін. Перехід з однієї зміни в іншу, як правило, повинен проводитися через кожний робочий тиждень у години, встановлені графіками змінності (див. ст. 58 КЗпП). Тривалість перерв у роботі між змінами у відповідності до ст. 59 КЗпП повинна бути не менше подвійної тривалості роботи в попередній зміні (вклю-чаючи і час перерви на обід). Недопустиме призначення працівника на роботу протягом 2 змін підряд. Встановлені роботодавцем за погодженням з профспілковим комітетом графіки змінності е обов'язковими для сторін трудового договору.
2.3. Режим роботи з роздробленим робочим днем
Режим роботи з роздробленим робочим днем — вво-диться в таких галузях, де обсяг робіт нерівномірно розпо-діляється протягом дня (наприклад, водії міського транспорту, робота яких інтенсивна вранці та увечері, у часи пік, вдень же водії відпочивають; для тваринників час годівлі і доїння корів призначається у певний час). На таких роботах робо-чий день може бути поділений на частини з умовою, що загальна тривалість роботи не повинна перевищувати вста-новленої тривалості робочого