Хоча у більшості західних країн надурочні ро-боти допускаються в межах максимуму, встановленого у законі. Надурочні роботи компенсуються, як правило, підви-щеною оплатою (у відсотках до основної тарифної ставки), однак в деяких країнах (Франція, ФРН, Італія, Данія, Швей-царія та деяких інших) законом або колективним договором встановлено, що за певними умовами надурочні роботи мо-жуть бути компенсовані відгулом.
4. Чергування
Чергування — це знаходження працівника на підприєм-стві за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу до початку або після закінчення робочого дня, у вихідні або святкові (неробочі) дні для оперативного розв'я-зання невідкладних питань, які не входять в коло обов'язків працівника за трудовим договором. Чергування може засто-совуватися у виняткових випадках і лише за згодою проф-спілкового комітету. Не допускається залучення працівника до чергувань частіше одного разу на місяць. Чергові не по-винні виконувати обов'язків щодо перевірки перепусток на вході та виході з підприємства, обов'язків сторожів, прийому пошти, прибирання приміщень тощо. У разі залучення до чер-гування після закінчення робочого дня початок наступного робочого дня має бути перенесено на пізніший час. Тривалість чергування або роботи разом з чергуванням не може пере-вищувати нормальної тривалості робочого дня.
Чергування у вихідні у святкові (неробочі) дні компен-суються наданням відгулу тієї ж тривалості, що і чергуван-ня в найближчі 10 днів п. 2 постановления Секретариата ВЦСПС "О дежурствах па предприятиях и в учреждениях" от 2 апреля 1954 г. // Кодекс законів про працю з постатей-ними матеріалами / Бюлетень законодавства і юридич-ної практики України. 1997. - № 11 -12. С. 381.
До чергувань не залучаються особи, які не можуть бути залучені до надурочних робіт (ст. 63 КЗпП).
Чергування необхідно відрізняти від виконання праців-ником його звичайних трудових обов'язків на змінних роботах, та роботах, що виконуються за графіком у вихідні, святкові (неробочі) дні, в нічний час. Наприклад, це є чергуванням, врегульованим названою постановою Секретаріату ВЦРПС, нічне чергування медичних працівників, чергування водія тощо. Під час таких чергувань працівники викопують свої безпосередні трудові обов’язки на загальних підставах.
5. Облік робочого часу
Облік робочого часу — це фіксування відомостей про явку працівників на роботу і виконання ними встановленої тривалості робочого часу. Облік робочого часу ведеться в табелях встановленої форми.
У складі відпрацьованого працівником часу окремо вра-ховуються надурочні роботи, чергування, відрядження тощо.
Облік робочого часу буває поденним та підсумованим. При поденному обліку підраховується робочий час протягом кож-ного дня. Така система обліку робочого часу застосовується при точно встановленому робочому часі, який мас однакову щоденну тривалість. При поденному обліку переробка про-тягом робочого дня не може бути компенсована недоробкою в інші робочі дні. У відповідності до ст. 61 КЗпП па безпе-рервно діючих підприємствах, в установах і організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділен-нях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (ро-боти) не може бути додержана встановлена для даної кате-горії працівників щоденна або щотижнева тривалість робо-чого часу, допускається за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації введення підсу-мованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робо-чого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин (40-годинного робочого тижня або ско-роченого робочого часу для окремих категорій працівників).
В якості облікового періоду може встановлюватися місяць, квартал. Для працівників залізничного транспорту обліко-вим періодом є тур — час з моменту явки на роботу для поїздки до моменту явки на роботу для наступної поїздки після відпочинку в пункті постійної роботи. При підсумову-ваному обліку робочого часу норма робочого часу визна-чається шляхом множення тривалості робочого дня на число робочих днів за календарем, що припадають на обліковий період. При неповному місяці роботи (наприклад, у разі хвороби, відпустки) від встановленої місячної норми відніма-ються робочі години, що припадають на дні відсутності на роботі. Тривалість робочої зміни при підсумовуваному об-ліку робочого часу може збільшуватися, але не більш ніж до 10 годин.
При підсумовуваному обліку робочого часу можлива переробка двох видів. Переробка понад норму годин і водно-час понад встановлений графік є надурочною роботою і ком-пенсується підвищеною оплатою. Переробка понад норму го-дин, але відповідно до встановленого графіка не визнається надурочною роботою. Переробка за графіком компенсується не підвищеною оплатою, як надурочна робота, а додатковими днями відпочинку.
Працівникам, для яких встановлений підсумованій облік робочого часу, щотижневі дні відпочинку можуть встанов-люватися в різні дні тижня відповідно до графіків змінності.
Слід підкреслити, що у західних країнах значно пошире-ний підсумований облік робочого часу. При цьому має місце гнучкий розподіл робочого часу протягом облікового періо-ду (місяця, кварталу, року), тобто мобільний режим праці. Такий режим може бути зафіксований в індивідуальному трудовому договорі, що нашим законодавством не передба-чено. При укладенні трудового договору узгоджується тиж-нева, місячна, квартальна чи річна тривалість робочого часу, яка може змінюватися за розсудом наймача в межах вста-новленого максимуму протягом облікового періоду. Є й інший варіант. У трудовому договорі не встановлюється конкретна тривалість робочого часу. Передбачається лише, що наймач вправі залучати працівника "за викликом" у разі необхід-ності з зазначенням або без зазначення тривалості робочого дня. У цьому випадку заробітна плата залежить від фактич-но відпрацьованих годин.
До недавнього часу нові режими робочого часу не пе-редбачалися законодавством, а іноді були закріплені спочат-ку в правилах внутрішнього трудового розпорядку,